З такою вимогою виступила комісія журналістської етики Литви, повідомляє радіостанція «Ехо Москви». Йдеться про публіцистичну програму російського Першого телеканалу «Таємниці століття», документальний цикл, що розповідає про «білі плями» історії, які коментують різноманітні експерти. Обурення литовських журналістів викликав випуск, присвячений пакту Ріббентропа—Молотова, який, як відомо, призвів до розподілу Прибалтійських країн та Польщі. В інтерв'ю «Еху Москви» член комісії Гінтарас Сонгайла заявив, що подане в програмі трактування німецько-радянського договору 1939 року суперечить дійсним історичним фактам. У зв'язку з цим організація рекомендувала застосувати всі зусилля задля того, щоб припинити потік подібної дезінформації.

У тому, що ніякий Віктор Янукович не «єдиний» кандидат, політично свідомі громадяни України не сумніваються вже давно. А остаточним доказом показушності так званої «одностайної підтримки» всіма провладними й залежними від влади силами кандидатури Прем'єра стало висунення в президенти лідера Української спілки та Партiї промисловців та підприємців Анатолія Кінаха, якого, на відміну від головного народного демократа Валерія Пустовойтенка чи провідника «Трудової України» Сергія Тигіпка команді В.Я. не вдалося купити обіцянками та посадами. Здавалося б, активної кампанії Кінах не веде, та й рейтинг, згідно з останніми соцопитуваннями, у нього більш ніж скромний — в межах одного відсотка.

Віднедавна величезні зображення «тому що» такого-то кандидата позникали з вулиць українських міст — команда Януковича від гріха подалі (надто вже активно плювалися в його бік виборці) вирішила замінити «бігморди» на усміхнені фото агрономів, шахтарів, спортсменів, пожежників та Леоніда Кравчука, котрі, звісно, всі разом і поодинці підтримують велике «Я.». При цьому у деяких куточках, скажімо столиці, так звані лайтбокси з логотипом «Вибір-2004» витіснили будь-яку іншу рекламу.

Знищено майже половину накладу дніпропетровської газети «Лица», яка публікує багато критичних матеріалів про Прем’єра Віктора Януковича. Про це, як повідомляє Інститут масової інформації, вчора заявила головний редактор видання Олена Гарагуц. З 33 тисяч примірників удалося врятувати лише 16 тисяч.

Перераховуючи регіони, які нібито входять до «активу» Віктора Януковича, його речники до Донбасу та кількох інших східних областей мають звичку зараховувати ще й Південь України та Крим. Хоча де-де, а в південній частині держави кандидат від влади вирішальним успіхом у народу точно не користується. Звісно, це не означає, що всі південні українці віддають свої симпатії Вікторові Ющенку — дехто симпатизує Петрові Симоненку, Анатолієві Кінаху, Олександрові Морозу тощо. Однак ніде правди діти: після туру лідера «Сили народу» південними областями ставлення до Ющенка там значно покращилося, як і зросла кількість його прихильників.

Сьогодні, в 4-ту річницю з дня загибелі Георгія Гонгадзе, в Україні буде проведено низку поминальних заходів.
О 12-й годині біля пам'ятного хреста, встановленого минулого року поблизу Таращі (неподалік, у лісі, восени 2000-го було знайдено обезголовлене тіло редактора «Української правди»), відбудеться вшанування пам'яті загиблих працівників мас-медіа.

П'ять тисяч підписів до 16 вересня планували зібрати львівські соціалісти за ідею перейменувати вулицю Дудаєва на вулицю імені Георгія Гонгадзе з нагоди четвертих роковин з дня зникнення журналіста. Після останніх подій у Беслані ініціатори перейменування не мають жодних сумнівів, що вулиці Дудаєва у Львові слід дати інше ім'я. При цьому активісти Соцпартії на Галичині звертають увагу на аналогічну зміну назви вулиці Дудаєва в одному з естонських міст.

Минуло вже чотири роки відтоді, як 16 вересня увійшло до переліку особливих дат в історії України. Але тієї звичайної осінньої суботи 2000-го про історичну вагу цієї дати ще ніхто, окрім хіба кількох посвячених у вельми чорну справу людей, не здогадувався. Друзі та рідні зниклого Георгія Гонгадзе не втрачали надії його розшукати й до останнього вірили, що Гія живий і здоровий, більшість перехожих без особливих емоцій вдивлялася у темний силует на розклеєних по Києву листівках — зникнення журналіста («а може, він просто загуляв десь»? — знизували плечима оптимісти) тоді ще не видавалося надзвичайною подією державної ваги. І так хотілося вірити, що страшна знахідка в Таращанському лісі — це чиясь інша, не наша трагедія... Але наприкінці листопада трагедія стала всеукраїнською. 28-го з трибуни Верховної Ради лідер Соцпартії Олександр Мороз звинуватив у причетності до загибелі Гонгадзе Президента Леоніда Кучму, і тисячі наділених доступом до мережі інтернет вух iз жахом вслухалися у знайомий голос, який давав указівки про те, що «абарзєвшего грузіна» слід було вивезти за Україну й віддати чеченцям «на...». Роздруківки розмови, що вперше прозвучала із сайту доти не знаної в Україні голландської газети «Волькскранд», розповсюджувалися, як свого часу самвидав. І якими б не були версії щодо того, що було першим — слово чи вбивство, ясно одне: справа Георгія Гонгадзе нерозривно пов'язана із записами цифрового диктофону, який установив під головним диваном держави скромний майор президентської охорони.

Опозиція продовжує обставляти «фішками» найпривабливіші стратегічні об'єкти, які ще не приватизовано. Останніми днями найбільші баталії точилися навколо створення вертикально інтегрованої нафтової та нафтопереробної компанії (ВІНК). Можливо, вона матиме назву «Нафта України». Президент Леонід Кучма доручив урядові збільшити статутний фонд Укрнафти, зберігши за державою 50 відсотків плюс одна акція з відповідним співвідношенням між «Нафтогазом України» (1 відсоток плюс одна акція) та Фонду держмайна (49 відсотків). Для цього до статутного фонду Укрнафти мають передати 43-відсотковий пакет ЗАТ «Укртатнафта» і 25-відсотковий — ВАТ «НПК-Галичина». Кабмін досить швидко прийняв відповідну постанову.
Пікантність ситуації полягає в тому, що нова структура, яка стане правонаступницею нині існуючої компанії «Укрнафта», практично успадкує нинішній її менеджмент, а нею, як стверджують достовірні джерела, насправді керують приватні структури. Вони, на думку декого з парламентаріїв, не можуть дбати про національні інтереси країни. Крім того, передача 43-відсоткового пакета закритого акціонерного товариства «Укртатнафта», як зазначають депутати, суперечить закону — такий пакет не може переходити до акціонерного товариства відкритого типу. Боротьба йде з перемінним успіхом. Наскільки рішуче збирається обстоювати національні інтереси на нафтовому ринку парламентська Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації, розповідає її голова Валентина СЕМЕНЮК.

«Слухай своє — обирай своє!» — меморандум під такою назвою підписали представники майже тридцяти громадських організацій Тернопільщини, об'єднаних у коаліцію «Слухай своє». Остання була створена два роки тому з метою популяризації української музики та привернення уваги громадськості до засилля російськомовної попси в ефірі FM-радіо, причому членам коаліції таки вдалося досягти низки позитивних результатів.