За офіційними даними статистики, щорічно в Україні фіксують 150 тисяч автомобільних аварій. Внаслідок ДТП отримують травми від 30 до 50 тисяч осіб, 5-6 тисяч громадян гине. Деякі родини так і не отримують матеріального відшкодування за загибель своїх рідних на дорогах (сума цього відшкодування на сьогодні є вкрай мізерною — усього 150 гривень). Проте вже з наступного року близькі, які втратили в ДТП рідну людину, будуть хоч якось утішені: сім'ї загиблого виплачуватимуть 51 тисячу гривень. За пошкоджене майно постраждалий отримає 25,5 тисячi гривень.

Про це заявив директор московської будівельної компанії «Барклі» Леонід Казинець на діловій зустрічі з київським мером Олександром Омельченком. Реконструювати столичні «хрущовки» столична влада взялася саме після того, як вивчила досвід москвичів. Там друге життя п'ятиповерхівкам дають уже кілька років. У нас же роботу з їх відновлення тільки починають. Водночас керівництво російської компанії вже заявляє, що в його планах — також інвестування коштів у будівництво житла та об'єктів соціально-культурної сфери на місці київських збиткових підприємств-гігантів.

Наступний рік, як уже повідомляла «УМ», оголошено Роком ветеранів. Аби це визначення не було голослівним і дійсно посприяло соціальному захисту ветеранів війни, у п'ятницю Верховна Рада України плідно попрацювала у цьому напрямі.

Стародавній Бахмут (нині Артемівськ) не претендує на славу відомого ярмарку в Сорочинцях, однак теж має відповідні традиції. У ХIХ столітті ярмарок «Бахмутський шлях» проводився тут тричі, а в ХХ — чотири рази на рік і за обсягом продажу товарів вважався найбільшим в регіоні. Щоправда, останні 88 років про це тільки ностальгічно згадували. Втім, починаючи з нинішнього вересня, з'явилися сподівання, що кожної осені всі шляхи виробників сільгосппродукції та промислових товарів, як і колись, знову вестимуть на «Бахмутський шлях».

Якщо 60 років тому основним вважалося збереження та охорона зникаючих видів рослин і тварин, занесених у Червону книгу, то з початку шістдесятих років минулого століття починається інтенсивний розвиток різних форм заповідних територій. На сьогодні вся планета — а Європа особливо — вкрита густим архіпелагом заповідників і заказників серед «моря» активної людської діяльності.

У період підготовки до створення на Прикарпатті осередку Всеукраїнського громадського об'єднання «За Україну! За Ющенка!» дехто з місцевих політичних авторитетів висловлював сумніви в доцільності розгортання нової проющенківської структури в регіоні, переважна більшість мешканців якого небезпідставно вважається стійкими прихильниками Віктора Андрійовича. Після проведення у січні цього року установчої конференції обласної філії «ЗУЗЮ» минуло трохи більше півроку. Тож час, що збіг відтоді, підтвердив чи спростував скептичні прогнози? Із цього запитання розпочалася наша розмова з керівником прикарпатських «зающенківців» Любомиром Малофієм.

Вирішив звернутися до вас, оскільки вважаю ваше видання демократичним і незалежним, хоча й розумію, що й ви, напевно, зараз відчуваєте чималий тиск з боку влади через наближення виборів. Я, працівник районної державної адміністрації на Івано-Франківщині, вирішив поділитися з вами фактами, як влада, використовуючи належні ресурси, намагається всілякими шляхами утриматись на верхівці держави.

Нацбанк продовжує політику підвищення курсу гривні щодо валют інших країн. Про цю та інші особливості поведінки національної грошової одиниці у 2005 році йшлося на брифінгу, що відбувся по закінченні засідання ради НБУ наприкінці минулого тижня. Як і раніше, долар США залишається для України основною курсоутворюючою валютою. Як повідомив голова ради НБУ Анатолій Гальчинський, наступного року грошово-валютна політика буде спрямована на утримання інфляції на рівні 6—7 відсотків і подальше нарощування золотовалютних резервів. При цьому зростання монетарної бази визначено у 20—26, грошової маси — у 28—33 відсотки.

«Наш уряд розпочинає третій поспіль бюджетний процес», — з цих слів перший віце-прем'єр-міністр Микола Азаров розпочав доленосне для країни засідання уряду, на якому йому довелося головувати, оскільки сам Прем'єр у той час перебував на Чернігівщині. «Ми склали і провели через парламент, виконали і виконуємо стовідсотково два бюджети, — продовжив Азаров. — Стовідсотково тому, що це чесні бюджети. Я переконаний, що таким же чесним буде і той проект, який ми подаємо до Верховної Ради у визначений термін...» Початок був оптимістичним, незважаючи на те, що сценарій розвитку економіки країни на наступний рік, згідно з яким і був сформований бюджет, уряд визначив за консервативним принципом. Так, за консервативним варіантом, ВВП наступного року має зрости на 8,6 відсотка з інфляцією 6,2 відсотка, реальна заробітна плата — на 12 відсотків (у тому числі в АПК — на 25 відсотків), а доходи населення — на 10. Проте уряд сподівається, на чому наголосив на прес-конференції після засідання виконуючий обов'язки міністра економіки Валерій Ващевський, що реально події розгортатимуться за оптимістичним сценарієм, а саме: ВВП зросте аж на 11 відсотків.