Переможниця «Євробачення» не один раз казала журналістам, мовляв, пустіть мене в Європу, і я її порву. Руслана, виявляється, не жартувала. Зараз вона закінчує роботу над світовим релізом «Диких танців» і на прес-конференції, скликаній з цього приводу, повідомила, що вихід альбому запланований на середину вересня. Тиждень тому в Стокгольмі на відомій Cosmos Studio, де свого часу записувалась легендарна група АВВА, Руслана записала нову версію пісні Wild Danses — це будуть зовсім інші слова, принципово нова манера вокалу, аранжування зроблено за участю симфонічного оркестру. Окрім Wild Danses та пісень, виконаних англійською мовою, в альбом увійдуть україномовні пісні. «Наприклад, «Коломийка», — говорить Руслана, — мені давали багато перекладів, але мушу сказати, що вона ніяк не може звучати інакше, ніж по-українськи».

В Одесі затримали другого нападника на народного депутата Олексія Козаченка — того, який залишився живим. (Нагадаємо, що вночі з четверга на п'ятницю парламентарій iз антивладної групи «Центр», захищаючись від двох невідомих, які напали на нього біля дому з пістолетом ТТ, одного з цієї ж зброї застрелив, а іншого змусив тікати). Як повідомив начальник управління кримінального розшуку управління МВС Одеської області Олексій Хлівний, затримання зловмисника відбулося ще в неділю ввечері в Приморському районі міста. «Це особа 1980 року народження, уродженець Роздільнянського району Одеської області. Від подальших коментарів ми утримуємося, тому що кримінальну справу порушено,її розслідує Одеська обласна прокуратура», — сказав Хлівний.

Україні вкотре винесли «останнє китайське», чи то пак американське попередження: верхня палата Конгресу США, Сенат, ухвалив резолюцію із закликом до українського керівництва провести чесні та демократичні вибори Президента. У резолюції, проект якої вніс на розгляд американського парламенту конгресмен від Республіканської партії Бен Кембелл, співголова Гельсінкської комісії разом із сенаторами-демократами Крісом Доддом і Джозефом Біденом, зазначається, що «Сенат настійливо радить владі України домагатися повністю прозорої виборчої процедури до, під час та після виборів Президента в 2004».

Тоді як команда Віктора Януковича рапортує про свої стахановські досягнення, як-от два з половиною мільйони підписів на підтримку «єдиного» кандидата, щоразу більше переконуєшся в тому, що все це чистої води популізм і маніпуляції. Якщо це й має під собою якийсь грунт, то базується не на всеохопній любові до Віктора Федоровича, а на банальному застосуванні адмінресурсу. Позавчора на презентації прес-центру Януковича начальник його штабу Сергій Тигіпко на запитання журналістів про добровільно-примусовий збір підписів відповідав: ви, мовляв, назвіть конкретні приклади. А їх справді вистачає.

Позавчора пострадянський простір облетіла новина: президент Росії Володимир Путін, перебуваючи з візитом у Криму, в присутності колеги Кучми та провідних підприємців України й РФ запропонував спільні чемпіонати двох країн з футболу й хокею. «Це було б цікаво, і тоді б рівень спорту і в Росії, і Україні, безумовно, зріс би», — зазначив Путін на російсько-українському бізнес-форумі в Ялті. На його думку, інформує РІА «Новости», сьогодні немає суперництва, спортивний інтерес зникає. А тим часом «у Москві «Динамо» (Київ) приймали б на «ура». У Москві дуже люблять «Динамо» (Київ)», — сказав майстер політичного і спортивного дзюдо.

Сподівання українських уболівальників баскетболу на молодіжному чемпіонаті Європи серед юніорів (U-20) у чеському Брно не виправдовуються вже три тури поспіль. Хоча саме наші хлопці стали переможцями неофіційного чемпіонату світу для команд свого віку в американському Далласі та ще й мають у своєму складі найкориснішого гравця (MVP) як літнього табору у Тревізо, так і тих же самих Global Games — Олексія Печерова. Зігравши три стартові матчі, українці, які виступають у групі В разом із 20-річними ровесниками з Греції, Литви, Словенії, Сербії та Білорусі, фактично випали з четвірки, що продовжуватиме боротьбу за медалі чемпіонату.

Iз цією піснею пов'язане все моє життя. Під неї я, можна сказати, росла, бо з трирічного віку впродовж досить довгого часу постійно чула її вдома і з платівки, і по радіо, і у виконанні частих у нашому домі гостей, серед яких у далекі вже 60-ті було багато відомих сьогодні всій Україні людей культури і мистецтва. Кілька разів на тиждень я навіть постійно прокидалася під неї десь опівночі — неподалік знаходився тоді Будинок офіцерів, розходячись звідки з танців, молодь постійно заводила популярний шлягер. Уже школяркою мене постійно запитували: «То твій тато — той відомий поет Борис Демків, який написав «Квіти ромену»?». Але дуже влучно підмітив інший поет — славнозвісний Сергій Єсенін — стосовно того, що велике ( не за розміром, а за значимістю) зблизька розгледіти важко, набагато краще бачиться воно з відстані. Мені, щоб осягнути значимість цієї пісні, потрібна була відстань у багато років і відстань вічності, в яку в останній день 2001-го відійшов батько...