Конституційний Суд України потроху виходить з коматозного стану. Позавчора під вечір, як i планувалося, на VII з'їзді суддів (який тривав два дні i на який зібралося більше п'ятисот служителів правосуддя з різних куточків України) таки було обрано п'ятьох достойників, які відтепер носитимуть найпочесніші мантії КСУ. Чи було обрано кращих i чи патріотів України, як напередодні закликав Президент Віктор Ющенко, дізнаємося з часом.

Давненько у Верховній Раді не лунали сирени. Мабуть, ще з липня, коли парламент намагався розглянути закони, необхідні для вступу України до Світової організації торгівлі. І ось позавчора надвечір у сесійній залі знову потужно завили червоні (бо в руках комуністів) «ієрихонські труби». Плакат, який висів перед лівим крилом зали ще зранку, не залишав сумнівів у тому, що подати голос послідовників великого Леніна й значно меншого Симоненка змусило те саме питання. «Ні — СОТівській кабалі!» — повідомляв напис на розтяжці.

У селах Вереміївка та Іркліїв Чорнобаївського району, та й у самому районному центрі тепер тільки й розмов, що про недавній приїзд знаменитого польського режисера, автора таких нашумілих фільмів, як «Знахар» і «Вогнем та мечем», Єжи Гофмана. Відомого у всьому світі поляка та кількох акторів супроводжував уродженець Вереміївки Володимир Недяк, який є президентом київського видавництва «Емма», а ще знаний як упорядник популярного видання «Україна — козацька держава».

Доволі щільний календар матчів на внутрішній і міжнародній арені, на який раніше частенько скаржилися наші фахівці, «Шахтар» у цьому сезоні витримує гідно. Чемпіон України утримує перший рядок турнірної таблиці у вищій лізі України, двічі виграли гірники і в груповому турнірі Кубка УЄФА. Мінімальну кубкову поразку від «Карпат» необов'язково пов'язувати з календарем, адже ніхто не дасть гарантій, що донеччани у Львові перемогли б, якби готувалися до тієї зустрічі не три, а шість днів.

Як відомо, голлівудські зірки Дженніфер Гарнер і Бен Аффлек цього літа таки стали на шлюбний рушник, не перетворюючи наміри щодо створення сім'ї на таку тривалу й безрезультатну «мильну оперу», як той самий Аффлек та інша Дженніфер — Лопес. Живуть вони без скандалів (принаймні преса про них не повідомляє), і наприкінці цього року 33-річна Джен має народити дитину — дівчинку, якій акторка навіть уже підібрала цікаве ім'я — Вайолет (тобто «Фіолетова»). Але, що цікаво, кількість новин про нові кінопроекти, в яких має намір узяти участь Гарнер, не зменшується.

Мадонна прислухалася до голосу розуму (читай – кінокритиків та глядачів) і оголосила, що надалі таки не буде зніматися в кіно. Проте співачка не збирається зовсім поривати з кінематографом: у її найближчих планах — спробувати себе в ролі... режисера.

Зарази курку грипом! Помстись за Януковича!

Наша освітня система сформувалася не в найкращий для українців час — у «совєтський» період СРСР. Гуманітарні дисципліни — історія, літературознавство, філософія, культурологія — були значно обмежені у своєму розвитку доктриною «совєтського народу». А ось технічні спеціальності розвивалися досить активно і перспективно — доказом цього є високий попит на українських науковців технічних та природничих спеціальностей за кордоном. Тож багатьох сьогодні цікавить, чи не зруйнують запропоновані нововведення нашу «стару і добру» освітню систему? Значно поглиблює ці побоювання те, що про Болонський процес говорять або надміру деталізовано (тоді загальну стратегію цих змін прослідкувати практично неможливо), або — як лікар пацієнту: «Не хвилюйтеся, все буде добре, вирішиться найкращим чином, гарно стане і студентам, і науковцям, і викладачам, і країні».

Не знаю, що саме примушує людей не довіряти цим словам — ментальність українців чи їхня недовіра до влади, базована на власному досвіді, — але від запроваждення нових норм очікують якогось «западла». Поборники старих методів узагалі мають похмурі передчуття — чи не планує глобалізований світ знищити нашу унікальну систему освіти для того, щоб потім українців використовувати як рабсилу? Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко заспокоїв щодо цього сказавши, що руйнувати в національній системі освіти нічого. «Пам'ятаєте, коли у фільмі «Операция «Ы» казали: «Нічого не треба красти, там до нас усе вже вкрадено», то приблизно така ж ситуація у нас з освітою», — сказав Ніколаєнко на прес-конференції. І додав, що унормовують освіту для того, щоб дипломи наших випускників визнавали у світі, щоб європейці вчилися у нас, а ми – у них, та щоб дипломовані інженери не працювали малярами-штукатурами по закордонах.
Йдеться передусім про формальні зміни — наприклад, у ВНЗ тих країн, які підписали Болонську декларацію, буде запроваджено дипломи нового зразка. В Україні вже розробили нову вкладку до диплому і зараз на «круглих столах» узгоджують її з ректорами ВНЗ.
Крім цього, мають модернізувати і сам навчальний процес. І тут студентів та вчителів очікуватимуть серйозніші зміни.

Суперрезультативними вийшли поєдинки середи в головному клубному турнірі Старого світу: 31 гол у восьми матчах. Найбільше емоцій глядачі пережили на бременському «Везерштадіоні». Здавалося б, «Вердер» упевнено перемагав гостей з італійського Удіне — 3:0, але протягом шести хвилин на початку другого тайму ті повернули хід зустрічі у зворотний бік, зрівнявши рахунок. Коли вже очікувалося повторення сценарію останнього фіналу Ліги чемпіонів (у якому «Ліверпуль» відіграв у «Мілана» гандикап у три м'ячі й у підсумку переміг), французький плеймейкер господарів Міку повернув до тями німецьких фанів, забезпечивши «музикам» три очки. Зберегти перемогу «Вердеру» допомогло вилучення гравця «Удінезе». До речі, фани з досвідом провели ще й паралель між позавчорашнім двобоєм у Бремені та матчем київського «Динамо» з «Араратом» в одному з останніх чемпіонатів СРСР: тоді події розгорталися в такій самій послідовності.

Останнім часом футбольний клуб «Борисфен» став потрапляти в епіцентр скандальних ситуацій. Так чи інакше, все розпочинається з фінансових проблем бориспільців. Хоча не зовсім логічно, що, маючи у клубах вищої ліги двадцять своїх вихованців та стабільно делегуючи гравців із Борисполя в юніорські збірні України, «Борисфен» відноситься до когорти бідних клубів. Чи існувала б така проблема, якби клуби, що готують футболістів для провідних команд, одержували б не мізерну компенсацію за перший трансфер, а й затверджені у ФФУ та ПФЛ відсотки від подальшого перепродажу гравця, в тому числі за кордон? До того ж у «цивілізованому світі» в багатьох ігрових видах спорту професіональні ліги переймаються не лише проведенням змагань та штрафними санкціями, а й надають допомогу командам, які мають перспективну школу підготовки. «Борисфен» же належить само до таких.