28 вересня в турецькому порту «Деріндже» відбудеться презентація першої черги турецько-українського залізничного поромного терміналу. За словами прес-секретаря Асоціації судновласників України Олександра Федорова, цей проект реалізований з метою транспортного співробітництва між Україною і Туреччиною. Його вартість складає 3 мільйони доларів. Проінвестувати будівництво взялася турецька фірма «Батівагон», що спеціалізується на наданні міжнародних транспортних послуг. Окупиться проект, як сподіваються фахівці, через 5-6 років. Технічне забезпечення проекту проводить ЗАТ «Судноплавна компанія (СК) «Укрферрі» (Одеса), одна з найбільших у Чорноморському регіоні судноплавних компаній, що здійснює морські вантажо-пасажирські перевезення поромними переправами Іллічівськ — Варна, Іллічівськ — Поті/Батумі й Одеса — Стамбул.

Антимонопольний комітет має намір визнати найбільших українських операторів мобільного зв'язку України компанії UMC і «Київстар» монополістами. Як повідомив журналістам голова АМКУ Олексій Костусєв, комітет уже завершив дослідження стану конкуренції на ринку мобільного зв'язку і перед ухваленням остаточного рішення розіслав мобільним операторам попередні висновки. Якщо ці компанії дійсно буде визнано монополістами, Антимонопольний комітет має намір домагатися зниження тарифів і підвищення якості послуг мобільного зв'язку, повідомляють Українські новини.

Український хокей нині переживає далеко не найкращі часи. На хвилі безгрошів’я й перспектив дорости до більш-менш значного рівня на Батьківщині десятки наших талановитих юнаків від’їжджають за кордон, приймають громадянство інших країн і стають, по суті, втраченими для нашого хокею. Один із таких гравців — 20-річний Антон Бабчук, який робив перші хокейні кроки в Києві, а тепер приїздить сюди лише для того, аби побачити родичів та старих друзів. Під час дитячого турніру на Кубок Олексія Житника кореспонденти «УМ» спілкувалися з 20-річним земляком у дворику біля ковзанки «Авангард».

Без самореклами у світі шоу-бізнесу можуть обходитися тільки мега-зірки на кшталт, наприклад, Тіни Тернер, Мадонни чи Ніколь Кідман. Не те щоб цим щасливчикам зовсім не доводилося час від часу викидати якісь коники — навіть навпаки, приводів «засвітитися» у пресі в них щодня з'являється чимало. Але проблема знаменитостей першого ешелону полягає якраз у тому, щоб здихатися численних папараці, які ходять за ними «хвостиком», очікуючи якої-небудь сенсації.

На Алеї слави Голлівуду «запалала» нова зірка, вже 2262-га. Її вмурували в тротуар на честь популярного американського композитора й виконавця Біллі Джоела. «Фабрика мрій» відзначила 55-річного музику іменним «світилом», незважаючи на те, що назва однієї з найвідоміших пісень, написаних Джоелом, ще багато років тому свідчила про небажання Біллі перебувати в цій зірковій місцині — Say Goodbye to Hollywood. «Схоже, мені вже не доведеться попрощатися з цим містом, — сказав відзначений артист на церемонії. — Працюючи над тією композицією, я навіть уявити не міг, що мене чекає таке».

Прихильникам фантастичної кіноепопеї «Зоряні війни» залишилося чекати зовсім недовго: до прем'єри останнього, третього, епізоду знаменитого творіння Джорджа Лукаса, стрічки «Помста ситхів», часу залишається все менше. А щоб фанати «ЗВ», бува, не знудилися в очікуванні, компанія «ХХ століття Фокс» та сам містер Лукас випустили в офіційний продаж на DVD оновлений варіант останніх трьох епізодів (які насправді знімалися першими): «Нова надія», «Імперія завдає удару у відповідь» та «Повернення джедая».

Досі сербське містечко Пожаревац, що неподалік Белграда, було відоме як мала батьківщина опального югославського екс-президента Слободана Мілошевича. Але тепер про цей населений пункт іде інша слава — тут мешкає Славомир Адамович, який, за повідомленням ІТАР-ТАКС, вигадав і запатентував «найсолодший вид спорту» — боротьбу напіводягнених дівчат у рідкому шоколаді.

Шедевр живопису XVII століття, полотно голландського живописця Хендрiка Тербрюггена «Концерт» злодії після пограбування Чернігівського художнього музею просто... викинули.
Директор Чернігівського художнього музею Ірина Ральченко вважає, що тоді, в 1997 році, коли зловмисники винесли з музею десять чи не найцінніших експонатів, якась вища сила зберегла для Чернігова цю картину, що, безсумнівно, може прикрасити будь-який музей світу.
— Ця робота — сучасниця Рембрандта і Брейгеля, Ван Дейка і Рубенса, — говорить Ірина Ральченко. — Рубенс називав автора цього полотна, Хендрiка Тербрюггена, — єдиним голландським живописцем. В Україні, окрім Чернігова, більше робіт Тербрюггена немає. На території колишнього Радянського Союзу є ще дві картини цього голландця — одна міститься в Ермітажі, друга — в Іркутську.