Ще одне яблуко відкотилося надто далеко від яблуні. Йдеться про Ксенію Собчак, дочку того самого Анатолія Собчака — «батька російської демократії», мера Санкт-Петербурга часів «перебудови». Після смерті батька (той, якщо пригадуєте, помер від інфаркту) Ксенія стала відомою в Росії «світською левицею», стихія якої — зіркові гулянки й вечірки, зйомки в напівоголеному вигляді для чоловічих журналів тощо. Але найбільше критикують дівчину не за це, а за роль тупуватої, м'яко кажучи, ведучої в телешоу «Дім-2: збудуй свою любов» на каналі ТНТ. Днями дійшло навіть до того, що депутати комісії з охорони здоров'я та охорони суспільного здоров'я Московської міської думи підготували звернення до генпрокурора РФ, у якому вимагають закрити телепроект «Дім-2» і навіть притягти ведучу до кримінальної відповідальності.

Анекдоти з нагоди позавчорашнього відключення електроенергії в Москві

Рівно два роки й три дні тому на цьому місці — першій шпальті «УМ» — було схоже фото: форвард «Мілана» Андрій Шевченко в такій самій білій формі пробиває вирішальний 11-метровий у післяматчевій серії пенальті фіналу Ліги чемпіонів. Тоді Андрієва команда зустрічалася з «Ювентусом» і не зуміла забити за весь поєдинок (до пенальті) жодного голу. Тепер «Мілан» грав із «Ліверпулем» — і вже в першому таймі тричі засмутив «ворожого» голкіпера. Однак парадокси — щасливі випадки для одних і нещасні — для інших — бувають і в футболі. «Мілан» розклеївся, англійці відігралися. Шева не зміг відзначитися з гри, маючи чудові нагоди, «запоров» і післяматчевий удар. Відтак «Лівер» узяв свій п'ятий Кубок чемпіонів, а Шевченко не став його дворазовим володарем і залишився в цьому році взагалі без трофеїв. Зате побачив, що немає меж удосконаленню.
Глядачі ж пережили драму. Але за такі драми ми й любимо футбол.

Колишній Прем'єр-міністр Віктор Янукович, певне, має талант ясновидця. Варто йому було кілька тижнів тому припустити, що він може з'явитися ще в якійсь карній справі («Була б, як кажуть, людина, а завжди можна знайти причину»), аж тут Міністерство внутрішніх справ знову викликало головного опозиціонера на допит. Як відомо, раніше Янукович спілкувався з правоохоронцями стосовно виділення коштів українським олімпійцям з резервного фонду держбюджету та у справі Колесникова і фонду «Золотий скіф».

Саме із «зарплатного звіту» почався вчорашній «день відкритих дверей» у Міністерстві закордонних справ України. Приймаючи журналістів у велетенській залі засідань, обладнаній ще в часи Щербицького, в якій найкраще — це вид iз вікон на Дніпро і кручі, міністр Борис Тарасюк повідомив: найменший посадовий оклад співробітника МЗС — 243 гривні, найбільший — 709. Це — «щоб ви не думали, що дипломати жирують і шикують». Звісно, убогий гаманець доповнюють доплати за ранг, знання мов, відрядження, але все одно, каже Тарасюк, співробітники зовнішньополітичного відомства — візитки держави — отримують менше, ніж чиновники, приміром, Мінфіну та Мін'юсту. Нелогічна і несправедлива в уряді система оплати праці, резюмує міністр. На не вельми етичне питання, скільки ж він сумарно отримує на місяць, Борис Іванович відповів лише, що суттєво втратив у грошах, коли пішов iз Верховної Ради у міністри. Зате ж у статусі набув.

П'ятеро хлопців знемагають від спеки, сидячи в тіні крислатого дерева. Навпроти через дорогу на великому стриженому газоні — два десятки наметів і десяток гасел, увіткнутих у землю. На плакатах написи на кшталт — «Руки геть від Івана Різака». Біля них — жодної людини. Так в Ужгороді виглядає наметовий табір есдеків, які протестують проти арешту свого лідера.

Такого старенька Греція не бачила з часів перемоги своєї футбольної збірної на чемпіонаті Європи. Власне, було це не так і давно (нащадки еллінів виграли ЧЄ минулого року), але тим приємніше для мешканців цієї сонячної країни, що останнім часом радісні події у них трапляються так часто. А перемога Гелени (хоча в ідеалі вона мала б бути Єленою — принаймні троянську Єлену Прекрасну Геленою у нас чомусь не називають) Папарізу на «Євробаченні-2005», незважаючи на те, що вона громадянка Швеції, для греків стала не просто радісною подією, а загальнодержавним святом. Коли співачка повернулася з Києва на історичну батьківщину, тисячі захоплених прихильників ладні були нести її на руках від самого аеропорту. І понесли б, так охорона не дала.

З рекламного:
— Любий, ти де був?
— Бігав.
— А чому футболка суха і зовсім не пахне?
— А ти кросівки понюхай!

Що не кажи, а день народження міста — це дуже приємно, з якого боку не глянь. По-перше, не треба боятись, що цьогоріч тебе не запросять на чудову вечірку тільки тому, що минулого разу ти назвав іменинницю застарою для прогулянки під зорями чи влаштував спальну зону в її шафі. По-друге, ніхто тебе не змусить досліджувати навколишні магазини в пошуках чогось оригінального, бажано недорогого і водночас гарненького і витрачати на квіти свою останню «пивну» заначку. Замість стягувати з народу презенти іменинник сам щедро роздає гостям подарунки та влаштовує цікаві сюрпризи, нічого не прохаючи натомість.

На сьогоднішньому засіданні сесії Київрада планує розглянути питання про герб столиці. Мабуть, багато хто здивується, адже Київ уже має герб у вигляді Архангела Михаїла. Одначе мало хто знає, що в місті от уже 10 років існує два варіанти герба.