Чудо поруч
Емір Кустуріца добрий десяток років, як живе в Парижі. «О моя бідна батьківщина!» — тільки й усього, що він каже про Боснію, наче відмахуючись від запитання кореспондента французької газети «Фігаро», чи давно метр бував у рідних пенатах. Можливо, у цій скупій відповіді-відмовці — кітч самовідчуттів Кустуріци, адже його останні фільми не відходять від цієї чудної і драматичної країни посеред благополучної Європи. Життя як чудо Кустуріца може побачити тільки в колишній Югославії. Про це і його нова стрічка «Життя як чудо», яку було презентовано на цьогорічному Каннському кінофестивалі.