Наступного року Львів поближчає до Києва, а ще через два роки рукою буде подати і до Одеси. Принаймні, це обіцяє Міністерство транспорту і зв'язку, яке планує у 2006 році пустити швидкісний потяг за маршрутом «Київ — Львів», а до 2008 року — від столиці до Одеси. Чому цей процес не можна прискорити, пояснив у ході інтернет-конференції глава Мінтрансзв'язку Євген Червоненко: запуск експреса вимагає відповідного залізничного полотна й інфраструктури, а не тільки потяга, який буде швидко мчати. «Швидкісний потяг — це не швидкісний локомотив, це, перш за все, залізничне полотно, яке готове до високих швидкостей, і сучасна інфраструктура навколо, огорожі», — каже міністр.

Інформаційний скандал двотижневої давнини, пов'язаний з витоком оперативної інформації на шпальтах газети «Сегодня», досі викликає у слідчих СБУ неприємні асоціації. Нагадаємо, тоді газета з посиланням на анонімні джерела в силових структурах повідомила, що підозрюваний у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе (якого він нібито власноруч задушив ременем) — колишній начальник Управління карного розшуку i Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач — живий і перебуває в Ізраїлі. Видання стверджувало, що генерала знайшли ізраїльські спецслужби, але затримувати його після домовленості з ізраїльською стороною вилетіли співробітники СБУ. Згодом інформацію коментував Президент Віктор Ющенко, а в МЗС Ізраїлю на умовах анонімності підтвердили «Німецькій Хвилі», що генерал міліції справді перебуває в їхній країні.

Кілька українських олімпійських чемпіонів, що здобули золоті медалі на минулорічних Іграх в Афінах, вирішили відмовитися від премій. Тим самим вони висловлюють протест переслідуванням Віктора Януковича, повідомляє російська агенція РІА «Новості», посилаючись на заяву спортсменів. «Віктор Янукович, будучи Прем'єр-міністром і президентом НОК України, став першим політичним діячем у нашій незалежній державі, який зумів високо підняти авторитет спортсменів і відзначити їх достойними нагородами за те, що ми своєю перемогою на Олімпіаді в Афінах підняли авторитет та імідж України», — йдеться у заяві спортсменів.

Iти на парламентські вибори на чолі списку однієї з політичних партій чи залишатися над сутичкою — визначитися з цією дилемою Вікторові Ющенку буде непросто. І поки протилежні в цьому питанні центри впливу на Президента намагаються довести йому, що (1-й варіант) стати на чолі «своєї» партії під такою гучною назвою «Народний союз «Наша Україна» — це почесно й правильно, бо саме цього чекає від нього народ, або навпаки (2-й варіант), що балотуватися в народні депутати, будучи главою держави, та ще й у списку новітньої КПРС,— це нижче президентського достоїнства й помилково, бо народ такого кроку не підтримає, допомогти Ющенкові розібратися вирішили соціологи. І поцікавилися: а що ж, власне, насправді думає з цього приводу народ?

447 — саме стільки народних депутатів станом на вчорашній ранок налічував законодавчий орган України. Хоча насправді мало б бути на десяток менше, адже, як уже повідомляла «УМ», саме такій кількості парламентаріїв-сумісників кілька днів тому Апеляційний суд Києва достроково припинив повноваження. До речі, голова Регламентного комітету ВР Валентин Матвєєв оголосив уже й повний список: окрім згаданих нами напередодні Владислава Атрошенка, Володимира Бондара, Євгена Жовтяка, Івана Стойка та Романа Ткача, судді позбавили мандатів голів Запорізької облдержадміністрації Юрія Артеменка, Львівської — Петра Олійника та Закарпатської — Віктора Балогу, а також міністра економіки Сергія Терьохіна і голову Фонду держмайна Валентину Семенюк. На черзі — ще майже два десятки сумісників.

Днями в Полтаві відбулися зустрічі народного депутата, провідниці Селянської партії України Тетяни Засухи зі своїми однопартійцями і журналістами. Хтось знає її як фундаторку відомої феноменальними результатами господарювання агрофірми «Світанок», удостоєну за ті реальні здобутки звання Героя України. Для когось вона передусім дружина вчорашнього «хазяїна» Київської області Анатолія Засухи, своєрідною візиткою якої залишаються обидві підняті руки за остогидлий кучмівський режим — як під час «історичного» голосування у Верховній Раді, так і в набагато ширшому контексті політичного вибору.

Радянські вступні реалії на тлі сучасних українських видаються безневинним дитям. Хоч і тоді були блатники і свої «білі» та «чорні» списки, але шанси на здобуття вищої освіти мали практично рівні як діти міністрів і престижно успішних лікарів-стоматологів, так і простих робітників і селян. За останні чотирнадцять років ера відносної рівності спочила у Бозі, і ми навіть змирилися з тим, що за диплом треба платити. Не за освіту, а саме за диплом, бо нині мода пішла на дипломи. А тепер ще й за працевлаштування після закінчення вузу. Дипломований спеціаліст на біржі праці — і це стало явищем буденним. Розумні батьки вкладають нині гроші вже не в освіту дитини, а в купівлю... майбутнього робочого місця. А Україна за кількістю ВНЗ уже перегнала всі країни Західної Європи.

Міністерство оборони визначило Львівський військовий інститут Національного університету «Львівська політехніка» видовим вищим учбовим закладом Сухопутних військ Збройних сил. Трохи раніше, як повідомив заступник командувача Сухопутних військ України Григорій Дячук, Міноборони вже визначило видовий вуз для Військово-Морських сил у Севастополі і для Вiйськово Повітряних сил у Харкові. Питання ж про вибір видового ВНЗ для Сухопутних військ до недавнього часу було предметом обговорень.

На Житомирщині з робочим візитом побував міністр освіти та науки України Станіслав Ніколаєнко. Першим куточком Житомирської області, який відвідав урядовець, було місто Коростишів. Це і не дивно, адже саме в цьому місті керівництво області планує реалізацію пілотного проекту зі створення культурного центру, до роботи в якому будуть залучені освітяни.