Справжньою проблемою для черкаських правоохоронців стали добропорядні пенсіонери, котрі вирощують на своїх городах мак та коноплi. Коли ж їх ловлять за руку, то вони, не моргнувши оком, божаться міліції, що люблять коржі з маком і обожнюють полотняні сорочки.

Ініціатива, як відомо, — річ, за яку карають. Але співробітники Роменського міськрайвідділу міліції, лейтенанти — оперуповноважений Д. та дільничний інспектор С.— таку прописну істину забули. Отож без будь-якого розпорядження керівництва якогось дня вирішили перевірити присадибні ділянки людей стосовно яких-небудь правопорушень. Раптом хтось мак посіяв або ще щось?

Коли ми говоримо про національну кухню, то згадуємо переважно застряглі у зубах штампи на зразок «російські пельмені» (хоча насправді пельмені — це китайський винахід), «італійська піца», «іспанська паелья», «грецька мусака», «німецький айнтопф» тощо. Звісно, коли йдеться про Україну, то всі дружно згадують борщ і вареники, забуваючи, що українська кухня, як і будь-яка інша, настільки різноманітна й цікава, просто ми призабули дещо з того, що готувала нам, скажімо, в дитинстві бабуся. Замотані щоденною круговертю, ми ввечері поспішаємо у супермаркет, щоб купити напівфабрикати чи готовий салатик із прострочених продуктів. Раз на тиждень, у вихідні, ми стаємо зразковими господинями і готуємо традиційний борщ, по великих святах — голубці чи крученики, у відпустці, якщо ми не на морі і не зайняті важливішими справами, — ліпимо вареники. Це з нашого, рідного, українського. А на загал ми призвичаїлися готувати «інтернаціональні» «швидкосуп» із пакетиків, макарони із сосисками, забивати свій і шлунки своїх домочадців гамбургерами та піцами, і скоро наші діти не знатимуть, що ж їли їхні предки, коли фаст-фудiв у планах не було.

Уже сама назва цього доволі ще екзотичного для нас овоча містить у собі щось вишукано-артистичне. Відразу уявляєш собі страву з артишоків, яку запивають легким білим вином. Каюсь, не стрималася колись від спокуси і вирішила спробувати піцу з артишоками. Мені принесли щось таке зелене на «підстилці» з тіста, схоже на розварену лободу. (Ця історія нагадала мені анекдот: «Ви любите собак?» — «Ні». — «Та ви їх просто не вмієте готувати!»). А «скринька просто відчинялась» — у нас важко знайти артишоки у свіжому вигляді, тому й використовують їх маринованими, від чого страва не завжди матиме привабливий вигляд і відповідний смак. Насправді ж цей овоч має дуже тонкий і ніжний смак з відтінком горіха, і чим «молодший» артишок, тим він ніжніший.

Усе-таки дуже це сильна штука — інтернет. Досить комусь щось «ляпнути» у всесвітній мережі, і цей нерідко справді дурний, а головне — абсолютно не підтверджений жодними фактами «ляп» умить розповсюджується по всьому «павутинню», нерідко потрапляючи згодом навіть у серйозні ЗМІ. Схоже, саме так може трапитися з невинною на перший погляд інформацією про те, що «один із найзавидніших парубків у світі спорту Володимир Кличко весело провів час із актрисою Голлівуду Люсі Ліу».

Хлопці, по-дружньому вам раджу: якщо вже зраджуєте своїх дівчат, то робіть це так, аби вони ні про що не дізналися. Бо інакше стільки проблем матимете, що проклинатимете те сумнівне задоволення найгіршими словами. Не вірите — спитайте у Джуда Лоу, який тепер узагалі зарікся будь-коли стрибати в гречку, переконавшись у тому, що це до добра не доводить, на власному гіркому досвіді.

Уявити собі Скарлетт Йоханссон — пухкеньку кралечку з абсолютно ангельським обличчям — у ролі зловісної лиходійки, яка відправляє на криваву розправу своїх коханців, підсипає отруту у вино щирим друзям і законним чоловікам та на кожному кроці плете інтриги, досить складно. Однак саме Скарлетт зіграє Лукрецію Борджіа — знамениту представницю сумновідомого італійського роду Борджіа, про який у нащадків залишилися тільки найгірші спогади. Лукреція, зокрема, прожила всього лише 39 років (з 1480 по 1519 рр.), але за цей час встигла заслужити славу страшної людини. Як, утім, і її батько, кардинал Родріго Борджіа, який став Папою Римським Александром VI, і її рідний брат (а за чутками — значно більше, ніж просто брат, позаяк у Лукреції з ним нібито протягом усього життя був інтимний зв'язок) Чезаре. До слова, роль Чезаре вже погодився зіграти Колін Фаррел — колишній Александр в однойменному фільмі про Александра Македонського.

— Лікарю, допоможіть, моя дружина ніяк не може заснути до шостої ранку.
— І що ж вона робить весь цей час?
— Мене чекає.

Учорашній день став по-своєму унікальним для української прокуратури. Адже в той час, як Президент вирішив особисто представити новопризначеного Генпрокурора Олександра Медведька колективу ГП на Різницькій, самому колективу, мабуть, ввижався привид попереднього шефа Святослава Піскуна. Святославу Михайловичу не звикати двічі входити в одну й ту ж саму річку. А може, i втретє? Адже вчора безробітний Піскун нарешті вихворівся i таки з'явився у Шевченківському районному суді Києва, де слухається його позов до Президента за № 2-12238/05 про визнання незаконним указу про відставку з посади Генпрокурора.

Подзвонила працівник інформаційного центру Київського національного економічного університету, моя добра знайома Людмила Рінгіс: «Нашому університету присвоєно ім'я Героя України, видатного економіста, випускника нашого ВНЗ Вадима Гетьмана. От ми й вирішили гуртом викладачів і студентів з'їздити на батьківщину Вадима Петровича — в село Снітин на Полтавщині, приєднуйтеся...»