«Там, на горі, на Маківці...»

«Там, на горі, на Маківці...»

Днями Президент України Віктор Ющенко підписав указ, за яким сьогоріч святкуватимуть 95–річчя перемоги січових стрільців у боях на горі Маківка в ході Першої світової війни, що відбувалися з 29 квітня до 2 травня 1915 року. З цієї нагоди плануються урочистості у Києві, Львові та інших містах. У квітні 2010 року у Львові пройде наукова конференція, присвячена історії українських національних військових формувань.

Галичина – морозостійка

Галичина – морозостійка

Учора Президент України і кандидат у президенти Віктор Ющенко зустрівся з мешканцями Самбора на Львівщині. Попри холоднечу, як завжди свідомі й політично активні галичани прийшли поспілкуватися з лідером нації, і Ющенко це оцінив: «На вулиці мороз п’ять градусів, вас сюди ніхто не приводив, а ви прийшли поспілкуватися з Президентом». До речі, позавчора на Тернопільщині пізно ввечері, коли Ющенко повертався з такої ж зустрічі, президентський кортеж буквально на дорозі чекали мешканці райцентру Монастириська, які вмовили Віктора Андрійовича навідатися і до них. Коли Президент приїхав до Монастириська, виявилося що там, на 12–градусному морозі, зібралася громада на чолі з мером містечка. Віктор Ющенко спілкувався з ними ще близько години.

У Новий рік — із піратами «на хвості»

Цілком очевидно, що проблема піратства переслідуватиме світ і Україну й у новому 2010 році. Впродовж новорічних свят наші моряки поверталися додому з неволі, а східноафриканські корсари тим часом захопили їх колег.

«Чорна мітка» під ялинку

«Пізно ввечері в Аденській затоці ми захопили судно під прапором Великобританії. Ми мирно його захопили, не було ні пострілів, ні постраждалих», — так одразу по захопленні судна «Сент Джеймс Парк» рапортував британським ЗМІ ватажок піратів Мохамед Шакір. «Сент Джеймс Парк» — танкер, який перевозив хімікалії з Іспанії у Таїланд.

2009: запам’ятайте його таким

2009: запам’ятайте його таким

Добігають останні години 2009 року. Хтось називає його останнім у «дебютному» десятилітті ХХІ віку, але така «ювілейна» лихоманка, пов’язана з приходом 2010–го, — завчасна. Друге десятиліття офіційно вітатиме лише через рік. Саме на цей рік — 2010–й — ми відкладаємо розв’язання або поглиблення економічної й політичної кризи, яка все ще тримає Україну в лабетах. Саме в цьому році відбудеться ціла купа нових виборів: президентські й місцеві — обов’язково, парламентські — можливо. Тож 2009 рік можна назвати перехідним. Так, він був дуже не простим. Країна набралася рекордних боргів. Країна не наблизилася до Європи. Однак колапсу не сталося. Українці — поодинці й сім’ями — у тільки їм притаманному стилі спромоглися встояти й навіть трохи розпустити паски після фінансових катаклізмів 2008–го. Хочеться вірити, що в цьому році залишиться все найгірше, а світло в кінці тунелю — це не вогні зустрічного поїзда.
А наразі давайте пригадаємо головні карби року 2009.

«Аріана» рушила

«Аріана» рушила

Отож дві новини: добра і не надто. Судно «Аріана» із 24 українськими моряками на борту, звільнене від піратів ще 10 грудня, нарешті зрушило з сомалійської «мертвої точки» і наразі вже другу добу йде в північному напрямку до одного з портів Оману. Однак швидкість «Аріани» — чотири вузли, а відстань, яку треба пройти, — близько 800 миль, тобто на дорогу треба ще сім—вісім днів, а отже, до нового року наших співвітчизників не доправлять на Батьківщину, як планували раніше.

Це не до нас...

Служба безпеки України знає, кому було потрібно, аби літак Іл–76 із вантажем нелегальної зброї з Північної Кореї пов’язали з нашою країною. Після того як за «підказкою» американських спецслужб таїландські військові обшукали літак, який приземлився в Бангкоку для дозаправки, і знайшли там вантаж протитанкових гранатометів та ракет «земля–повітря», від інциденту відхрещуються всі країни, які хоч якось могли мати до того стосунок. Екіпаж літака з трьох громадян Казахстану й одного — Білорусі, вперто стверджує, що летіли до України. «Не знаю, що господарі вантажу збиралися робити з ним далі, але нас наймали довезти літак і вантаж до Києва», — заявив командир екіпажу Ільяс Ісаков.

Гімнотворці

Відтепер офіційним гімном Закарпатської області є пісня «Подкарпатские русины...» на слова Олександра Духновича та в музичній обробці знаного на Закарпатті композитора Михайла Керецмана. Цю пісню вважають гімном так званого «політичного русинства» — інспірованого з Росії сепаратистського руху, який проголошує закарпатців відмінними від решти українців та вимагає для «Підкарпатської Русі» спочатку автономії, а потім конфедерації з РФ.

Сигнал солідарності

Сигнал солідарності

Візит до України став для Єжи Бузека одним із перших на посаді Президента Європарламенту. У Києві він зустрівся з Президентом України Віктором Ющенком, а також з Прем’єром Юлією Тимошенко. Пан Бузек одразу окреслив, для чого він приїхав до України, і що не є його метою. «Я приїхав із сигналом солідарності, знаючи про всі складнощі, які сьогодні існують в Україні, так само як і в інших країнах Євросоюзу, у зв’язку з кризою», — сказав «євроспікер».