Уряд вирішив учергове ощасливити вкладників Ощадбанку СРСР, які досі не можуть повернути свої кошти. З 2002 року багатотисячні внески українських громадян повертають їм у вигляді 50 гривень на рік. У державному бюджеті наступного року Кабмін передбачив іншу схему: борги Ощадбанку (тобто тепер уже — держави) перед населенням перетворюватимуться на борги населення перед державою. Їх просто списуватимуть як сплату за житлово-комунальні послуги: газ, світло, тепло. Таким чином наступного року уряд сподівається погасити дві третини боргів населення (на такі взаєморозрахунки в бюджеті виділено шість мільярдів гривень, а загальний борг населення на спожиті послуги дорівнює дев'яти мільярдам). Але тут діятиме навіть не подвійна, а потрійна схема списання боргів та взаєморозрахунків: шість мільярдів гривень фактично будуть присутні в бюджеті як недоїмка до нього ж «Нафтогазу України».

Безпрецедентну для Тернополя акцію розпочали нещодавно в центральному ресторані міста «Україна». Згідно з особливостями українського менталітету, ресторани існують якраз для того, щоб там «об'їстись-обпитись». Кілька місяців тому «Україна» стала структурним підрозділом Тернопільського оздоровчого комплексу «Чайка».

Злочинну групу із шести осіб викрили співробітники відділу карного розшуку Солом'янського райуправління міліції. Певний час ця гоп-компанія «промишляла» грабунками на території цього столичного району.

Біля одного з житлових будинків Красноармійська перехожі виявили тіло чоловіка середнього віку із очевидними слідами побоїв. Як з'ясувалося трохи пізніше, тутешній 47-річний безробітний і справді прийняв мученицьку смерть, отримавши черепно-мозкову травму, переломи ребер та пошкодження внутрішніх органів. Однак ще бiльш шокуючою стала звістка про причетність до жорстокої розправи малолітніх бузувірів.

Співробітники Івано-франківського управління боротьби з організованою злочинністю затримали двох калушан — 42-річного батька та 17-річного сина, котрі поставили «вишукане» шахрайство на сімейний підряд. Кримінальний проект зініціював і взяв на себе інтелектуальний супровід студент-правник.

28 вересня в турецькому порту «Деріндже» відбудеться презентація першої черги турецько-українського залізничного поромного терміналу. За словами прес-секретаря Асоціації судновласників України Олександра Федорова, цей проект реалізований з метою транспортного співробітництва між Україною і Туреччиною. Його вартість складає 3 мільйони доларів. Проінвестувати будівництво взялася турецька фірма «Батівагон», що спеціалізується на наданні міжнародних транспортних послуг. Окупиться проект, як сподіваються фахівці, через 5-6 років. Технічне забезпечення проекту проводить ЗАТ «Судноплавна компанія (СК) «Укрферрі» (Одеса), одна з найбільших у Чорноморському регіоні судноплавних компаній, що здійснює морські вантажо-пасажирські перевезення поромними переправами Іллічівськ — Варна, Іллічівськ — Поті/Батумі й Одеса — Стамбул.

Антимонопольний комітет має намір визнати найбільших українських операторів мобільного зв'язку України компанії UMC і «Київстар» монополістами. Як повідомив журналістам голова АМКУ Олексій Костусєв, комітет уже завершив дослідження стану конкуренції на ринку мобільного зв'язку і перед ухваленням остаточного рішення розіслав мобільним операторам попередні висновки. Якщо ці компанії дійсно буде визнано монополістами, Антимонопольний комітет має намір домагатися зниження тарифів і підвищення якості послуг мобільного зв'язку, повідомляють Українські новини.

Український хокей нині переживає далеко не найкращі часи. На хвилі безгрошів’я й перспектив дорости до більш-менш значного рівня на Батьківщині десятки наших талановитих юнаків від’їжджають за кордон, приймають громадянство інших країн і стають, по суті, втраченими для нашого хокею. Один із таких гравців — 20-річний Антон Бабчук, який робив перші хокейні кроки в Києві, а тепер приїздить сюди лише для того, аби побачити родичів та старих друзів. Під час дитячого турніру на Кубок Олексія Житника кореспонденти «УМ» спілкувалися з 20-річним земляком у дворику біля ковзанки «Авангард».

Без самореклами у світі шоу-бізнесу можуть обходитися тільки мега-зірки на кшталт, наприклад, Тіни Тернер, Мадонни чи Ніколь Кідман. Не те щоб цим щасливчикам зовсім не доводилося час від часу викидати якісь коники — навіть навпаки, приводів «засвітитися» у пресі в них щодня з'являється чимало. Але проблема знаменитостей першого ешелону полягає якраз у тому, щоб здихатися численних папараці, які ходять за ними «хвостиком», очікуючи якої-небудь сенсації.