Індустрія моди в Україні переживає справжній бум. Стильно виглядати стало необхідним для всіх, хто прагне досягти успіху, незалежно від статі. Імідж, стиль, зовнішність і привабливість людини багато в чому залежать від рук майстра, його професіоналізму та креативності.
Однією з найперспективніших та найпрестижніших є професія модельєра-перукаря, дизайнера зачісок. Велику роль в успішності майбутнього фахівця відіграють система та методика навчання, рівень майстерності й професійний досвід професорсько-викладацького складу.
На українському освітньому ринку з'явився новий престижний навчальний заклад з підготовки національної еліти для індустрії моди й fashion-бізнесу — Українська академія перукарської майстерності та декоративної косметики при Київському університеті культури. Академія — єдиний в Україні навчальний заклад, що має ексклюзивне ліцензійне право Міжнародної корпорації PIVOT POINT International (Чикаго, США) на підготовку кадрів індустрії моди.
Про новий навчальний заклад та методику PIVOT POINT наша розмова з віце-президентом Української академії перукарської майстерності та декоративної косметики — Людмилою Дихнич.

Для багатьох спортсменів Олімпійські ігри є найголовнішим змаганням їхнього життя. Але що робити представникам тих видів спорту, які не входять до програми Олімпіад? От вони й вирішили не відставати від більш везучих колег, об'єдналися й створили свої старти. Перші Всесвітні ігри у 1981 році відбулися, що цікаво, під патронатом Міжнародного олімпійського комітету. Тоді до США приїхало 1265 спортсменів з 18 країн. Відтоді представники видів спорту, що не потрапили до програми Олімпіад, кожні чотири роки проводять «нетипові» Ігри.

Будь-яка гра, де ведеться рахунок і визначається переможець, — це спорт за визначенням. Щоправда, завжди присутній скепсис у ставленнi до тих видів змагань, де спортсмени мало схожі на атлетів у звичному уявленні. Тому не варто дивуватися, що багато людей з усмішкою ставляться до «спортсменів» із зайвою вагою, які грають у гольф чи шахи, більярд чи спортивний бридж. А чи не найбільш упереджене ставлення у «традиційних» прихильників спорту викликають комп'ютерні ігри.

Головною сенсацією першого туру національної першості стала нічия запорізького «Металурга» у протистоянні в Києві з самим «Динамо», роздратованим після поразки в матчі за Суперкубок. Набрати перше очко в чемпіонаті підопічним Яремченка вдалося завдяки фантастичній грі свого голкіпера Андрія Глущенка. Водночас футболісти запорізької команди дедалі більше потерпають від невизначеності. Можливо, саме це й стало однією з причин поразки гостям із «Волині» в другому турі.

Боротьба двох державних організацій у сфері інформатизації за ласий будинок у центрі Києва (Прорізна, 2) набув особливої гостроти вчора, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення намагалася витрусити з Держкомтелерадіо акт про передачу будинку на свій баланс, як того вимагало розпорядження Кабінету Міністрів, а голова комітету Іван Чиж уперто відтягував «момент істини». (Нагадаю, саме на цьому мiстi, за романом Iльфа та Петрова, «працював» слiпим пан Панiковський). Тим часом близько десятка представників партії «Пора» зранку пікетували той самий будинок, вимагаючи відставки Івана Чижа, занесеного до так званого «чорного списку» «Пори». Молоді люди намагалися не пропустити Чижа на роботу, але він все одно потрапив до будинку.

Перед відльотом до Японії Віктор Ющенко провів із Романом Безсмертним тривалу телефонну розмову. Вона стосувалася адміністративно-територіальної реформи та бажання віце-прем'єр-міністра піти у відставку, яке виникло в того після «теплого» прийому земляків у Макарівському районі. Глава держави, як і передбачалося, не відпустив Безсмертного з урядової посади. «Президент сказав, щоб Роман Безсмертний працював, бо Україна потребує реформи», — розповіла «УМ» про суть телефонної розмови прес-секретар віце-прем'єра Тетяна Мокріді.

Нас розділяють півтори тисячі кілометрів. І хоча Схід і Захід України лежать приблизно на одній широті, у Донбасі наприкінці червня вже чорніють вишні, а в Галичині черешня тільки-но починає рожевіти. На Луганщині сонце вже встигло випалити південні схили Донецького кряжу до бруднувато-жовтого кольору, а карпатські полонини, здається, так і залишаться смарагдовими аж до перших снігів. І взагалі, на Галичині абрикоси не ростуть, а на Сході — в кожній лісосмузі. То ж які ще потрібні докази нездоланної нашої інакшості?

Гострі леза блискавок кроїли похмуре небо і врізалися в кам'янисті схили, по яких спішно, кількома потоками, спускалися донизу тисячі підкорювачів Говерли. Двоє з них, за якимось фатальним збігом обставин, потрапили «в приціли» найпотужніших електричних розрядів. Для 47-річного уродженця Закарпаття цей удар минулої суботи виявився смертельним. Петру Фарбішевському дивом пощастило.
Його вдалося врятувати. Наприкінці дня минулого понеділка хлопця вже перевели з реанімації Івано-Франківської обласної клінічної лікарні у відділення судинної неврології. Поруч — пригнічені мама Ольга Денисівна та батько Микола Васильович. Обоє — лікарі й добре розуміють, як нині важко їхньому синові. Петро лежав «під крапельницею» і пробував усміхнутися на моє підбадьорливе привітання. На запитання, що ж тоді сталося, ніяково відповів: «Нічого з того не пам'ятаю. Останні спогади — фестиваль у Шешорах».
Удар блискавки стер із пам'яті не тільки епізоди Петрового порятунку, а й усе, що відбувалося майже добу до того.

Перед відльотом до Японії Віктор Ющенко позавчора ще встиг розвинути «наступ» на «силовиків». Прочухана — трохи меншого, ніж МВС, але відчутнішого, ніж СБУ, — отримали митники. У ході розширеного засідання колегії Державної митної служби Президент констатував, що за останні півроку позитивних зрушень у роботі митниць не відбулося, тож глава держави загалом оцінює результати їх діяльності як украй незадовільні. Хоча, на відміну від «міліцейського» випадку, Ющенко на власній шкурі й не відчув «нового» стилю роботи цього відомства, але зі знанням справи говорив про те, що «величезні черги, порушення прав підприємців, масове хабарництво, відверте зловживання службовим становищем протягом першого півріччя залишалися поширеним явищем у роботі митної служби». Президент також висловив своє незадоволення кадровою політикою на митницях, відсутністю професіоналізму та державницьких принципів у частини їх працівників. Такий стан справ у Держмитслужбі, яку очолює Володимир Скомаровський, В.Ю. назвав «зрадою інтересів держави».