У листопаді минулого року наша газета вже розповідала про унікальну операцію: підняття з річища старого Дніпра судна часів російсько-турецької війни ХVIII сторіччя. Унікальна знахідка потрапила на очі гідроархеологів після небувалої повені 1999 року: стихія тоді підмила береги острова Хортиця, змінила «поведінку» підводних течій — і з-під мулу вивільнився остов дерев'яного корабля. Піднімали раритет за участі і фінансового сприяння лідера «Машини часу» Андрія Макаревича.

На нову стадію перейшов затяжний міжконфесійний конфлікт у селі Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області. Тамтешні церковні громади Української греко-католицької та Української православної Київського патріархату церков упродовж усіх років «воюють» за приміщення храму.

В Ужгороді відбулася презентація незалежного культурологічного журналу «Ї». Видавці Тарас Возняк та Ірина Магдиш представили нове число часопису під назвою «Галичина — країна міст». Це безпрецедентне 500-сторінкове видання, яке розповідає про всі найбільш значимі населені пункти Галичини, а також міста за межами регіону, але тісно з ним пов'язанi. Тож, окрім Відня і Риму, тут є окремі нариси і про Ужгород та Кам'янець-Подільський.

Ці люди в Києві вже мало не два місяці. Кожного з них до столиці привела особиста проблема, але поєднує їх одне — протест проти корупції і бездіяльності суддів, слідчих прокуратури i міліції. Під парламентом вони розгорнули невеличке наметове містечко, але ні в травні, ні в червні жоден із депутатів до них так i не підійшов. Люди жартують, що провладні фракції, мабуть, плутали їх iз біло-синіми, а представникам опозиційних фракцій до них діла не було. Адже протестують проти суддів, що лишилися з минулого режиму.

Всупереч попереднім песимістичним прогнозам, лідерам «великої вісімки» на саміті в Шотландії вдалося домовитися про укладання рамкового договору про запобігання шкідливим кліматичним змінам на нашій планеті, повідомив під час пресової конференції для присутніх на саміті журналістів президент Франції Жак Ширак. Він сказав, що «угоду укладено, але вона не йде достатньо далеко», але при цьому зазначив, що однак відновлено «діалог і співпрацю» в цій справі між США та іншими членами «вісімки».

Рибопромисловий комплекс України сьогодні перебуває у скрутному становищі. І найяскравішим свідченням цього є показники рiчного споживання українцями рибопродуктів. Або ще точніше — наскільки повно ринок забезпечує нас «хавчиком» із водоймищ. А статистика така: в середньому один українець «поїдає» 11—12 кілограмів рибопродуктів щороку. Це вдвічі менше за біологічну норму. Уже виходячи з цих цифр, можна зробити певні висновки про те, як слабко в Україні проводиться розмноження риби, наскільки ефективним є її вилов, а звідси — як утворюються ціни.

Пошук документів, викрадених із Львівського архіву, привів навіть до помешкання колишнього міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова. Принаймні у рамках розслідування цієї справи міліція провела у нього обшук, повідомив начальник УМВС у Львівській області Богдан Шкарада. «Там знайшли багато цікавого, але нічого, пов'язаного з архівом», — цитує головного міліціонера Львівщини ForUm. Також, за його словами, обшуки були проведені і в інших екс-урядовців.

Іракське відгалуження терористичної організації «Аль-Каїда» повідомило в інтернеті про страту голови єгипетської дипломатичної місії в Іраку Іхаба аль-Шеріфа, якого терористи викрали у Багдаді минулої суботи. На сайті терористів розміщено відеозапис, на якому видно аль-Шеріфа у білій футболці із зав'язаними очима.

Щоправда, сам Президент ще нічого про це не знає — з ініціативою збудувати судно, яке стало б такою ж невід'ємною частиною іміджу країни, як і резиденція Президента, виступили фахівці кримського ВАТ «Приморець». Як зазначив на прес-конференції в УНІАН експерт у галузі суднобудування Сергій Батрак, свої яхти є у президента Росії Володимира Путіна, президента Франції Жака Ширака, прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі, то чому б Україні не долучитися до цього списку?

Ще зовсім недавно вітчизняні фахівці у сфері будівництва нарікали на те, що застарілий Житловий кодекс Української РСР 1983-го року «народження» не спроможний регулювати чимало спірних питань у галузі. Відтепер таких закидів має поменшати, адже парламент днями ухвалив Житловий кодекс України. Новий документ визначає, приміром, способи надання житла українцям. Так, громадяни, за Кодексом, можуть отримати від держави чи органів мiсцевого самоврядування соцiальне житло (безкоштовно або за доступну плату на основi договору найму), купити в кредит чи за повну вартість або ж «розширитися» за рахунок обліку для полiпшення житлових умов. За формою власностi тепер житлофонд офіційно подiляється на приватний, державний, комунальний i той, що перебуває у спiльнiй власностi рiзних суб'єктiв приватної, комунальної або державної власностi.