Кореспондент «УМ» наблизився до входу в ресторан «Оскар», і раптом натовп юних дівуль заверещав, хлопці шалено заплескали в долоні, замиготіли спалахи фотоапаратів, а ошелешену журналістку взяли в кільце любителі автографів. «Мамо, де я?» — і мерщій до знайомої таблички «Преса». Поки біля стійки реєстрації запізнілим акулам пера вручали роздаточні матеріали, керівник групи «фанів» підбадьорював акторів: «Почекайте, залишилося недовго». Презентація нового кліпу молодої співачки Настасьї починалася просто «з вішалки», і продовжувалася в тій же голлівудсько-оскарівській манері.

«Доброго дня вам, редакціє газети «Україна молода»! Пише вам киянка Літовченко Людмила. ... Я дуже люблю і ціную українську музику, радію виходу кожної української роботи, пісні, гурту тощо. Однією з найперспективніших на цей час вважаю гурт «Друга ріка». Вони надзвичайно талановиті та унікальні...» (з листа в редакцію).

Учора в київському магазині сучасної електроніки гурт «НеДіля» влаштував маленький перформенс із промовистою назвою «Назад у Майбутнє». Нагода: перевидання НеДільної дебютної платівки.

За останні чотири роки це в Енергодарі, що в Запорізькій області, вже треті «мерські» вибори (останнього голову міста-супутника Запорізької АЕС депутати міськради відставили 9 лютого). Попри «укорочений» термін перебування на посаді — до березневих виборів 2006 року, на портфель мера претендувало аж десятеро осіб. Вважалося, що «каліфом на годину» можуть стати передусім протеже дирекції ЗАЕС, керівник будорганізації Володимир Сірко, директор Енергодарської школи боксерів, екс-тренер відомих у боксі братів Сидоренків Володимир Манзуля, секретар міської ради Тетяна Плахотна чи перший заступник мера Владислав Дяченко. «Бунтівного» Івана Морщавку, 59-річного директора «Спеценергоремонту», міськвиборчком спершу навіть не реєстрував.

Древні й мудрі казали — скажи мені, хто твій друг... Пан Петро Масляк витратив багато нервів і часу на розвінчання соціологічної служби Центру Разумкова. Нервів — бо йому не сподобалися оприлюднені результати травневого дослідження. Часу — бо змушений був навідатися до знайомого соціолога, який у щирій розмові повідав академіку таємниці нинішньої соціології. Прізвище «відомого фахівця» з соціології пан Масляк не розголошує, але повідомляє, що той останнім часом «піднявся», багато всього накупив і консультував академіка «на своїй крутій дачі за шашликами».

Болгарія належить до тих колишніх країн соціалістичного табору, яким перехід від «табірного» життя до вільноринкової економіки дається особливо важко. Впродовж першої половини 90-х років країна перебувала в стані політичної нестабільності та перманентних страйків, а друга половина десятилiття виявилася політично стабільнiшою, але малоплідною в сенсі економічних реформ та зростання добробуту народу. В Болгарії до падіння комунізму фактично не існувало сильної антикомуністичної опозиції, тому впродовж усього першого посттоталітарного десятиліття при владі перебувала все та сама комуністична номенклатура, яка, щоправда, перефарбувалася в євросоціалістів та соціал-демократів і розпочала активно займатися «родинним» бізнесом.

Зараз для поляків другою за важливістю темою, після відкриття у Львові цвинтаря Орлят, є справа прем'єра Марека Бельки, якого звинувачують у співпраці зі спецслужбами в комуністичні часи.

У 8-річного Жені Демидова із села Червона Слобода Черкаського району відтепер з'явився ще один день народження. Адже саме того червневого дня бездиханного малого витягли з Дніпра три сільські хлопці й уміло надали йому першу допомогу.

У четвер Києво-Могилянська академія презентувала власний фотоальбом-хроніки «Ми йдемо», перший із обіцяних помаранчевих постскриптумів. Презентацію зібрали в символічному місці — культурно-мистецькому центрі НаУКМа, де під час виборчої кампанiї та революцiї розміщався прес-центр Віктора Ющенка, запросили всіх членів Комітету Національного порятунку, Президента Віктора Ющенка, друзів Могилянки, активістів помаранчевого Майдану. У фойє розмістили фотовиставку студентів, біля двох входів поставили «мольберти» з великими листками паперу: на одному — для побажань Президенту (хтось із демократичної могилянської братії побажав Віктору Ющенку не запізнюватися на зустрічі), на другому — на незабудь Могилянці. Поруч по 60 гривень продавали альбоми.