НАТО їде до Багдада

НАТО їде до Багдада

Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схефер вчора особисто здійснив офіційну церемонію відкриття у Багдаді штаб-квартири головної іракської місії НАТО з підняттям над нею прапора Альянсу. Приміщення штаб-квартири розташоване в так званій «зеленій зоні», яку дуже ретельно охороняють. На цій же території розміщуються посольства США, Великої Британії та будинок іракського уряду. Метою місії має бути передусім навчання іракської армії. Фактично, місія Альянсу діє в Іраку вже рік і нараховує 165 співробітників, повідомляє «Ассошіейтед пресс». Планується, що вона щороку навчатиме приблизно одну тисячу офіцерів для нової іракської армії. Навчання буде проводитися у військовій академії Аль-Рустімая на околиці іракської столиці. Інші 500 щороку проходитимуть підготовку за межами Іраку. В місії є представники 16 з 26 країн НАТО. Інші десять країн Альянсу, передусім Німеччина і Франція, надають Іраку фінансову допомогу та навчають іракців за межами країни. Генсек НАТО відвідує Ірак вдруге. Цього разу він теж з'явився в Багдаді без попереднього повідомлення про візит.

Очікування запаленого сірника на пороховій діжці

Очікування запаленого сірника на пороховій діжці

Прем'єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон позавчора вийшов сухим із води — зумів переможно залагодити одну з найбільших криз часів його прем'єрської каденції. Під час спеціального голосування члени Центрального комітету партії «Лікуд» висловили йому кредит довіри. Офіційно три тисячі діячів урядової коаліції повинні були вирішити, чи потрібно перенести дату чергових парламентських виборів з квітня наступного року на листопад цього року. Обидва лідери поділеного «Лікуду», прем'єр-міністр Шарон та донедавна міністр фінансів в його уряді Беньямін Нетаньяху, який кинув виклик своєму шефу, вважали це голосування тестом довіри до чинного уряду. Шарон заявив напередодні голосування, що якщо його однопартійці проголосують за дострокові вибори, то він негайно подасть у відставку з посади голови уряду та організує зі своїх прихильників власну фракцію «Лікуду».

Реприватизація Майдану

Реприватизація Майдану

«Охорона Юлії Володимирівни попросила вжити додаткових заходів безпеки, — винувато сказав технічний співробітник «1+1», коли на вході в телецентр мене та моє потерте журналістське посвідчення прискіпливо вивчали сек'юріті в чорному. — Тимошенко тут охоронятиме СБУ». «СБУ чи ФСБ?» — пожартувала я. Напередодні екс-Прем'єрка завершила бліц-візит у Москву і досягла неймовірного — Генпрокуратура РФ припинила міжнародний розшук громадянки Тимошенко і скасувала санкцію на арешт. Коли Юлія Володимирівна була на чолі уряду, в Москві її «шугали» і виглядали через Інтерпол. Коли вона пішла в негласну опозицію до Віктора Ющенка, з неї зняли ці гіпотетичні наручники. Тимошенко-Прем'єра в Кремлі не шанували, Тимошенко-опозиціонерку вітають із прихильністю. Якщо потрібна велика індивідуальна перемога, Юлія домовлятиметься не тільки з Путіним, а й із самим чортом.

Однією ногою тут — іншою знову там

Недовго пробув в Україні один із найбагатших олігархів, «господар Донбасу» Рінат Ахметов. Президент футбольного клубу «Шахтар» пробув в Україні лише два дні. І, як повідомляє сайт «Чемпіон», уже в неділю ввечері Рінат Леонідович знову вилетів до Монако.

Під душем із «політикою»?

Позавчора ввечері у Копичинецькій виправній колонії, що на Тернопільщині, загинув 31-річний Руслан Срібний, колишній голова тернопільської обласної організації УНА-УНСО. Майже два роки тому він отримав строк за спробу одержати хабар у розмірі кількасот доларів, перебуваючи на посаді начальника міської адміністративно-технічної інспекції (обставини затримання, до речі, були досить неординарними), і вже от-от мав вийти на волю.

«Бакаяда»,

«Бакаяда»,

«Назад повертатимемось з Бакаєм!» — так жартували українські журналісти у швидкісному «експресі Червоненка» сполученням Київ — Москва. Але реалії виявилися такими ж сірими, як i колір мундирів російської міліції. Розмов про наших «урядовців в екзилі» тут старанно уникають всі: і курсант Московського університету МВС, i головний міліціонер Росії. Правий був Юрій Луценко напередодні, коли говорив, що співробітництво української i російської міліції в контексті видачі злочинців близьке до точки замерзання. Але ніхто не міг передбачити, що морозитиме не лише «в контексті», що самої відлиги у стосунках так i не станеться. Повертаючись до Києва члени делегації МВС України погано приховували розчарування. Бо не канали зброї i наркотиків, не кримінальні авторитети Москви українського походження, i звісно ж, не тероризм були головними темами розмови правоохоронців двох країн. Про це домовлялися раніше, домовилися i зараз. А от наскільки відвертою була дискусія щодо екстрадиції в Україну злочинців із колишньої влади, залишається невідомим.

Перемога волі й розуму

Перемога волі й розуму

Як уже повідомляла вчора «УМ», чоловіча збірна України, обігравши команду Болгарії, добилася підвищення у класі — переходу до першої групи Євро-Африканської зони з другої, де вона перебувала після завершення виступів Андрієм Медведєвим.

Згадати і зіграти, як колись козаки грали

Згадати і зіграти, як колись козаки грали

Хокей у Запоріжжі? Більшість уболівальників з приводу такої перспективи може й пальцем крутнути біля скроні. Якщо ж поритися у підшивках, то можна знайти припалі пилом сторінки, що підтверджують: нащадки козаків таки грали у хокей, але в ті часи, коли запорізька «Юність» була не культурно-розважальним центром, як сьогодні, а дійсно Палацом спорту. Про це вболівальникам «без бороди» годинами може розповідати В'ячеслав Токарєв, екс-захисник «Дніпроспецсталі» — «покійної» хокейної команди.