Oдних із найіменитіших учасників півфіналу звуть «Каffе». У рідній Болгарії вони — зірки національного масштабу. Минулоріч хлопці отримали статус найкращої групи року, а за останні три роки розродились такими хітами, як There Again, Isn't It Love, No More і бестселером Instead Of Me. Як і решта представників сонячного узбережжя Чорного та Середземного морів, хлопці безпосередні та веселі, зовнішність — справжні мачо з бойз-бенду, конкурсна пісня «Лоррейн» — софт-балада, кількість учасників — шестеро. Але «УМ» спілкується з трьома з них — Мiленом, Орлiном i Георгiєм.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій ввело цілодобове чергування в київському Палаці спорту на час проведення «Євробачення-2005». Як розповів на зустрічі з журналістами міністр Давид Жванія, особлива увага зараз приділяється Палацу спорту. Будівля, зведена ще в 60-х роках минулого сторіччя, є досить проблемною — вона вже не відповідає сучасним вимогам норм і правил пожежної безпеки. Більше того, спеціалісти МінНС вважають, що організатори «Євробачення» порушили вимоги чинного законодавства, знехтувавши правилами техногенної та пожежної безпеки при підготовці Палацу спорту до конкурсу.

Деякі незручності у зв'язку з проведенням у Києві «Євробачення» матимуть водії: у центрі міста тимчасово буде перекрито рух усіх видів транспорту (крім міського пасажирського та транспорту спецпризначення).

Український старт «Євробачення» відбувся у понеділок просто неба з українським шиком — біля президентської резиденції і Верховної Ради і європейським мінімалізмом — промову Миколи Томенка слухали під тарталетки, фрукти і горілку з вином.

Шикуйтеся в чергу, панове водії, — бензин буде. Без обмеження по 10 літрів на бак, без усіляких «б/н», які дотепники вже «переклали» як «бензину нема» (і правильно — українською все-таки не «безналичный», а безготівковий розрахунок, себто «б/г»), і не за космічними, а за цілком реальними цінами. Щоправда, не одразу й не факт, що надовго. Але що буде далі — далі й побачимо, а поки що уряд на чолі зі своєю чарівною провідницею черговий екзамен на народну довіру склав і кризу «розрулив». Точніше розрулила — вона. Верховна Рада.

— Перша висота взята: сто днів роботи нового уряду минули, й можна говорити про перші підсумки. Що найважливіше було зроблено міністерством за цей час, на вашу думку?
— Ми почали реалізовувати декілька соціальних проектів, які були вкрай терміновими на момент приходу нового уряду. Перш за все, це підвищення пенсій та їх диференціація (ми отримали величезну кількість звернень щодо «зрівнялівки»). Новий уряд поновив диференціацію пенсій, і тепер усі надбавки, доплати залежать від трудового стажу, і пенсії віднині різні. Наступне: ми змогли розпочати «понадплан», так би мовити, — підвищення мінімальної заробітної плати. І поставили для себе завдання, яке виконаємо безумовно, — скасування аномальної різниці між мінімальною пенсією та мінімальною зарплатою. Уже з 1 вересня ці два показники зрівняються, а з наступного року заробітна плата стане більшою за мінімальну пенсію. І третє — це виконання програми Президента України Віктора Ющенка щодо істотного збільшення допомоги при народженні дитини й забезпечення цих виплат. Ця програма вже реалізовується. Загалом бюджетне фінансування соціальних програм є найвищим за всі роки незалежності України. Фінансування соціальних програм нині становить 81 відсоток видатків бюджету-2005.

Питання на кшталт першості курки і яйця — як новій владі узгодити своє передвиборче гасло «бандитам — тюрми» із вимогами демократичного ставлення до прав і свобод нової опозиції — перестає бути «делікатним». Ця проблема чим далі, тим більше потребує вирішення, а не хитання між «і вашим, і нашим», і те вирішення потребує чіткого обгрунтування. Бо суспільство разом із владою і опозицією зависло в якомусь межичассі, де бандити — «недокарані», а влада (виконавча) — «недокритикована». Однак ця сама влада, включно з судовою, учора отримала ще одного ляпаса. Цього разу — за участю влади законодавчої. Парламент таки проголосував за звернення до Генерального прокурора, в якому міститься пропозиція змінити запобіжний захід щодо голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова і колишнього голови Закарпатської обласної державної адміністрації Івана Різака. Фактично у Верховній Раді знайшлася більшість, що вимагає скасувати арешти двох посадовців, обвинувачених у кримінальних діяннях та зі шлейфом підозр у інших антизаконних діяннях.

У польсько-українських війнах кримські татари часто приймали бік то поляків, то козаків, будучи залежними від своїх країн-метрополій, як і українці. Однак на тлі російської загрози ті вiдносини стали виглядати майже іграми. Російська імперія, приєднуючи українські землі, жорстоко знищувала козацьку самостійність і створювала майданчик для наступу на Крим. Це протверезило татар і українців, вони стали шукати взаєморозуміння. У 1710 році у Бахчисараї був підписаний союзний договір між Кримським ханством та гетьманом Пилипом Орликом з частиною козацтва, яка після Полтавської битви емігрувала до володінь Туреччини. Крим обіцяв підтримати боротьбу України за свободу. Того ж року почалася російсько-турецька війна. Після тривалої боротьби, у 1783 році Крим поглинула Російська імперія. Татар на півострові поменшало майже на дві третини. Крим став «важливою військовою точкою» для просування імперії далі на Південь. Росії вдавалося зберегти тут свій вплив також зброєю чуток і страшилок. І сьогодні Росія всіма засобами комунікації поширює страшну казку про «татарську загрозу» для України, що на удобреному невіглаством грунті проростає розбратом.

Незважаючи на запроваджену узбецькою владою повну інформаційну блокаду розстрілу в Андижані та у районі Ферганської долини, свідки та учасники цих подій розповідають про бузувірську жорстокість режиму президента Іслама Карімова. Світові інформагенції порівнюють масове вбивство людей на площі Бабара в Андижані з кривавим розстрілом студентів комуністичною владою Китаю на пекінській площі Тяньанмень 16 років тому. За останніми повідомленнями, в Андижані було вбито до тисячі осіб.

Один з патріархів вітчизняної металургії (перша домна підприємства була введена в експлуатацію ще у квітні 1871-го року ) Донецький металургійний завод, схоже, переживає другу молодість. Подібне відбувається насамперед завдяки активно здійснюваним тут заходам із технічного переозброєння та модернізації виробництва. І завдяки цьому тут зуміли не тільки зберегти стійкі позиції на ринку металу, а й напрацювали чітку лінію модернізації існуючого виробництва.