Історія українського державотворення від часів Богдана Хмельницького має чимало славних і трагічних сторінок. Ми добре пам’ятаємо про переможні баталії, інколи не помічаючи на їхньому тлі безкровних, але від того не менш значимих перемог. З точки зору героїчного минулого, період між «Петром і Катериною» історики оцінюють неоднозначно. Після поразки під Полтавою перспективи незалежності по–мазепинськи виглядали більш ніж примарними. Настала доба «пристосуванства» — козацька старшина Лівобережної України вірно служила цареві, отримуючи за це подачки у вигляді земель, маєтків, селян. Але надходив час нового прояву вольності. Дуже важливою в цьому сенсі стала подія, що відбулася ще за два місяці до битви під Полтавою, 28 березня 1709 року. Саме 300 років тому в невеликому селі Лемеші на Чернігівщині в сім’ї реєстрового козака Григорія Розума з’явився на світ хлопчик, який згодом дасть гетьманщині нове дихання, а сам стане одним із керівників усієї Російської імперії — чоловіком імператриці.

В автомобільній аварії, що сталася в середу близько 23.00 на 140–му кілометрі автодороги Брест — Мінськ, загинули українські громадяни, повідомляє прес–служба Міністерства закордонних справ України. Як з’ясувала «УМ» у генеральному консульстві України в Бресті, трагедія сталася в результаті наїзду мікроавтобуса «Фольксваген–Каравела», в якому перебувало вісім українців, на вантажівку «ЗіЛ», що стояла на узбіччі. Внаслідок ДТП загинуло троє громадян України, ще п’ятьох було доправлено до лікарні.

Депутат Одеської міськради, лідер проросійської партії «Родіна» Ігор Марков, мріє про створення парламентської тимчасової слідчої комісії стосовно розслідування інциденту 21 березня, коли співробітники Служби безпеки України зайняли приміщення політичної організації, про що «УМ» повідомляла вчора. За словами депутата, офіс партії «Родіна» був захоплений бійцями спецназу СБУ «Альфа» без належних на те санкцій і під безпосереднім керівництвом голови обласного управління служби Анатолія Матіоса. Марков також стверджує, що за ним проводилось незаконне спостереження, а незадовго до інциденту була спроба його затримання спецпідрозділом міліції.

У рамках розслідування кримінальної справи за фактом вибуху гранати, що стався 19 березня в приміщенні санепідемстанції на залізничному транспорті, міліцією вже здійснено низку оперативно–розшукових заходів, серед яких — обшук приміщень комерційних структур та їх співробітників. Про це повідомив на суботньому брифінгу начальник столичної міліції Віталій Ярема. За словами головного міліціянта Києва, обшуки здійснювали на підставі отриманих слідством свідчень відносно того, що з боку підприємців незадовго до вибуху чинився тиск на керівника зазначеної установи. Згідно з однією з версій, причиною для вчинення злочину могла стати спроба окремих комерційних структур, що займаються санітарною обробкою залізничних вагонів, потіснити СЕС і таким чином отримати додаткові джерела прибутку.

Проблеми з виплатою боргів із заробітної плати працівникам і власне доля ХМЗ у подальшому залишаються невирішеними. І це незважаючи на те, що ситуацію на підприємстві під свій контроль узяв уряд на чолі з Прем’єркою Юлією Тимошенко. Та, на жаль, навіть це не вплинуло на власника машинобудівного заводу — грошей люди так і не отримали, а виробництво на підприємстві завмерло і «світла в кінці тунелю» наразі не видно. Відтак заводчани не припиняють боротися за свої права всіма доступними для цього методами — ще донедавна тривало блокування адміністрації заводу. Донедавна, бо зрештою блокувальників силою виставили за межі ХМЗ.

Київська міська рада ухвалила рішення про залучення кредиту в розмірі 1,2 мільярда гривень терміном на два роки. За це проголосували 92 із присутніх в залі 113 депутатів міськради. У КМДА пояснюють залучення цих коштів потребою відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію для «Київенерго» та вирішення інших нагальних проблем столиці. «Прийняття цього рішення дасть можливість уникнути значних труднощів щодо досягнення запланованого рівня основних показників розвитку столиці та дозволить здійснити відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію компанії «Київенерго», — йдеться у пояснювальній записці.

Гучна кримінальна справа щодо афери групи будівельних компаній «Еліта–Центр», яка тягнеться вже три роки, перейшла у завершальну стадію. Так, засновник «ЕЦ» Ігор Циганок позавчора вже отримав термін у вісім років; у справі бухгалтера Андрія Терентьєва слідчим залишилося отримати свідчення приблизно півсотні осіб; справу головного діяча «Еліти» Волконського–Шахова чекають у суді влітку. Однак обмануті інвестори прагнуть не лише побачити на лаві підсудних прямих винуватців своїх поневірянь, а й отримати в судовому порядку підтвердження вини чиновників, чия бездіяльність уможливила глобальну аферу, в якій майже 1700 осіб втратили великі гроші й не отримали обіцяного житла.

У зв’язку з позавчорашнім інцидентом керівництво столичної міліції вирішило посилити патрулювання вулиць міста — на дороги виведено додаткові патрулі Державтоінспекції, міліціонери отримали автоматичну зброю. Окрім того, до розслідування кримінальної справи за фактом вибуху на вулиці Фурманова, 3/8 залучено співробітників Служби безпеки України. «Ми з МВС співпрацюємо з першої хвилини після вибуху. Залучено спеціальну техніку, це дуже серйозна справа. Ми з’ясуємо, звідки була граната», — зазначив під час учорашнього брифінгу в СБУ Валентин Наливайченко.

Як вдалося з’ясувати «УМ» на місці події, близько 11–ї ранку дев’ятеро співробітників санепідемстанції разом із начальником служби, зібралися в кабінеті головного лікаря для проведення робочої наради. Згодом двоє з них залишили приміщення, а вже об 11.45 у будівлі пролунав вибух. За словами одного зі співробітників транспортної міліції, який був присутній на місці інциденту, невідомий чоловік кинув у вікно гранату РГД–5. Значних жертв удалося уникнути лише завдяки швидкій реакції одного з лікарів, який не розгубився і, підхопивши гранату, намагався викинути її назад у вікно. Але граната застрягла між вікном і ґратами, де й вибухнула. У результаті цього постраждало семеро осіб, які отримали травми різного ступеня тяжкості, але загрози їхньому життю немає. В однієї з постраждалих пошкоджене око.

Останні дні минулого тижня ознаменувалися до певної міри сенсаційною заявою Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко: «Якщо на дорозі не ведуться ремонтні роботи, встановлювати обмеження швидкості знаком «40» тепер заборонено». І це ще не все: згідно з постановою уряду в населених пунктах надалі дозволено їздити зі швидкістю 70 км/год., тобто на 10 км/год. швидше, ніж досі. Також Кабмін дозволяє розганятися до 80 км/год. у населених пунктах, які розташовані на трасах, якщо дорога має шість і більше смуг в обох напрямках. Якщо ж, окрім шести смуг, присутній і бетонний розподільник, уряд дав «добро» тиснути на акселератор, доки стрілка спідометра не досягне 90 км/год. Більше того, Кабмін вирішив, що керувати авто зі швидкістю 130 км/год. можна поза населеними пунктами на автомагістралях і 110 км/год. — на звичайних автошляхах поза містами та селами.