«Просто поговори зі мною...»

«Просто поговори зі мною...»

Недавно Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) намагався з’ясувати — які цінності сучасна людина визнає найголовнішими в житті. І практично всі опитані — люди середнього віку — на перше місце поставили родину і спілкування з дітьми. Однак коли соціологи «копнули» глибше, виявилось, що кожній четвертій дитині сьогодні не вистачає спілкування з батьками. Час диктує свої умови, сучасні мами і татусі переймаються фінансовим добробутом родини і власним кар’єрним ростом, а на виховання та спілкування з дітьми залишається дедалі менше часу. Тому вислів «діти — наше майбутнє» іноді лише успішно виконує роль складової «джентльменського набору» правильних гасел на всі випадки життя...

«Моя безпечна On–ляндія»

«Моя безпечна On–ляндія»

«У тата є комп’ютер і в мами є. А тепер і в мене — особистий!» — раділа дев’ятирічна Анастасія Єфремова з Краматорська, розглядаючи свою нагороду — новенький ноутбук. Настя перемогла в дитячому конкурсі «On–ляндія — моя безпечна веб–країна», 11 фіналістів якого отримували призи і привітання в столичному «Бейбі–барі». У конкурсі взяли участь діти від семи до 14 років з усіх регіонів України. Учасники мали написати твір–сценарій про On–ляндію — український інтернет–сайт для дітей, запущений у світову «павутину» два місяці тому.

«Гав» українською

Ми вже писали про першу україномовну іграшку, що розвиває, «Чарівний Горщечок» від компанії Fisher–Price. Тепер цей же виробник пропонує дітлахам нову розумну забавку «Розумне Цуценя» — для дітей віком від шести місяців до трьох років. Торік «Розумне цуценя» стало лідером продажів на світовому ринку.

Одинадцять, які повернулися

Одинадцять, які повернулися

Давньоруські стінописи XII століття прикрашали собор аж до його руйнування в 1937 році. Зідрані зі стін і викинуті більшовиками на смітник фрески певний час зберігалися на території Софії Київської. А в 1940 році були вивезені фашистами до Німеччини. Під час перемовин між Радянським Союзом і Німеччиною святині Михайлівського Золо­товерхого передали до Росії — у державному Ермітажі Санкт–Петербурга вони збе­рігалися аж до останнього часу, коли вони нарешті повернулися додому. Цьому передував тривалий переговорний процес між Росією та Україною ще за президентства Бориса Єльцина, а потім і за Володимира Путіна.

Цілий день хотілося оперу написати...

Цілий день хотілося оперу написати...

Нагода була чудова: день народження нашої газети. Ми подумали — чому б не відзначити його у Качанівці? Гарна ідея завжди знаходить підтримку у нашому дружному колективі. Отож — три години в автобусі, і нас уже зустрічала розкішна природа Качанівського заповідника, з усіма атрибутами гостинності: спокоєм, легеньким дощиком, гарячим чаєм і смачною кавою. Небо супилось, однак це не зупинило численні групи туристів, з якими ми тут перетнулися. Генеральний директор Національного історико­культурного заповідника «Качанівка» Володимир Буренко не приховував задоволення: щороку збільшується потік мандрівників, які їдуть сюди по нові враження, з бажанням доторкнутися до історії та відпочити від суєти великих міст. Адже за бажання тут можна зупинитися у комфортному готельчику поруч з палацом, а вранці, під спів пташок, зустріти сонце біля мальовничого ставка.

Тестом по... тесту

Тоді як міністр освіти і науки України Іван Вакарчук закликає ректорів вищих навчальних закладів дотримуватися єдиних правил вступу з урахуванням зовнішнього незалежного оцінювання, у Національному університеті «Києво–Могилянська академія» потенційні студенти проходять окреме тестування. На прохання прокоментувати ситуацію ректор НаУКМа Сергій Квіт послався на офіційний лист до міністра освіти і науки, викладений на сайті академії. У ньому він, зокрема, зазначає таке: «Ухвалою 17 ceciї Академічної конференції НаУКМА вiд 08.04.08 р. було визначено: у 2008 роцi в Нацiональному унiверситетi «Києво–Могилянська академiя» запровадити внутрiшнiй конкурсний вiдбiр, змiст та вимоги щодо якого розробити приймальнiй комісії.

Експериментальні абітурієнти

Експериментальні абітурієнти

Вступна кампанія в самому розпалі. До 15 липня триває прийом документів у вищі навчальні заклади, після чого настане вирішальний період іспитів, співбесід, конкурсу сертифікатів і підбиття підсумків. Під дверима приймальних комісій у столичних ВНЗ «спекотно»: хвилюються і батьки, і діти. Попри те, що цьогорічне зарахування студентів відбувається на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, запитань... і нез’ясованих моментів залишається чимало.

Зачитаємось?

Зачитаємось?

За даними Держкомтелерадіо, в Україні на 100 тисяч населення нині припадає одна книгарня. Світлом у кінці тунелю обіцяє стати урядове розпорядження, яке рекомендує місцевій владі збільшити кількість книгарень в усіх населених пунктах. Відтак має відновитися торговельна мережа з продажу книжок, яка за роки незалежності практично зазнала краху. Як повідомляє прес–служба віце–прем’єр–міністра Івана Васюника, планується, що на кожні 20 тисяч міського населення припадатиме щонайменше одна книгарня. У містечках, де проживає від п’яти до десяти тисяч людей, згідно із задумом Кабміну, має функціонувати один відділ книжкової торгівлі, а в селі, де кількість населення не перевищує п’яти тисяч, — один книжковий кіоск.

Державна? Рідна? Сфальшована?

У результаті антиукраїнської та антидержавної політики місцевої влади на Півдні і Сході України та в АР Крим за останні роки скоротилася частка українців та тих, хто вважає рідною українську мову. Про це заявили учасники «круглого столу» «Стан української мови і освіти на Півдні та Сході України», що відбувся в Національній спілці письменників України. Один з ініціаторів зібрання — голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентське братство» Олег Яценко — класифікував порушення мовних прав українців як саботаж державної мовної політики. Скажімо, конкурс на вступ до єдиної української школи в Сімферополі становить сім осіб на місце.

На природі і в господі

На природі і в господі

Дорожні затори і тиснява в громадському транспорті, тотальна загазованість вулиць і нервозність людського час–пікового мейнстріму, поспіх, суєта, цейтнот... Жителі міст знають: урбанізований пресинг цивілізації іноді настільки нестерпний, що хочеться тікати від нього світ за очі. Але куди? Обтяжені обов’язками і контрактами, планами і проектами, покладаємось лише на омріяну відпустку, яка ненадовго здатна звільнити з лабет асфальту і роботи. Однак для чого людині вихідні? Їх якраз можна заповнити корисною і приємною поїздкою: свіже повітря і розкішна природа, українська кухня з натуральних продуктів, риболовля і прогулянки на човнах, а головне — душевний спокій...