Якщо стан сучасного книговидавництва люди знаючі нерідко називають катастрофічним, то ситуація з видавництвом мистецтвознавчої літератури — це катастрофа в кубі. Оскільки поява книги такої тематики сьогодні є явищем надзвичайно рідкісним і прирівнюється до великого дива. Саме таке диво сталося нещодавно в Національній музичній академії імені Чайковського, яка спромоглася видати грунтовну монографію «Академія музичної еліти України» обсягом понад 600 сторінок. Відтепер вся інформація про цей навчальний заклад є систематизованою і доступною.

Перш за все, ми хочемо подякувати всім тим, хто відгукнувся на наш заклик і взяв участь у конкурсі, а також редакції газети, що надала нам унікальну можливість познайомитись iз багатьма людьми по всій Україні, яким виявились близькими наші ідеї та творчі переконання. Ми отримали багато листів, які свідчать про те, що читачами, які надіслали нам листи, керувало не тільки бажання взяти участь у цікавому театральному проекті, а й прагнення «долучитись до відродження української пісні та культури» (Солічук Тетяна, м. Київ). Ми хочемо сказати всім учасникам конкурсу, що незалежно від того, візьмуть вони подальшу участь у роботі над виставою «Ясна» чи ні, нам було надзвичайно важливо дізнатися, що їм не байдужа доля української культури і вони переконані, що «зрозуміти традицію допомагає відчуття власного коріння та пізнання Духовності Предків». (Василь Лютий, Черкаси).

Наша журналістська група вирушала у Криницю Гурську на XIV Економічний форум у польському вагоні. Вагон міжнародного зразка і в ньому українська провідниця — ці «він» і «вона» виявилися дуже невдалою парою. Бо, з одного боку, дивували притаманнi лише нашим вагонам СВ-класу раковини з водою прямо в купе, плюшеві диванні подушки, шафи з дзеркалами, мінеральна вода у спеціальному відсіку і тому подібні «прибамбаси», а з другого — ходила серед усього того багатства якась розгнуздано-хамовита особа, тішилася своєю дрібною владою над спраглими душами і з причин цілковито незрозумілих відмовлялась принести чай (явище, з яким особисто я у потягах стикаюся вперше). Я подумала тоді: чи не виглядатиме саме так Україна у лоні Євросоюзу? Як ця лінькувата і малоприємна пані на тлі європейського вагону? Принаймні переформулюю питання, чи не бачать європейці нас саме такими, говорячи мовою гендерних студій, — «недоістотами», здатними лише на руйнацію позитивних напрацювань? Адже перший висновок, який я зробила, послухавши «чужоземних» промовців на семінарах у Криниці, був такий: Європа не в захваті від України, вона не надто нам довіряє, вона ще вичікує... І говорить Україні, як бюрократи радянських часів: «Зайдіть наступного місяця, числа так після 31-го, от тоді й побачимо, що ми можемо для вас зробити...».

Схоже, незабаром ми з вами почнемо мерзнути: синоптики обіцяють похолодання. Що поробиш — усе-таки осінь надворі. Пощастило нью-йоркцям — у них щойно завершилася весна... Не лякайтеся, Нью-Йорк не переїхав на іншу широту: просто у «модній столиці» США фінішував тиждень моди прет-а-порте сезону весна-2005.

Давненько вже Емінем не шокував публіку. Власне, ексцентричні витівки знаменитому реп-виконавцю не дуже й притаманні, а після блискучого акторського дебюту у фільмі «Вiсiм миль» Ем і зовсім посерйознішав, але який же це репер, якщо він ніколи не шокує публіку! Тому доводиться й Емінему час від часу щось вигадувати. Цього разу він вигадав новий кліп.

Осінь — пора весіль. Щоправда, у 2004-му стати на весільний рушничок наважуються тільки сміливі парочки (або ті, яким уже припекло), адже у високосні роки одружуватися не рекомендується. Але саме через це в західних, і насамперед американських знаменитостей зараз просто бум якийсь: вони, схоже, вирішили, що зіркам належить чхати на забобони, і чим відвертіше чхаєш, тим беззаперечніший твій зірковий статус. Отож, щоб не відставати від моди, про свої матримоніальні наміри заявляє дедалі більше кіно-, поп-, рок- та модельних зірок. Причому те, що всі вони до Нового року натягнуть на шию ярмо шлюбного життя, ще вилами по воді писано. Дехто, може, і взагалі зі своїм нинішнім партнером навіть у страшному сні одружуватися не збирається, але ж зовсім не обов'язково доводити все до вівтаря — досить просто оголосити про заручини, щоб довести свою сміливість. А згодом можна тишком-нишком ті заручини розірвати й зробити вигляд, що нічого такого й не було...

Доброзичливе ставлення оточуючих здатне не тільки поліпшити людині настрій, а й уповільнити старіння організму. Про це свідчать результати дослідження, проведеного ученими з Університету Техасу (США).

Друзі — це люди, які добре вас знають, але все одно люблять.

Третя серія українсько-італійського протистояння в єврокубках цього сезону видалася найсумнішою. На порозі групового турніру Кубка УЄФА донецький «Металург» програв римському «Лаціо» з тим же рахунком — 0:3, що й «Шахтар» чотири роки тому на старті своєї групи в Лізі чемпіонів. Утім гірники досягли за цей час суттєвого прогресу, що довів останній матч із «Міланом». А от «МД» ніяк не може перебороти свій єврокубковий синдром. Так, цього тижня «на Європі» програли обидва донецькі колективи, але підопічні Славолюба Мусліна при цьому показали учорашній день... «Шахтаря».

Цю гру дніпряни проводили на затишному тель-авівському стадіоні «Блумфілд», оскільки клубна арена «Маккабі» у Хайфі не відповідає вимогам УЄФА. Отож і поселилися у столичному п'ятизірковому готелі «Хілтон», де здибалися... з футболістами уславленої мюнхенської «Баварії». Німці на день раніше проводили гру з іншим «Маккабі», тель-авівським, у рамках групового турніру Ліги чемпіонів. Деякі з українських журналістів та вболівальників не втрималися від спокуси поспостерігати за цим двобоєм на власні очі. Після матчу повернулися дещо стурбованими — хоч гості й перемогли з мінімальним рахунком (1:0), ізраїльтяни справили враження досить пристойне. А клас їхніх одноклубників із Хайфи (до речі, «Маккабі» в перекладі з івриту означає «Молот») оцінюється приблизно на такому ж рівні. Тому мимоволі довелося погодитися з думкою про те, що на наших земляків очікує непроста гра.