А з Кличком — ударять

Після того, як Віталій Кличко очолив блок «Пори» та партії «Реформи і порядок», усі почали міркувати над тим, чи потрапить ця коаліція у парламент. А потенціал у блоку, як свідчить соціологічне дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, — доволі непоганий. Якби першим номером «Пори» був Кличко, то за неї проголосувало б 7,6 відсотка опитаних.

Український виклик долі

Український виклик долі

Ні для кого не секрет, що хокей в Україні ледь тліє на межі виживання. Якщо нині раптом урветься невеличке джерельце фінансування «Сокола» й збірної з київського бюджету, професійний хокей у нас зникне. І без того гравці головної команди країни вісім місяців тому були близькі до бойкоту чемпіонату світу. Адже упродовж кількох років вони вимагали від своєї федерації виплати обіцяних преміальних за збереження місця в елітному дивізіоні, але ситуація на краще не змінилася.

Поперед батька в... плей-оф

Навряд чи в останньому турі групового турнiру Кубка УЄФА Луческу-батько вболівав за поразку команди Луческу-сина. «Шахтар», нагадаємо, свої матчі зіграв раніше і вскочити на першу сходинку турнірної таблиці своєї групи міг лише за одного рахунку — 1:0 на користь «Штутгарта» у матчі на своєму полі з «Рапідом» із Бухареста. Чому Мірча Луческу, на мій погляд, взагалі не повинен був особливо турбуватися щодо результату цього матчу? Усе просто — чемпіон України не приховує, що ставить перед собою завдання спробувати виграти Кубок УЄФА. А з такими амбіціями недоречно, погодьтеся, турбуватися щодо суперника вже на першій стадії плей-оф.

Комуністична аМОРАЛЬність

Комуністична аМОРАЛЬність

У Харкові — шкільний скандал. Учитель гімназії № 152 і за сумісництвом — керівник фракції комуністів міськради Володимир Лушницький потрапив до об'єктиву прихованої камери далеко не в кращу хвилину своєї педагогічної практики. «Кіно» невідомий оператор зняв дійсно захоплююче. Ось педагог стоїть біля столу, а потім несподівано зривається з місця, біжить мало не через увесь клас до учня і починає лупцювати його з усієї сили по голові, спині, плечах.

Аргумент останньої ночі

Учорашнє пленарне засідання Верховної Ради пройшло в атмосфері очікування. Основне питання дня — повторний розгляд проекту бюджету на наступний рік — запланували розглянути лише о 16-й годині. А ніч перед тим для міністра фінансів Віктора Пинзеника і виконувача обов'язкiв голови парламентського Бюджетного комітету Людмили Супрун минула в пошуках компромісів.

Ми йдемо

Ми йдемо

У Львові журналісти мають привід для сміху. Прийшовши днями на прес-конференцію, де, за анонсом, мав би підписуватися меморандум про чесні вибори між потенційними кандидатами в мери, медійники зрозуміли, що це була звичайна «качка», аби затягнути їх на пресуху. Натомість на ній було представлено нового кандидата в мери — не надто відомого журналіста однієї з місцевих газет. Серйозно цю новину ніхто не сприйняв, бо очевидно, що це є піар-акція газети в рамках проекту «Журналіст змінює професію», завдяки чому до кінця виборів це видання матиме неординарний ексклюзив. До речі, на минулих парламентських виборах схожу затію влаштувала львівська газета «Експрес», журналіст якої висунувся в нардепи по мажоритарному округу.
Однак ситуація з висуванням відомих медійників на всеукраїнському рівні такого сміху вже не викликає, а навпаки — змушує їхніх колег серйозно задуматися: чому так вiдбувається? «Якщо журналісти йдуть до парламенту, то хто тоді має виконувати журналістську роботу? Кухарка, яка стояла за плитою? Чи політик має йти у медіа? Це повний абсурд. Україні й так не вистачає кваліфікованих журналістів, а ми їх втрачаємо у політиці! І це тоді, коли нарешті журналісти в Україні отримали величезний шанс стати четвертою владою!» — висловлюється у коментарі для «УМ» ведучий «5-го каналу» Роман Скрипін. «Якщо журналістика — це четверта влада, то чому ми так не поважаємо власну професію, що намагаємося йти у першу, другу чи ще якусь владу? Адже ми можемо на своєму місці часто зробити більше, ніж у політиці, якщо працювати фахово, сумлінно, не забуваючи про ту роль, яка нам відведена суспільством», — додає ведуча новин на «1+1» Людмила Добровольська.

Арешт не для «Русланів»

Арешт не для «Русланів»

Скандал із затриманням українських літаків «Руслан» у Канаді та Бельгії відтепер — тема закрита. Днями у Гостомелі після півторарічного полону в Брюсселі приземлився Ан-124 (канадський «в'язень» же в Україну прибув ще в січні цього року). Літаки підрозділу АНТК імені Антонова, авіакомпанії «Авіалінії Антонова», заарештовані за борги нашої держави, відтепер можуть вільно літати по світу — загрози їхнього затримання більше немає. За словами виконувача обов'язків генерального конструктора АНТК імені Антонова Дмитра Ківи, це стало можливим завдяки мировій угоді — її ж підписали за сприяння Президента України Віктора Ющенка. (Нагадаємо, «антоновські» «Руслани» стали «жертвами» судової тяганини між кіпрською компанією «ТМR Energy Limited» та Фондом держмайна України).