На першій церемонії вручення премій Ukrainian Sport Awards («Українські спортивні нагороди»), яку наприкінці 2005 року заснував Національний олімпійський комітет, «Відкриттям року» було названо Юрія Кримаренка. Саме він приніс Україні єдину медаль — і одразу золоту — під завісу чемпіонату світу з легкої атлетики в Гельсінкі, сенсаційно перемігши у секторі стрибків у висоту.
Якщо зважити на місце, де ця подія відбулася, то успішний політ бердичівського легкоатлета над планкою можна сміливо називати «містикою року у спорті». Адже маємо справу з такою ось низкою фактів: 13 серпня 1983 року на тому ж стадіоні в столиці Фінляндії першим чемпіоном світу зі стрибків у висоту також несподівано для багатьох став дебютант радянської збірної з Одеси Геннадій Авдєєнко. Кримаренко якраз тоді народився — 11 серпня 83-го. І ось 22 роки по тому Юрій, уперше виступаючи за дорослу збірну України, приносить золоту нагороду легкоатлетичній Україні з результатом 2,32 м. Таким самим, як у Авдєєнка! А якщо зважити, що на тому ж стадіоні у 1983-му своє перше «золото» взяв у стрибках з жердиною і Сергій Бубка, то Гельсінкi стає просто місцем народження українських зірок висоти.
У Юрія Кримаренка була ще одна вагома причина здивувати світ. Адже він родом з Бердичева — містечка на Житомирщині, яке впродовж багатьох років феноменально стабільно готувало саме стрибунів у висоту високого класу. Таємницю цього явища так ніхто і не розгадав, бо Віктор Лонський, засновник школи стрибунів свого імені, не лише мав свою методику підготовки, а й власний педагогічний талант, який важко пояснити простими словами. На жаль, заслужений тренер СРСР і України лише трохи більше року не дожив до найбільшого успіху своєї школи — «золота» чемпіонату світу. Натомість 2-й «Меморіал Лонського» в Бердичеві минулого вересня вперше був підсилений участю діючого чемпіона світу, свого рідного чемпіона.