Окрім основної «ксиви» заступника голови президентської адміністрації, 53–річний мешканець придністровського села Петрилів, яке найбільше постраждало від сумнозвісної повені 2008 року, мав ще «чудодійні» з гербовими печатками повноваження радника глави держави та представника благодійного фонду. Пiд час затримання самозванець узагалі ошелешив оперативників посвідченням співробітника Служби зовнішньої розвідки СБУ. І лише кваліфіковані експерти без особливих труднощів з’ясували, що весь «джентльменський» набір документів петрилівського шахрая — майстерно виконані підробки.

Коли з міста Рівне надійшло повідомлення про затримання поліськими правоохоронцями молодика, підозрюваного у вчиненні сексуальної агресії, його зовнішній вигляд та біографічні дані збігалися з прикметами косівського ґвалтівника.

Ледь не випурхнула з подвійним прибутком із–під носа обкрадених господарів 20–річна мешканка Вижницького району Чернівецької області, котра приїхала в Яремче просити милостиню. Забрівши в одне з незамкнених помешкань прикарпатського курортного міста і не заставши нікого вдома, метка буковинка прихопила з собою жіночу сумочку, в якій зберігалося більше тисячі гривень, 40 доларів США і 10 євро.

Травневі свята для 23–річної мешканки села Чернятин Городенківського району завершилися нежданим–негаданим вогнепальним пораненням. Після того як хірурги районної лікарні витягнули кулю зі спини потерпілої, вона розповіла правоохоронцям драматичні подробиці інциденту, що стався в її оселі. Близько першої години ночі до неї неочікувано завітали двоє добре захмелілих односельців з однією–єдиною метою — випити хоча б ще по чарці горілки. Коли молода жінка відмовилася виконувати це зухвале бажання непроханих «гостей», один iз них — 35–річний Василь — вийняв пістолет і вистрелив у господиню.

Свій хиткий алкогольний бюджет 37–річний мешканець прикарпатського міста Бурштин стабільно поповнював на місцевому цвинтарі. Принаймні тамтешні правоохоронці, як повідомив «УМ» начальник Галицького райвідділу міліції Руслан Бойдуник, уже задокументували одинадцять крадіжок труб із нержавіючої сталі, вчинених цим хронічним п’яничкою напередодні поминальних днів. Коли закінчувалися гроші на випивку, він у темну пору доби рушав до цвинтаря і знімав з могил огорожі, зроблені зі сплаву заліза та хрому.

Коломийський міськрайонний суд засудив двох учасників нападу на Василя Дем’яніва до ув’язнення, проте сам потерпілий учора повідомив «УМ», що подаватиме апеляцію на рішення суду, позаяк не згоден з обвинувальним висновком. Наша газета вже інформувала про замах на життя головного редактора «Коломийського вісника», який стався ввечері 23 березня минулого року в Коломиї неподалік будинку, в якому мешкає Дем’янів. Двоє нападників завдали відомому прикарпатському журналістові важких черепно–мозкових травм та зламали ногу.

Прихід весни мешканці райцентру Городенка почули, мабуть, раніше від решти земляків–прикарпатців через сморід, що поширюється вiд місцевої птахофабрики та підпорядкованих їй територій. Проблема «неприємного курячого духу» існувала тут давно, проте місцева виконавча влада безсило розводила руками: мовляв, тягатися з такими бізнес–гігантами, як уродженець Івано–Франківщини Олег Бахматюк, усе одно, що гавкати на караван. Сміливішими виявилися депутати райради від ВО «Свобода».

Коли до Надвірнянського райвідділу міліції надійшло повідомлення про зухвале, серед білого дня, викрадення газоконденсату з трубопроводу у віддаленій місцевості Карпат, оперативники й не підозрювали, який крутий «екшн» очікує їх попереду. Після отриманого телефонного сигналу від охоронця підприємства «Львівгазвидобування» про двох зловмисників, котрі вантажили бочки з викраденими вуглеводнями до автомобіля ЗІЛ–131, на місце НП негайно виїхала міліцейська група захоплення.

Мешканці прикарпатської Торговиці, урочисто відзначивши 140–річний ювілей Леся Мартовича, котрий разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною входив до так званої «Покутської трійці», вирішили перепоховати відомого земляка у своєму селі. Тут він народився, тут має знайти й вічний спочинок.

Пограбування музею Франка в гуцульській Криворівні, який був окрасою села та об’єктом особливої уваги численних туристів, викликало шок не тільки серед шанувальників творчості Каменяра, а й у простих горян, не надто обізнаних із його багатющою літературною спадщиною. Адже з часу відкриття музею у 1953 році тут не сталося жодної крадіжки, хоча приміщення — колишній будинок місцевого різьбяра Василя Якіб’юка — не обладнане ані сигналізацією, ані іншими засобами захисту.