Так звані «дні уряду» в парламенті взагалі не користуються популярністю й не відзначаються пристойною явкою депутатів. А коли тема й економічно не вигідна, і попіаритися не дає — зал «під куполом» узагалі лякає порожнечею. Приблизно так було й учора. Хоча заявлена тема вчорашнього урядового «дня» у ВР більш ніж цікава принаймні тій категорії громадян, які є автомобілістами. Адже у світлі ситуації з «недоліквідацією» ДАІ говорили про стан аварійності на дорогах та невідкладні заходи, пов'язані з підвищенням безпеки дорожнього руху.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин найближчим часом може фігурувати вже як мінімум у двох судових справах. Як відомо, минулого тижня депутати-соціалісти заявили, що подають у суд на спікера та його партійну газету (за наклеп у справі «касетного скандалу»). А тепер позиватися із Народною партією, яку очолює Литвин, хочуть праві — члени Української народної партії. Причина — плагіат, крадіжка назви.

Юрія Луценка — міністра внутрішніх справ, який залишається одним із небагатьох урядовців із високим рейтингом популярності, — відправити у відставку може... Конституційний Суд. Як уже повідомлялося, сам Юрій поставив своє перебування на посаді у залежність від рішення КС у справі про конституційність прийнятого парламентом і підписаного Президентом закону про недоторканність депутатів місцевих рад. В інтерв’ю газеті «Грані плюс», яку сам він ще не так давно редагував, Луценко пояснив: у разі остаточного схвалення цього закону він дозволить залишитися непокараними більшості фігурантів резонансних кримінальних справ.

Верховна Рада визнає, що до тексту закону про вибори народних депутатів — принаймні в тому розділі, що дозволяє закривати в ході виборчої кампанії ЗМІ, — вносили правки вже після його ухвалення у сесійній залі. Про це йдеться у відповіді на запит, який отримав від парламенту директор «Інституту медіа-права» Тарас Шевченко.

Про видобуток вітчизняного газу останнім часом говорять усе частіше. По-перше, зайвий раз оглянути свої ресурси ніколи не завадить. Для довідки:за даними Мiнпаливенерго, українські нафтогазовидобувні підприємства в січні-вересні 2005 року збільшили видобуток природного газу й довели його до рівня 15 мільярдів 288 мільйонів кубометрів. По-друге, на тлі заяв російського «Газпрому» про підвищення ціни на блакитне паливо проаналізувати можливості українського газовидобування сам Бог велів. По-третє, зростання тарифів на опалення й теплу воду в житлово-комунальному господарстві примушує вкотре скласти подяку тим, хто відкриває газові родовища на теренах нашої країни, нарощує видобуток i ресурсну базу галузi. Тому дочірня компанія «Укргазвидобування» відчуває себе дуже потрібною і намагається привабити до себе на роботу найкращих фахівців.
З 4 по 6 жовтня цього року в Полтаві відбулася IV конференція молодих спеціалістів ДК «Укргазвидобування». З цієї нагоди генеральний директор компанії Ілля РИБЧИЧ дав інтерв'ю «УМ».

Щоб достойно конкурувати на міжнародних ринках, український бізнес потребує значних інвестицій. Одним із секторів української економіки, який відчув значну користь від іноземних надходжень, є мобільний зв'язок. Лише «Київстар», наприклад, інвестував більш ніж 1,2 мільярда доларів у створення мобільного зв'язку в Україні, а за останні шість місяців уся галузь заробила 2,5 мільярда доларів. Загалом у різний час у галузь залучалися російські, норвезькі, американські, турецькі та південнокорейські кошти. Щоправда, «прижилися» не всі — у декого з інвесторів виникали серйозні проблеми в роботі, й іноземні партнери були змушені залишити Україну з гірким присмаком розчарування. Але більшість інвесторів продовжують розвивати свій бізнес у нашій країні.

Позавчора Прем'єр-міністр Юрій Єхануров спілкувався з бізнесменами. Зустріч ця відбулася в рамках Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. Зауважимо, обидві сторони добре знайомі. Глава уряду раніше тривалий час очолював одну з підприємницьких спілок, профільний парламентський комітет, а бізнесмени не раз зверталися по допомогу до ради експертів, яку створив пан Єхануров. Тому спілкування було досить приязним. Насамперед Юрій Єхануров закликав Раду підприємців до співпраці, зокрема в урядових комітетах, і пообіцяв, що під час підготовки проектів рішень їхній голос там братимуть до уваги. Вочевидь, з огляду на це Прем'єр висловив ще одну, досить несподівану як для бізнес-спільноти думку, з якою досі розмовляли на високих тонах. Юрій Єхануров зазначив, що Рада підприємців отримає право до 15 листопада накладати вето на урядові рішення. «Після 15 листопада слово «вето» не повинно лунати, нам потрібно домовлятися, шукати компроміс», — підкреслив він.

У дитинстві у мене був вишуканий порцеляновий іграшковий сервіз із чудовою супницею, мініатюрними чашечками, із яких я пригощала свою німецьку ляльку (предмет заздрощів сусідських дівчаток) умовним чаєм. Мабуть, тоді й були закладені підвалини моєї пристрасті до красивого посуду. Як у дитинстві мені було нецікаво годувати своїх ляльок із пластмаси, як у шкільні роки я не могла пити дармове пригоріле молоко із казенних чашок, які відгонили мийною тряпкою і розігрітою пластмасою (спеціально для цього мені давали в школу красиві кухлики з нанесеними на них зображеннями різноманітних гномиків чи інших казкових героїв, які батьки привозили з Прибалтики), так і в радянські часи мені не смакували страви, подані на тарілках із написом «Общєпіт». На той час кришталевою мрією кожної газдиньки був сервіз «Мадонна», привезений із Польщі чи Німеччини (переважно військовослужбовцями, які там служили), богемське скло з Чехословаччини тощо, бо наша торгова мережа могла запропонувати хіба що глину чи, в кращому випадку, фаянс.

Так або принаймні так можна назвати Україну. Саме ця фраза спадає на думку, коли купуєш помідори на наших ринках. Чи то заготівельники перестраховуються і закуповують на півдні країни зелені помідори, аби вони в дорозі побуріли, а вже на місці почервоніли, а не зіпсувалися десь по дорозі. А може, наші фермери вивели новий сорт цих пасльонових, який-небудь чонкінський «Пукс», який і червоним ніколи не буває. Так чи інак, але не доводилося мені останнім часом скуштувати справжніх херсонських помідорів, та таких, щоб на зламі ніби крупинки цукру сяяли, а на смак — як мед солодких. Проте навіть червоно-буро-зелені помідори цілком придатні для споживання, принаймні для заготівлі на зиму. У радянські часи популярні журнали «Работница» і «Крестьянка» пропонували навіть варення із цих зелених овочів. Особисто я не дуже люблю таку екзотику, а от засолені чи консервовані помідори — це смачно. Спробуйте кілька нижче наведених рецептів, і ви самі в цьому переконаєтеся, адже овочево-заготівельний сезон ще не закінчився.