Делегації російських організацій Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим підписали політичну угоду з кандидатом на пост Президента Віктором Ющенком, якою передбачено передвиборчу підтримку лідера «Нашої України» з боку активістів цих організацій і взаємні зобов'язання В.Ю. у разі його перемоги на виборах. Про це кореспондентові «УМ» розповів голова Російської ради Причорномор'я, редактор одеської газети «Акценти» Олександр Афанасьєв.

«Це яка ж скотина мене до третього сорту віднесла? Дізнаюся — придушу власними руками!» — гнівався ображений читач «України молодої», зустрічі з яким, судячи з могутнього басу й запевнення «кулаком бугая вбити можу», не побажаєш жодній «скотині». А розлютила «звичайного херсонського селянина» (так представився мій телефонний співрозмовник) простенька «мультяшна» політична реклама, намальована в найкращих традиціях недолугої радянської пропаганди. Та сама, де українців поділили на І, ІІ та ІІІ сорти, приправивши відповідно оформлену карту України «попередженням»: «Так! Виглядає ЇХНЯ Україна».

Охайна лікарка, огорнута стетоскопом, як кокетливим жіночим шарфиком, неприродно щасливий шахтар у касці, сексапільна студенточка з конспектами під пахвою — все це «Дбайлива країна», «Працьовита країна», «Вчена країна»... Країна, що визначилася із «вибором-2004», добряче зомбована країна, плакатно-несправжня країна, яка нібито рушить дружнім кроком (робочий поруч з інтелігентом, старість під руку з юністю) голосувати 31 жовтня за Віктора Януковича. Для повноти картини чогось бракує... Чого? Або кого? Як щодо фізіономії збоченця на увесь агітаційний бігборд, що ніжно тулить до себе налякану дитинку жіночої або чоловічої статі, і напису великими красивими літерами: «Кримінальна країна»? Пане кандидате у президенти, дарую ідею! Хто дійсно благословлятиме ваше ім'я у виборчих бюлетенях, так це — вік волі не бачити! — ті, кому ви пообіцяли амністію.

У справі «Сільських вістей» (нагадаймо, що проти цієї газети до суду надійшов позов від Міжнародного антифашистського комітету, який звинуватив видання у «розпаленні міжнаціональної ворожнечі») — дві новини. Перша з них полягає у тому, що завершена експертиза, на якій наполягали відповідачі. Щоправда, газета вказувала на необхідність проведення всебічної «історичної, філологічної, стилістичної, філософсько-літературної, соціолого-теологічної та ідеолого-етнічної» експертизи, яка мала б остаточно розставити крапки над «і» у питанні, чи містили публікації професора Василя Яременка, розміщені на шпальтах «Сільських вістей», прояви антисемітизму?

Передусім питання, пошуки відповіді на яке тривають вже п'ятий рік: чи слідкували працівники МВС за Георгієм Гонгадзе? Поколивавшись між «так» і «ні», правоохоронці пристали зрештою на найбільш оптимальний варіант: «не знаємо». Точніше, знати не можемо, оскільки всі документи того періоду, як це стверджує заступник міністра МВС Михайло Корнієнко, знищені. Так, дійсно, підхоплює цей мотив Генпрокуратура, усі паперові сліди стеження за Гонгадзе, якщо вони й існували, нині пішли за вітром. Натомість відомий винуватець подібної «зачистки». Ним, як це випливає зі слів речника ГПУ Сергія Руденка, вважають колишнього начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача. Ліквідація Пукачем документів щодо спостереження за Георгієм Гонгадзе є злочином, підкреслив Руденко. Проте цей злочин позбавляє Генеральну прокуратуру процесуальних можливостей розслідувати дану кримінальну справу, додав він.

«Вони, поляки, нас не люблять», — говорила моя колега і водночас сусідка по купе, коли ми повертались з Криниці Гурської, де проходив XIV Міжнародний економічний форум. «Назви мені хоч пару проявів такої нелюбові», — сказала я. З нами, україномовними і такими, що легко ідентифікувалися у натовпі, брутально розмовляли у готелі? Чи десь по кав'ярнях самовільно брали з нас, не чекаючи нашого на те дозволу, «на чай»? (Хамська ця звичка, між іншим, досить поширена у київських «забігайлівках»). Чи хтось спостеріг неприязний погляд? Особисто я — ні. А втім мета цієї публікації не передбачає заглиблення у етнопсихологічні замальовки. А щодо «люблять — не люблять, плюнуть — поцілують»... Одна стара професорка, в якої я колись навчалася, говорила: «У Новому Завіті сказано: полюби ближнього свого, як самого себе. Отже, полюбіть, діти мої, самих себе. Це — для початку. І не дайте наплювати собі в кашу. А потім ви навчитесь любити й інших, шанувати їх i боронити при потребі...»

Напередодні виборів уряд Януковича лише повертає те, що приховав від людей раніше. І то не все. Любов влади до народу завжди зростає напередодні виборів. Ще б пак, адже вибори — це єдиний на кілька років момент, коли не влада топче народ, а навпаки, доля влади залежить від народу. Не став винятком iз цього правила і режим Кучми—Медведчука—Януковича. Поштарки збилися з ніг, розносячи приголомшеним несподіваною щедрістю уряду пенсіонерам дотації до пенсій.

Разом з «адресною допомогою» пенсіонерам Кам'янського району Черкаської області вручають агітаційний матеріал за провладного кандидата. У цій листівці зазначається: «Урядом В. Ф. Януковича прийнято рішення щодо встановлення пенсійних виплат на рівні прожиткового мінімуму, встановленого на 2004 рік для осіб, які втратили працездатність, шляхом надання щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації). У зв'язку з цим розмір пенсійної виплати з 1 вересня 2004 року становить 284,69 коп.»

Досить неприємним сюрпризом виявилося для мешканців кількох багатоповерхових будинків Рівного відключення їх від гарячого водопостачання (а ще ж недавно міська влада особливо наголошувала, що проблем із гарячою водою після введення в експлуатацію реконструйованої на гроші ООН ТЕЦ не буде принаймні на мікрорайоні Північний). Отож невдоволені споживачі на раптово виниклі всупереч обіцянкам влади проблеми стали вимагати роз'яснень і отримали їх від керівництва теплопостачального підприємства «Комуненергія». Причина «останнього китайського попередження» виявилася старою як світ — гарячу воду в багатоповерхівках відключили через борги їхніх мешканців.