Утилізація Ту-142 стартувала на території Державного авіаційного науково-випробувального центру Військово-повітряних сил, що дислокується поблизу селища Кіровське в Криму. Військові попередньо демонтували з бойової «тушки» обладнання, багате на кольорові метали, а вже потім розрізали літак вагою у 190 тонн на п'ять частин. «Хижий мисливець» на підводні човни всіх типів перетворився на металобрухт.

До рівненського притулку для неповнолітніх потрапила п'ятирічна дитина у критичному стані. Лікарі поставили дівчинці діагноз — виснаження і кажуть, що якби дитину сюди привезли трохи пізніше, її життя вже не можна було б урятувати. У службі в справах неповнолітніх підозрюють, що до такого стану дитину довели її власні батьки.

Такий аншлаг, тим паче на перегляді кінострічки вітчизняного виробництва, можна побачити зрідка. Схожий успіх свого часу мав у Львові й «Нескорений», у якому режисер Олесь Янчук, натхнений переглядом фільму «Хоробре серце» з Мелом Гібсоном, відобразив легендарного командира УПА Романа Шухевича. «Залізна сотня» стала третім фільмом Янчука про Українську Повстанську армію. «Українська історія для кінематографа — це скарб. Тим паче Україні бракує героїв, які стали б загальнонаціональними», — пояснює пристрасть до обраної теми своїх кінострічок режисер. Навіть у Міністерстві культури України, як розповів режисер, при перегляді фільму були вражені, скільки у нас іще є сторінок непізнаної історії.

У Запорізькому держуніверситеті розроблено прилад, використання якого дозволить зробити рух транспорту на автомагістралях безпечнішим. Автор близько трьохсот наукових праць і винаходів Євген Чаусовський назвав новинку «Ангел-охоронець». При виникненні передстресового стану у водія (з'ява втоми, сонливості) спрацьовує специфічна система сигналізації: починає вібрувати педаль газу, а записаний на плівці голос (приміром, сина чи доньки) остаточно приводить до тями: «Тату, ти втомився, ти засинаєш! Я не хочу бути сиротою!».

Йдеться про постраждалих у дитячому віці. Хоча політичні репресії безпосередньо до них і не застосовувалися, цим людям від того ніскільки не легше. Адже їхні батьки у багатьох випадках або були розстріляні, або померли у місцях позбавлення волі.

Громадська організація «Нова форма» відома насамперед завдяки книжковому ярмарку «Ужгородський книжковий Миколай», яким вона опікується. Але віднедавна творчі жінки Закарпаття запровадили нову традицію. На цей раз — літню.

Ця дніпропетровська фірма заявила про себе у вересні минулого року. Свою діяльність рекламувала грунтовно. У розтиражованих для широкого загалу матеріалах пропонували роботу в Швеції — у супермаркетах, на переробці сміття та прибиранні міста. Заробітну плату обіцяли від 12120 до 16200 доларів США на рік з вирахуванням витрат на харчування. При цьому фірма мала ліцензію на такий вид діяльності, вказувала свої поштову та електронну адресу, банківські реквізити.

На селі сьогодні не женуть самогон, здається, тільки ліниві й... дуже ліниві. Принаймні хвороби та інвалідність не перешкоджають долучатися до безсмертної справи підпільника Кіндрата. Хоча між виготовленням домашнього пійла для внутрішнього вжитку чи «бартеру» за виконану на обійстях стареньких роботу і злочинним бізнесом на чужому горі, погодьтеся, різниця більш ніж суттєва.

У суботу завершиться культурно-просвітницька експедиція «Соборна Україна-2004». Її проводить благодійний фонд «Україна інкогніта», президентом якого є відомий опозиційний політик, лідер Української республіканської партії «Собор» Анатолій Матвієнко.

Вирок, проголошений у справі, яку порушила СБУ, вкотре скрутивши лапи українському «тероризму», вразив своєю жорстокістю. Двоє з десятка молодих людей, обвинувачених у замаху на державний лад, засуджені до 14 років ув'язнення. Решта отримала менше. Проте не настільки, аби не згадати принагідно нашу ж публікацію, що вийшла минулого тижня. Мається на увазі сюжет про етапування в'язнів з коментарями від Ніни Карпачової, яка згадувала про щорічні смерті засуджених, що гинуть уже по дорозі до колоній. А по прибутті на місце призначення на них чекає нове пекло. Отже, витримати чотирнадцять років у наших «шоушенках» — завдання не з простих. Однак людей засуджено... За що?