Напис на борту урагану «Катріна»: «За Ірак!»

Учора в північноосетинському місті Беслан розпочалися триденні траурні заходи з вшанування пам'яті 331 жертви трагедії, включно з 186 дітьми, яка розігралася тут рік тому. О 9.15 за місцевим часом були запалені свічки та пролунав жалібний дзвін. Саме в цю годину та хвилини терористи взяли в заручники 1128 учнів, їхніх батьків та вчителів місцевої школи № 1, які зібралися на урочисту лінійку з нагоди початку шкільного року. До школи прийшли родичі загиблих, колишні заручники, мешканці міста. Більшість із них приносили не лише квіти, а й пляшки з мінеральною водою, оскільки заручники впродовж годин і днів перебування в руках терористів неймовірно страждали від спраги. На стінах спортзалу школи вивісили фото загиблих. У школі з'явилася і колишній директор Лідія Цалієва, але це викликало гнів присутніх, і їй довелося піти, повідомляє кореспондент Бі-Бі-Сі з Беслана.

— Чим керуєтеся особисто ви, обираючи книжки для читання?
— Я читаю досить багато і хаотично, намагаюся принаймні переглянути все, що привертає увагу в рецензіях «Книжного обозрения» та різних польських, американських та англійських книжкових сайтів. Шукаю перекладні книжки зi списків бестселерів і намагаюся зрозуміти, чому «там» народ за ними шаленіє, а «тут» вони з'являються і зникають поміченими тільки дуже вузькими колами. Деколи просто блукаю «Петрівкою» чи по книгарнях, гортаю, деколи знаходжу щось надзвичайне! Так я знайшла Макьюена, відтоді навмисно шукала всі його книжки, уважно стежу за появою нових і щиро заздрю тим, хто прочитає його вперше.

Запорізький автозавод скорочує випуск автомобілів на 21 відсоток. Це приголомшливе повідомлення прес-служби ЗАТ «ЗАЗ», яке з'явилося тиждень тому, поза сумнівом, потребує додаткового роз'яснення. У прес-службі запорізького підприємства зазначили, що основна причина падіння обсягів виробництва — те, що підприємство було позбавлено пільг через внесення змін до бюджету-2005. Мовляв, дирекція дуже розраховувала на кошти, що мали б накопичитися завдяки преференціям, наданим підприємству Законом «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні». Планувалося, що в період до січня 2008 року виробництво модернізують і освоять випуск нових конкурентоспроможних моделей автомобілів. Відразу після скасування пільг на продукцію «АвтоЗАЗу» був ажіотажний попит. Експерти справедливо пов'язували його з очікуваннями щодо підвищення цін на автомобілі, але потім відбулося зниження обсягів продажу. А це, відповідно, викликало скорочення виробництва, констатують у прес-службі. Такою є офіційна позиція керівництва заводу. Що насправді стоїть за падінням виробництва на «АвтоЗАЗі», намагався розібратися власний кореспондент «УМ» у Запоріжжі.

Обмеженість доступу до кредитних ресурсів залишається, як і раніше, проблемою №1 для дрібного підприємництва. Зазвичай мікрокредити видають лише в період розвитку бізнесу і водночас вони залишаються недоступними для підприємців-початківців на старті їхньої роботи. Великі банківські установи надають позику лише високорентабельним торговим підприємствам. А це, в свою чергу, гальмує розбудову сфери малого бізнесу, який є невід'ємною складовою економіки країни. Такими міркуваннями поділився під час відкриття форуму «Міжнародний рік кредитування в Україні» голова ради молодих підприємців України Денис Красніков. Інтернет-опитування показало, що 31,25 відсотка підприємців хвилює відсутність майна під заставу; 21,88 відсотка — потерпають від високих банківських ставок, 18,75 відсотка — побоюються фактору «життя у борг».

Сім'я, що не дбає про своїх дітей, втрачає статус родини. Там, де немає піклування про свою кров, немає розуміння того, що без відданої самопожертви неможливий завтрашній день, тільки сіється бур'ян роздору, що приглушує цвіт квітів майбутнього — дітей. А чи має право країна, що не турбується про своїх дітей, називатися державою і об'єднуватися в націю?
Сьогодні, коли близько п'яти з половиною неповнолітніх українців йдуть до школи, це запитання більш ніж актуальне. Не варто нині збиватися на патетику й говорити «великих слів велику силу», не будемо забирати чужого хліба, потрібно просто зазирнути в сусіднє село, щоб зрозуміти, яка ми родина і чи маємо право нею називатися.

«Бабська тематика» — в контексті не приналежності до жіночої статі, а створення специфічного гумористичного образу — на сучасній естраді, напевне, ще чекає свого глибокого дослідження: чому так охоче звертаються саме до цього образу артисти-чоловіки. Багато хто пам'ятає ще радянських Маврикіївну та Нікітічну, які дозволяли собі досить пікантні жарти навіть у цілком застійні часи. Їхнє амплуа нині взявся продовжувати сучасний російський дует «Бабки». Славнозвісна Вєрка Сердючка — теж не хто інший, як «проста українська баба», з ухилом, правда, у певну професію. А Клара Новикова зi своєю незрівнянною «тьотею Сонею» і ухилом вже у певну національність? Подібних прикладів вистачає. Тобто поки справді прості українські й не тільки баби зі шкіри пнуться, аби бути хоч трiшечки схожими на своїх естрадних кумирів, артистки і артисти із задоволенням приміряють та експлуатують їхню «личину». А от у тернопільському самодіяльному середовищі сталося дещо по-іншому. Вісім справді простих, хоч при цьому дуже талановитих жіночок, викладачів місцевого профтехучилища, майже випадково створили на зорі української незалежності сатиричний гурт «Баби» (наголос — на другому складі). Кілька років тому він одержав звання народного. Нещодавно — гран-прі на Другому міжнародному фестивалі гумору «Карпатський словоблуд», що проходив в Ужгороді. І вже зовсім днями гурт вийшов, так би мовити, на всеукраїнську телевізійну арену, бо чималий сюжет про нього приїжджали до Тернополя знімати з популярної телевізійної програми «Дивись!» каналу ТЕТ.

Популярність раніше відомої серед наших модників та модниць завдяки своїм знаменитим сумкам (щоправда, дехто, як, наприклад, Генпрокурор Святослав Піскун, полюбляє ще й годинники відповідного бренду) марки «Луї Віттон» тепер стрімко злетіла вгору ще й в «одежному» плані. Ще б пак, адже, виявляється, костюми й сукні від «Віттон» залюбки носить сама Юлія Тимошенко!

Робити добрі справи, а якщо точніше — жертвувати на ці справи якусь копійку, серед знаменитостей вважається бонтоном. Позитивним себто явищем. Хоча добровільно розлучитися із заробленими раніше потом і кров'ю мільйонами наважується далеко не кожна зірка — та й навіщо, якщо для цього можна влаштувати показово-принагідну акцію, продавши що-небудь непотрібне або, що ще легше, потрібного себе. Не в буквальному сенсі, звісно, — зірки «торгують» власними поцілунками, побаченнями, правом посидіти поруч на концерті тощо.

Джордж Клуні, схоже, вирішив, що лише на популярності й гонорарах, хай навіть солідних, особливо не розживешся, і вирішив вкласти гроші в будівництво комплексу готелів і казино «Лас Рамблас», яке розпочнеться наступного року в Лас-Вегасі. Справа явно буде вельми прибутковою, але й інвестиції потрібні неабиякі: наразі вартість комплексу оцінюється у три мільярди доларів. Скільки з них вкладає Клуні, ні сам він, ні організатори будівництва не розголошують.