На вчорашньому засіданні Кабміну Президент, який вперше прийшов на офіційні збори нового уряду, навчав міністрів, як стати єдиною командою і працювати чесно. Насамперед він порадив налагодити на персональному рівні стосунки з відповідними комітетами Верховної Ради. Також Ющенко заявив, що члени уряду не повинні мати будь-яких стосунків із судовими структурами з особистих чи корпоративних мотивів («Ми повинні звикнути, що в цій країні ніхто не може вказувати судді, що робити, викликати вночі, смикати Генпрокурора в один чи інший бік»). А ще Ющенко хоч і є почесним головою НСНУ, але наголошує, що жоден міністр не повинен займатися партійною діяльністю: урядовці можуть бути членами партії, «в своєму серці носити ідеологію, яка їм симпатична, але не використовувати крісло для того, щоб будь-яким чином займатися партійною розбудовою. Це вочевидь зашкодило попередньому уряду».

— Пане Тарасе, через кілька днів проходитиме з'їзд партії «Реформи і порядок», на якому ваша політична сила, можливо, обиратиме собі нового голову. І все через те, що Віктор Пинзеник вирішив залишитися міністром фінансів у новому уряді, а декому дуже хотілося цей — «не Юлин» — уряд бойкотувати. Схоже, у лавах ПРП, яка завжди мала імідж «мозкового центру» української політики, виникли серйозні проблеми...
— Ситуація в ПРП справді досить складна. Більшість у партії, як я можу судити по настроях, схиляється до союзу з Юлією Тимошенко і спільної з нею участі у виборчій кампанії наступного року. А Пинзеник і разом із ним меншість партійців схиляється або до співпраці з Президентом, або до блокування у рамках блоку «Наша Україна» зразка 2002 року, який Ющенко намагається відтворити. Такі настрої, звісно, дуже збільшують небезпеку розколу партії. Бо може скластися так, що незалежно від рішення з'їзду дехто може вийти з ПРП. Але це буде ще кращий варіант, адже тоді принаймні не буде допущено розколу. Значно розумніше в разі кардинальної незгоди з позицією партії вийти з її лав, не порушуючи партійної єдності, ніж її розколювати. Не згодний — тихенько собі обери персональний політичний шлях і не руйнуй чужого.

«Посад — багато, але Безсмертний — один». Цей вислів, подібно до «маємо те, що маємо» у Кравчука, став візитною карткою (чи то пак, «візитною» фразою) Романа Безсмертного. I ця максима все ще зберігає свою актуальність. Після урядової ротації (а автором ідеї «відставити всіх» був якраз Роман Петрович) сам він залишився в уряді. Ба більше — зберіг за собою те саме крісло віце-прем'єр-міністра. І стоїть воно у тому самому урядовому кабінеті. Тільки тепер на спинці його стільця замість «...з адміністративно-територіальної реформи» можна написати «з питань регіональної політики». Відтак регалії Безсмертного поповнилися ще однією «намистиною».

Про таку погоду на початку копання буряків та про таку якість сировини, як у році нинішньому, цукровиробникам нашої кліматичної зони доводиться переважно мріяти. Відсутність дощів дозволяє безперешкодно і безперервно працювати техніці, яка не грузне в розгаслій чорноземній багнюці, а сухі теплі дні дозволили коренеплодам сягнути дуже високого рівня цукристості — він у деяких господарствах «зашкалює» за 17 відсотків (для порівняння можна сказати, що торік цукристість була в середньому на 2,5 відсотка нижчою).
З 20 цукрових заводів Вінниччини (цей регіон віддавна лідирує в галузі), які оголосили про роботу в нинішньому сезоні, з початком вересня 19 запустили технологічні лінії, один цей процес трішки відстрочив. Звісно, не обходиться і без певних мінусів: затвердлий, пересушений грунт частіше ламає агрегати, «не хоче» відпускати корені, через що частина урожаю залишається в землі, зменшується термін їхнього зберігання. Але вже зараз прогнозується, що галузь вийде на торішню цифру валового випуску цукру.

Близько 15 тисяч чеків на погашення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги видали мешканцям Полтавщини станом на 27 вересня працівники Ощадбанку, повідомив на засіданні Полтавського прес-клубу заступник начальника обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» Григорій Микитенко. За його словами, згадана кількість чеків «з'їсть» 12 мільйонів гривень боргу. А його загальна сума на Полтавщині вдесятеро більша і сягає 120 мільйонів гривень. Звісно, не кожен боржник прийде до Ощадбанку по чек, але навіть з огляду на це роботи для його працівників у регіоні ще, як кажуть, непочатий край...

Щороку протягом другого тижня листопада в Україні відзначається Європейський тиждень якості. З цієї нагоди Держспоживстандарт України започаткував Всеукраїнську виставку-конкурс дитячого малюнка «Я хочу жити в якісному світі». Цьогоріч він проходив у трьох номінаціях: «Я пізнаю якісну продукцію «Ми архітектори якісного світу» та «Кращий плакат на споживчу тематику».

Для трьох маленьких дівчаток тут усе чуже, не лише дитяча клініка в Констанц. Мову, якою з ними спілкуються лікарі, вони також не розуміють, адже Люда, Таня та Ліна приїхали з України. Всі вони мають вроджені вади серця. Саме таку історію нещодавно опублікувала одна з газет Німеччини.

На сьогодні в Україні, за даними Мінпраці, кількість безробітних сягає трьох мільйонів. Втративши з тої чи іншої причини роботу або отримавши диплом, і її, роботи, не знайшовши, українці шикуються в черги до місцевих центрів зайнятості. Інші ж —офіційно реєструють свій статус безробітного, отримуючи мінімальну допомогу 108 гривень на місяць. Але віднедавна існує ще один спосіб для тих, хто ще не знайшов свого «робочого місця під сонцем» стати корисним суспільству — взяти участь в оплачуваних громадських роботах. Це, здебільшого, підсобні й допоміжні роботи на переробних підприємствах, будівництві, упорядкування та благоустрій парків, скверів, заготівлі макулатури, ліквідація наслідків стихійного лиха абощо.

Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму ще з радянських часів дислокується в невеликому приміщенні одного з київських житлових будинків. Ентузіасти-мандрівники, загартовані у «військово-польових» умовах походів, не лише продовжують навчати школярів туристичних премудростей. Вони ще й організовують пільгове оздоровлення гуртківців у трьох профільних туристсько-оздоровчих таборах України. Тільки цього літа тут зміцнили своє здоров'я та активно відпочили майже півтори тисячі київських школярів.

Активісти руху за етичне поводження з тваринами (відомого вже, здається, в усіх куточках світу як ПЕТА) вже замучили любителів одягу й інших виробів із хутра та шкіри. І хоча принаймні на Заході вже, очевидно, жодна пані у розкішній шубі навіть не дивується, коли над головою в неї розгортають плакат із зображенням убитої лисиці чи норки, з якої здерли шкурку (так «петівці» розважаються частенько), й обзивають «убивцею», «живодеркою» тощо, приємного в цьому все ж мало.