Про те, що в середу ввечері Віктор Ющенко може оголосити список відставлених «губернаторів», заявив напередодні Прем'єр-міністр Юрій Єхануров. Власне, саме він робив главі держави відповідні подання. «Дійсно, після завершення роботи комісії, яка працювала на чолі з нашим віце-прем'єром (Романом Безсмертним. — Авт.), я надав Президенту результати цієї роботи», — розповів Єхануров у інтерв'ю телеканалу ICTV. Керівник уряду додав, що рішення можна чекати вже в середу ввечері. Подробиць він не навів, зокрема, зберіг у таємниці імена бідолашних чиновників. Це зрозуміло, бо останнє слово — за Президентом.

Бути депутатом Київської міської ради, фактично, не менш престижно, а інколи, можливо, й більш вигідно, ніж депутатом Верховної. Адже якщо в парламенті далеко не щоразу можна зірвати за підтримку того чи іншого закону якусь копійку, то Київрада питання, при позитивному голосуванні за кожне з яких можна безбідно дожити до самої депутатської пенсії (скажімо, щодо виділення ділянок під забудову), розглядає ледве не щодня. Про те, яким вигідним за таких розкладів є місце міського голови, немає сенсу й казати. Тож, окрім напруженої виборчої кампанії до Верховної Ради, на киян чекає не менш брудна й запальна битва «за місто».

Віктор Янукович зробив певні висновки. На такий подвиг його сподвигло хоча й «дуже коротке», але плідне спілкування з президентом Росії Володимиром Путіним. Висновки ці, до речі, стосуються, зокрема, й ситуації по газу... В тому сенсі, що якщо влада України не змінить свого ставлення до Росії як до стратегічного партнера і не повернеться до теми газового консорціуму, то «ми випадемо з того економічного пулу країн, які мають бути учасниками цього консорціуму, і та євроінтеграція, про яку ми так багато чули, виявиться порожнім звуком і популізмом». Таку думку лідер Партії регіонів висловив у прямому ефірі Одеського телебачення. Зрештою, з газом у нас таки й правда можуть бути непереливки. Не секрет, що північним сусідам, від яких Україна в цьому сенсі повністю залежна, до вподоби певні партії й не до вподоби нинішня українська влада. Тому за певної спритності рук колишній посестрі по СРСР нічого не варто маніпулювати газом так, щоб українським виборцям захотілося проголосувати так, як вигідно російській владі...

Одним із різновидів передвиборчих «трудових» об'єднань є коаліція «Трудовий союз», яка об'єднала маловідомі широкій громадськості політичні сили. Політичний блок лівого, судячи з риторики його лідерів, спрямування ставить собі за мету подолати наступного року 3-відсотковий виборчий бар'єр і потрапити до числа обраних «під купол» Верховної Ради. «ТС» називає себе «чесною і незаплямованою» політичною силою, закидаючи опонентам нездатність подолати як політичну, так і соціально-економічну кризу, корумпованість і розбрат у колись єдиній команді. Критикуючи як владу, так і опозицію, «незаплямовані» прагнуть отримати підтримку населення, яке розчарувалося у процесах, що відбуваються в державі. «Комуністична ідея в силу об'єктивних і суб'єктивних факторів дискредитувала себе, націонал-демократичну не змогли до кінця реалізувати. Тому саме «трудову» ідею ми вважаємо такою, що здатна консолідувати й об'єднати українське суспільство», — говорить лідер коаліції Михайло Сирота.

Про одну з найменших за територією та населенням країн Африки — Свазіленд, — затиснуте в територію Південно-Африканської Республіки гірське вкраплення, яке на сході межує з Мозамбіком, завжди пам'ятають хіба що філателісти — завдяки чудовим маркам . А світові інформагенції згадують щороку в серпні-вересні у розділах «Дивина» завдяки екзотичному ритуалу: параду тисяч незайманих дівчат, під час якого король Свазіленду обирає собі чергову «наречену». Свазіленд за державним устроєм є єдиною на цей час абсолютною монархією в Африцi, а 37-річний король Мсваті ІІІ — єдиним абсолютним монархом на Чорному континенті.

Учора при Національній раді з питань телебачення та радіомовлення відбувся пікет, організований активістами Українського товариства глухих (УТОГ). Учасники акції зі зворушливими саморобними плакатиками у руках вимагали припинити порушення прав глухих в українському телепросторі й просили повернути сурдопереклад на телебачення в необхідному обсязі.

Bідколи було створено «Народний союз «Наша Україна», ця партія не втрачає лідерських позицій за кількістю інформаційних приводів. Щоправда, здебільшого негативних. Але її рейтинг утримує на плаву ім'я почесного голови — Віктора Ющенка, і НСНУ, найширше представлена в уряді, фактично залишається головною опорою Президента.
У «Народному союзі...» вважають, що проти них ополчилися політики, які дбають не стільки про державний інтерес, скільки про владу для себе. До такої когорти «НСНУшники» відносять насамперед Юлію Тимошенко. Вона ж, разом із кількома іншими опозиційними силами, вважає, що до влади рвуться якраз ті, хто зібрався в НСНУ. Ці багатогранні нюанси вельми впливають на розвиток політичної ситуації: наприклад, на формування блоків на наступні вибори, на співпрацю в майбутньому парламенті (бо для створення більшості у ВР — і це очевидно — будь-якій силі доведеться домовлятися з кимось зі своїх виборчих опонентів). Про все це ми розмовляємо з головою фракції «Наша Україна» у Верховній Раді Миколою Мартиненком. Його, керівника київської організації НСНУ, скандали теж не минають.

Тривожні новини про пташиний грип з'являються щодня. На запитання, є пташиний грип в Україні чи нема, поки однозначно відповісти складно, але він уже виявлений в усіх сусідніх країнах. А на минулих вихідних відразу в кількох областях України зафіксована загибель перелітних птахів. Орнітологи разом із вірусологами зараз проводять необхідні дослідження. Тим часом на підході скандал, пов'язаний з неготовністю Ветеринарного департаменту України до епідемії. Бездіяльність чиновників цього відомства, яким керує Петро Вербицький, може дорого коштувати українській економіці: за попередніми підрахунками, збиток від пташиного грипу може становити сотні мільйонів доларів.

Для початку — факт, озвучений генеральним директором МКФ «Молодість» Андрієм Халпахчі. Нічого особливого у ньому немає, але в контексті сучасної кінореальності він виглядає так, наче його «висмикнули» із якогось роману письменника-фантаста. Виявляється, за радянських часів другою за активнiстю наповнення державного бюджету — після виробників горілки та інших високоградусних напоїв — була кіногалузь. Власне, хто пам'ятає ті благословенні роки, — фільми продукувалися сотнями, сеанси у кінотеатрах йшли один за одним, глядацькі зали були заповнені вщерть — погодиться з тим, що так воно, мабуть, і було. Зробити перший крок до такого з усіх боків приємного стану речей вирішив перший «Кіноринок «Молодість», який працює у кінотеатрі «Баттерфляй-Ультрамарин» з 26 по 29 жовтня.