У кожному будинку (мабуть, за невеликим винятком) є колекція різнокольорових полотняних мішечків, набитих пір'ям чи пухом, синтапоном і обрізками тканини, поролоновими шматочками або ж трав'яними сумішами, які люди підкладають під голову, вкладаючись спати. І мало хто здогадується, що більшість подушок (особливо тих, що залишилися нам у спадок від бабусі чи мами і роками «підслуховують» наші сни) стають справжнім розплідником для небезпечних мікроорганізмів, які дошкуляють астматикам і людям, схильним до алергії. В подушках непомітно для людського ока живе ціла екосистема комах, кліщів та грибків, які становлять небезпеку навіть для здорових людей. Зокрема, спеціалісти Манчестерського університету підрахували, що всередині середньостатистичної подушки міститься більше мільйона грибкових спор (по кілька тисяч на кожен грам наповнювача), повідомляє Live Science.

Учасники проведеного нею дослідження постійно носили з собою датчики шуму, а раз на 10 хвилин у них вимірювали пульс і кров'яний тиск, передає радіо «Свобода». В результаті такої нескладної процедури вдалося з'ясувати, що кожні 10 децибел середнього рівня шуму підвищують артеріальний тиск на 1,5—2 міліметри ртутного стовпчика. А це, у свою чергу, приблизно на 10 відсотків збільшує ризик інсульту і на 5 відсотків — ризик розвитку коронарних захворювань серця. Щоб уникнути цих шкідливих наслідків, професор Ласк рекомендує в гучних місцях постійно носити вушні тампони.

Протягом найближчих років ракові хвороби перестануть означати невблаганну і неминучу смерть і перетворяться на більш-менш контрольовані захворювання, на зразок діабету, з якими хворі зможуть продовжувати жити. Таку думку висловив один із провідних британських онкологів, професор Карол Сікора з Лондонського Імперського коледжу і Хамерсмiтського госпіталю, передає «Кореспондент». Не за горами той день, коли медики зможуть точно визначати людей, які входять до групи підвищеного онкологічного ризику, помічати рак на ранніх стадіях і контролювати його подальший розвиток.

Так вже сталося, що є «державні» діти. Не багатьом із них щастить позбавитися отого ярлика «нічийності» й знайти собі родину. Українці не поспішають усиновлювати малюків (не надто престижна в нас ця справа), іноземці ж їдуть по наших дітей до України залюбки, але держава неохоче віддає свій генофонд за кордон (на те, звісно, є свої причини). Ось і зараз Міністерство освіти і науки тимчасово не приймає заявки від іноземних громадян на всиновлення українських сиріт. Причина радикальних дій, запевняють у міністерстві, – відсутність звітності на раніше всиновлених українців іноземними батьками. Маленькі громадяни нашої країни (українцями всиновлені діти є аж до досягнення повноліття) просто губляться у закордонних просторах. Заборона все-таки подіяла на іноземців, і звітів за десяток днів в українські консульства надійшло набагато більше, ніж звичайно приходить за півроку.

Дідівщина в армії — досить «бородата» тема. А ось про наругу старших над меншими у студентських колективах мало хто знає. Першокурсники історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка про дідівщину відають не з чужих розповідей — запевняють, що самі зазнають принижень від старшокурсників. Ті, мовляв, систематично відбирають у них гроші, б'ють і влаштовують постійні екзекуції. «Старшокурсники говорять, що оскільки ми — перший курс, то мусимо «виставлятись», тобто давати їм гроші, — розповідає Арсен (імена студентів, зі зрозумілих причин змінені. — Авт.). — Якось «колеги» з другого курсу сказали нам: «Щоб через 10 хвилин був літр горілки, три літри пива та закуска». Також сказали, що ми маємо заплатити 30 гривень із кожної кімнати. Ми змушені були виконувати ці забаганки, бо їх було осіб 15, і вони, лаючись останніми словами, погрожували нас побити. Наступного разу прийшли п'ятикурсники. Вимагали 300 гривень із кімнати. Коли виявилось, що таких грошей зібрати ми одразу не зможемо, то вони відправили нас для початку за горілкою. Але оскільки о першій ночі двері зачинені, комендант нам не дозволила вийти. Тоді старшокурсники змусили лізти з вікна на простирадлах, використовуючи їх замість мотузки, із другого поверху вниз за горілкою. Зазвичай вони викидають із вікна якісь речі одного з хлопців, і він змушений лізти. Як ми не благали їх припинити ці знущання — все даремно».

Судячи з усього, топ-модель Кейт Мосс уже повністю отямилася після кокаїнового скандалу, який добряче струснув світ модельного бізнесу (нагадаємо, манекенницю «підловили» за вживанням наркотиків, і після величезного резонансу, який викликали відповідні фото у пресі, з нею відмовилися співпрацювати майже всі фірми, з якими Мосс мала контракти). Топ-модель, як уже писала «УМ», ще 27 жовтня виписалася з клініки, де протягом місяця позбавлялася наркотичної залежності, досить непогано відпочила на кількох курортах поспіль і тепер готова з подвоєною енергією взятися до роботи.

Фото маленького Шона Престона — сина Брітні Спірз та Кевіна Федерлайна — таки потрапило у пресу. Більше того, зображення щасливої сім'ї у повному складі прикрашає обкладинку останнього номера журналу «Піпл». І це, незважаючи на те, що близько місяця тому подружжя Федерлайнів пообіцяло подавати в суд на кожне видання, яке насмілиться опублікувати знімки їхнього малюка й таким чином «порушити право на приватне життя». Нагадаємо, таку жорстку позицію Брітні з Кевіном зайняли після того, як просто з їхнього будинку було викрадено сімейні фотографії, на яких молоді батьки зображені зі своїм новонародженим сином. Бріт тоді просто знавісніла й грозила злодіям і тим, хто скористається їхнім ганебним вчинком (себто потенційним покупцям фотографій), найстрашнішими карами.

Нарешті Елтон Джон може не лише планувати, а й призначити точну дату свого весілля: знаменитий музикант одружиться 21 грудня. Чи вийде заміж? Один біс, адже сер Елтон, як відомо, кохає чоловіка. Днями в інтерв'ю журналові для гомосексуалістів Attitude композитор повідомив, що найщасливіша у його житті подія відбудеться 21 грудня — саме з цього дня в Англії будуть офіційно укладатися громадянські (себто не церковні) одностатеві шлюби.

Ми втрачаємо власне обличчя. Мабуть, тисяч через п'ятдесят років наші нащадки взагалі залишаться... ну не те щоб геть без обличчя, але принаймні з дуже маленьким. Адже, як запевняють антропологи з університету Огайо, в процесі еволюції людське лице потроху стискається, тобто зменшується. Як повідомляє газета «Санді таймз», 10 тисяч років тому обличчя тогочасних людей було більше від нашого щонайменше на третину. Про це, за словами вчених, свідчать численні черепи того часу та їхні фрагменти, параметри яких піддали статистичній обробці.

Зібралися лікарі на п'янку.
Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!»
Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!»
Отоларинголог: «Мені ця робота вже упоперек горла стоїть!»
Гінеколог: «Ну, думаю і ми з урологом нічого нового не скажемо».