Колись ім'я легендарної британської панк-групи «Секс Пістолз» та її фронтмена Джонні Лідона (або Роттена, кому як більше до вподоби) гриміло на увесь світ. Пісні «Сексуальних пістолетів» слухали «найвідв'язніші» підлітки та всі, хто хотів кинути виклик консервативній громадськості, а поведінку Джонні, який таки вмів шокувати публіку, наслідували десятки тисяч юнаків та навіть дівчат. Але тепер усе це в минулому. Однак про Лідона не забули: віднедавна підстаркуватого панка взяли у штат телеканалу «Дискавері», на якому зірка «неслухняної» музики вестиме шоу про комах.

Світові інформагенції обійшло повідомлення, що може одночасно стосуватися розділів «лайф», «курйози» й «жах». Та й криміналом теж пахне. Такий собі малайзієць застрелив свою дружину, помилково прийнявши її за... мавпу, й був арештований за вбивство з необережності.

Народний депутат-«нашоукраїнець» Юрій Кармазін запропонував створити парламентську слідчу комісію з приводу «замаху» на кандидата в президенти Віктора Януковича в Івано-Франківську. «Знущається», — подумали всі, хто знає про ту п'ятничну подію не з репортажів УТ-1, «Інтера» та «1+1». Але ж справді, не завадило б на офіційному, «усередненому» щодо політичних симпатій рівні дати відповідь: як трапилося, що здорового мужика, державного діяча під час робочого візиту в регіон ввели у «колаптоїдний стан»? Що саме його звалило з ніг — зрозуміло й так: уповільнена телекартинка виявила один-єдиний предмет, зовсім не гострий і не такий уже й твердий — яйце куряче, сорт невідомий. І влучив цей ганебний снаряд не в голову, а трохи нижче грудей Прем'єр-міністра з правого боку.

Минулої п'ятниці сталася подія воістину непересічна. Наша газета, «Україна молода», виграла суд у «кандидата від влади» Віктора Януковича. Ранг творців правосуддя, які виносили ухвалу на нашу користь, є більш ніж поважним — рішення приймалося на рівні Верховного Суду України. Йдучи на суд, ми не сумнівалися у своїй правоті. Але було б нещирим казати, що ми так само твердо були переконані у нашій перемозі. Адже йшлося не про будь-кого, а про останню букву алфавіту, яка надзвичайно активно пнеться бути першою — і в азбуці, і в державі. До того ж «телефонне право» можновладців іще ніхто не скасовував, тож ми не знали, наскільки незаангажованими будуть наші судді. Проте суддівська колегія (у складі головуючого Миколи Пшонки, суддів Терлецького і Патрюка) виявила достатньо неупередженості і професіоналізму. Тож покидали судову залу ми з матеріально засвідченою правотою газети — із судовим рішенням, де чорним по білому зазначено: «Визнати постанову Центральної виборчої комісії №530 від 13 вересня 2004 (...) в частині зобов'язання Приватного підприємства «Україна молода» (...) опублікувати спростування інформації, викладеної в матеріалі «Бігморди» («У яку копієчку влітає наочне «тому що» кандидата Януковича»), неправомірною та скасувати її в цій частині».

Показник інфляції за підсумками 2004 року перевищить 10 відсотків. Про це заявив голова Бюджетного комітету Петро Порошенко у Верховній Раді під час обговорення проекту бюджету на наступний рік. За словами голови комітету, вартість споживчого кошика в Україні вже зросла майже вдвічі. «Жодним чином збільшення заробітної плати на десять відсотків не поліпшить ситуацію, якщо реально якість життя населення знизилася», — зазначив Петро Порошенко. На думку депутата, одним із головних чинників збільшення інфляції є зростання цін на паливно-мастильні матеріали. За даними народного депутата, дизельне пальне, яке забезпечує потреби села, в деяких районах дорожче, ніж бензин марки А-95. Петро Порошенко назвав курс гривні останнім бар'єром на шляху інфляції. Упродовж другого тижня гривня дешевшає стосовно долара, а це означає, наголосив депутат, що навздогін почнуть підвищуватися й ціни.

Український материк — це Київ, Львів, Луцьк і окремо взяті вулиці Полтави чи Вінниці. Усе інше — розпорошені острови, куди важко «доплисти» рейсовим автобусом чи долетіти думкою. Усі ці острови ніби зливаються у велетенську непізнану Атлантиду, відмежовану і від «свідомих», і від «провладних» річкою забуття.
Острівськ — невеличке село на Рівненщині, майже на самому кордоні з Білоруссю. Це один із регіонів забутої «української Атлантиди». На карті його годі відшукати, а тим паче без карти: транспорт із далекого райцентру ходить туди раз на добу. Коли ж потрапляєш до Острівська, таке враження, що час тут зупинився. У селі старовинні зрубні хати з лелечими гніздами на дахах і прадавні пасіки з вуликами на деревах. Поблизу села є три лагідні озера, а в самому Острівську — лагідні люди, веселі й щедрі, які знають десятки архаїчних поліських пісень і казок. Та за тією веселою гостинністю криється запилений сум. Село «атрофується», передусім — молоді паростки його мешканців. Старші ж шоковано споглядають, як згасає їхнє майбутнє. Ці люди здогадуються, що історія для них могла б скластися зовсім інакше — якби трохи більше знань та свободи. Однак життєвий вибір за них і за їхніх батьків завжди робили інші. Може, тому здається, що вони і досі живуть не своїм життям.

«...Мсьє, ваше ім'я облетить увесь світ, прославиться навіть в Америці», — ці слова сказала циганка, тримаючи за руку Луї Бардо, що сидів у невеликому кафе з дружиною та друзями. Скромна вечеря негайно була доповнена шампанським. Щасливий Луї страшенно зрадів, сподіваючись, що це його заводи нарешті принесуть плоди за вкладену туди працю. Ніхто тоді й гадки не мав, що прізвище Бардо прославить на весь світ крихітна Брижит, яку того вечора залишили удома з нянею...

Лідер «Нашої України» зустрівся позавчора зі спікером парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе, яка, нагадаємо, перебувала в Києві з нагоди утворення Парламентської асамблеї ГУУАМ. Зустріч проходила в родинному колі Ющенків, отож пані Ніно мала нагоду познайомитися навіть із 6-місячним Тарасом, найменшим з Вікторовичів.