Упродовж десяти днів у Києві гостюватиме азійська екзотика — з 24 вересня по 3 жовтня тут пройдуть Дні тайської культури. Що цікавого зможемо ми побачити за цей час, розповіли на прес-конференції в Київській міськдержадміністрації представники столичної влади та Таїланду. Зокрема, 24 вересня у готелі «Київський» для гурманів готуватимуть страви тайської кухні, 29 вересня у концертному залі Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря киян чаруватиме краса національних танців, а вже наступ-ного дня у клініці Life clinic тайські майстри демонструватимуть тонкощі свого традиційного масажу. 2 жовтня буде показано витвори ручної роботи тайських майстрів, мистецтва вирізання по фруктах, класичний тайський танець тощо.

20 вересня 1654 року Чернігів поринув у глибокий траур. Скорботно зітхали дзвони. Земля забирала у своє лоно тіло відважного воїна і талановитого полководця, полковника і наказного гетьмана Лівобережної України Степана Подобайла. Він загинув у жорстокому бою з польсько-литовськими загарбниками під Старим Биховом на Гомельщині.

Незвично підійшов до влаштування власного весілля рятувальник-професіонал Олексій Бендриковський. В Академії цивільного захисту населення (там старший лейтенант працює інженером-програмістом) він випросив справжнісіньку пожежну машину, аби через її драбину зайти по свою наречену через балкон.

Кожен, хто проходив строкову службу в армії, знає, з яким нетерпінням солдати чекають дембеля. Цей омріяний день мали б зустріти нинішньої осені і двоє хмельничан Петро та Микола, котрим випало виконувати священний обов'язок ледь не за батьківським порогом. Хлопці «кантувалися» в підрозділі, що забезпечує життєдіяльність Національної академії Державної прикордонної служби України. А умови там далеко не найгірші для відбуття військової повинності.

Угруповання іракських бойовиків під назвою «Тавхід вал Джихад» («Єдність і священна війна»), яке очолює ймовірний член терористичної організації «Аль-Каїда» Абу Муссаб Заркаві, вчора розмістило на одному з ісламістських веб-сайтів дев'ятихвилинний відеоролик із записом страти американського контрактника Юджина Армстронга, йому відрубали голову, повідомила вчора агенція «Франс Пресс».

Комічний і водночас сумний випадок стався минулої ночі в Генеральному штабі ЗС України. Близько півночі до чергової частини столичного МінНС надійшов тривожний дзвінок про допомогу, якої потребував один із рядових строкової служби з Генштабу. Як розповіла «УМ» старший інспектор Центру пропаганди ГУ МінНС у Києві Наталія Бистра, з'ясували, що в туалеті з рук військовослужбовця несподівано вислизнула мобілка і зникла в прірві унітаза. Намагаючись урятувати дорогоцінний засіб зв'язку, хлопець просунув туди руку, а от назад висунути вже не зміг. Руку засмоктало мало не по лікоть!

Навіть зважаючи на певну громадсько-політичну діяльність депутата, самим маріупольцям, особливо підприємцям, Уткі-Откі запам'ятався як один із найжорстокіших тіньових лідерів приморського міста. Тим більше що його «почерк», схоже, був запозичений із примітивних кінобойовиків. Приміром, у одного з маріупольських шоу-бізнесменів, убитого у під'їзді будинку молотком, нападники відрізали вухо. Та й з іншими конкурентами нерідко практикувалися розмови «по душах» під дзижчання циркулярної пилки, що закінчувалися для потерпілих втратою пальців. А ось сам Віктор Уткі-Откі загинув за дещо прозаїчніших обставин — січневого вечора до автомобіля, у який він саме вмощувався, підійшов невідомий і відкрив стрілянину з автомата. 41-річний депутат загинув на місці, а 28-річний водій та 26-річний охоронець відбулися кульовими пораненнями та важким переляком. Розслідування жорстокої розправи тоді відразу взяли під свій контроль МВС та Генпрокуратура України, і нещодавно начальник міськвідділу Маріуполя Михайло Клюєв на брифінгу повідомив про затримання підозрюваного у скоєнні вбивства.

Ще не встигнувши змінити Конституцію, Верховна Рада вже примудрилася її порушити. Такий вердикт виніс... ні, не Конституційний Суд, а всього лише Мін'юст, згідно з висновком якого парламент ухвалив рішення, що не відповідає не лише Основному закону, а й деяким іншим законодавчим актам.

Так є вона, все-таки, чи немає? «А яка різниця? По-моєму, це вже нікого не цікавить», — якось сумно відповів на запитання кореспондента «УМ» щодо того, чи існує все-таки у Верховній Раді парламентська більшість, один із депутатів-«трудовиків». Мабуть, «більшовик» зі стажем знав, що каже — судячи з настрою більшості (не парламентської, а звичайної) парламентаріїв, наявністю чи відсутністю «під куполом» законодавчого будинку на Грушевського, 5, парламентсько-урядової коаліції (ПУК) наразі щиро переймаються хіба що її лідери та «зовнішні» натхненники.

Учора з президентської дистанції зійшов один «бігун»-кандидат: в останній день, відведений для здачі підписних листів, до Центрвиборчкому із зібранням «автографів» не з'явилися представники лідера Партії реабілітації українського народу (колишня Партія реабілітації тяжкохворих) Григорія Черниша. Того самого, який обіцяв у разі перемоги роздавати лікувальні прикраси з топазу. Щоправда, у порівнянні з десятками інших кандидатів кандидат, який за часів СРСР мотав строк за приватну медичну практику — голковколювання, — має певну перевагу: йому повернуть грошову заставу розміром у півмільйона гривень.