Непросто знайти в Європі нації, які би мали більше історичних порахунків, ніж німці й поляки. Друга світова війна взагалі, здавалося б, унеможливила будь-який діалог. Але сусіди зробили висновки і переступили через всі можливі стереотипи. За якихось 15 років польське та німецьке суспільства зуміли побороти багато стереотипів, надиктованих їм далекою і близькою історією.

Позавчора троє саперів з польського військового контингенту в Іраку загинули та троє інших отримали поранення. Таким чином, загальна кількість втрат поляків у Іраку сягнула 17 осіб. Бойовики відкрили вогонь по польських саперах із гранатометів та автоматів о 16.30 за місцевим часом, коли вони здійснювали знешкодження вибухового пристрою на дорозі поблизу містечка Машр у провінції Вавилон. На жаль, іракська група прикриття саперів після 25-хвилинної перестрілки з терористами відступила і залишила саперів напризволяще, а поранених вдалося врятувати лише викликаній на місце бою групі швидкого реагування. Тепер триває розслідування цього інциденту.

У Донецьку на драматичні події в Північній Осетії відповідно вже відреагували. На спеціальній нараді в обласній держадміністрації прийнято рішення про встановлення у всіх загальноосвітніх школах міста спеціальних кнопок для термінового виклику правоохоронців.

Невипадково на осінній виставці-ярмарку «Бджільництво-2004», яку проводив Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича з 10 по 12 вересня в Києві, було стільки покупців. На Кавказі вживання меду називають золотим правилом здоров'я. Це визнали і в промислово розвинених країнах, де зростає виробництво і споживання меду. На жаль, в Україні споживання меду залишається низьким. Середньостатистичний житель нашої країни з'їдає не більше 1 склянки меду на рік, тобто 1 г на день. Практично ринок меду тримається на порівняно невеликій частині населення (3-4 відсотки), яка добре інформована про його користь і купує на рік 4-5 кг на одного члена сім'ї, кажуть пасічники.

Вигляд зруйнованих житлових будинків, промислових об'єктів та комунікацій, розташованих на території Хриплинського промвузла на околиці Івано-Франківська, минулої п'ятниці по обіді дуже нагадував картину першого етапу Армагеддону. Все було по-справжньому — завали залізобетонних конструкцій, викликані силою поштовху, адекватною шести балам за шкалою Ріхтера, загоряння дизпалива, розлитого з резервуару ємкістю 5 тисяч кубометрів, суцільне задимлення і порятунок людей. Щоправда, надзвичайна ситуація виникла не через розгул грізної підземної стихії. Упродовж двох годин бійці пожежно-рятувальних підрозділів МінНС та аварійно-рятувальних служб міста, застосовуючи найсучасніші технічні засоби, ліквідовували наслідки тактичного задуму свого керівництва, яке вперше в Україні змоделювало землетрус, максимально наближений до його «дикої» подоби.

Як свідчать оперативнi данi, нічні клуби, дискотеки та інтернет-кафе стали найпоширенішим місцем збуту наркотиків. У вісімнадцяти з двадцяти перевірених правоохоронцями розважальних молодіжних центрах були зафіксовані випадки продажу наркотичних та психотропних речовин.

Лихо сталося після сьомої вечора на хуторі Сіначі, що поблизу міста Новоград-Волинський. У цій п'ятиповерхівці мешкають родини працівників лінійно-виробничої диспетчерської станції нафтопроводу «Дружба». Сусіди розповідають, що перед вибухом дуже відчувався запах газу і вони ходили по квартирах, з'ясовували причини. Потім виявили, що найбільше газом пахне з квартири №10, що на третьому поверсі. Сусіди достукалися до господаря і попередили про небезпеку (пізніше з'ясується, що витік газу стався через відкритий кран на газовій плиті). Чоловік відразу відкрив балконні двері.

Жителів села Вівсяники Деражнянського району шокувала трагедія, що сталася в родині їхнього односельця. Нинішньої осені господар викопав на своєму обійсті невеличкий ставочок, аби можна було у вільну хвилину посидіти над водяною прохолодою, порибалити.

Ця гра українсько-російських слів означає цілком конкретний жанр мистецтва. І фотографічні картини доньки відомого російського поета, професійної перекладачки, знаменитого фотографа Катерини Рождественської — не що інше, як казка з традиційним хепі-ендом, у якій кортить опинитися кожному. Подумайте тільки, шедеври живопису, випробувані часом і мінливими смаками кількох поколінь рафінованих естетів полотна, розтиражовані матриці геніальності. Усі рисочки знайомі, всі штрихи описані, всі деталі і нюанси декодовані, до того ж на свідомість тисне інформація про вартість цих витворів мистецтва в каталогах всесвітніх аукціонів. А опинитися в мізансцені «Сніданку на траві» — під шовковою парасолькою у сукні по тогочасній французькій моді, або на троні в гримі Катерини ІІ — з області неймовірного, не всім же артистам щастить зіграти роль, яку ти сам собі наворожив і намріяв.