У Білорусі закінчився збір підписів ініціативних груп за висування кандидатів у президенти (вибори лідера РБ відбудуться 19 березня). За даними Центрвиборчкому, тільки четверо із семи претендентів на папаху змогли подолати поріг у 100 тисяч підписів. Утім це формулювання виглядає не зовсім точним з урахуванням того, що ще троє просто зняли свої кандидатури або відмовилися здавати підписи в територіальні комісії, нарікаючи на правову сваволю.
Першим був академік і колишній глава Палати представників Національних зборів РБ Олександр Войтович — він зійшов з передвиборчої гонки ще 9 січня. Разом із Войтовичем заяву про нерівні умови для кандидатів підписав і колишній депутат Палати представників генерал Валерій Фролов. Утім пізніше він заявив, що знімати свою кандидатуру сам не буде. Кореспондента «УМ» генерал «убив» стислістю свого коментаря: «Порушень було багато, але говорити про них я не хочу — усі вони характерні для нашої дійсності, і про них скажуть інші». З приводу того, що «генеральській» групі вдалося здати тільки 59 тисяч підписів і участь у перегонах таки довелося припинити, екс-депутат не шкодує. Як і про те, що «вплутався в це, грубо кажучи, лайно». Адже участь у виборах дала йому великий досвід і стала «перевіркою колег». І я звернулася до колег.

...Сергію зараз 14 років. Два роки тому він пішов із рідного села неподалік від Вишгорода, що на Київщині, і повертатися «через маму, яка п'є», не збирається. Тепер його домом стала столиця, точніше — вулиця. «Я знаю увесь Київ як п'ять пальців», — каже хлопчик. І я йому вірю. Він за цей час обійшов усе місто власними ногами й знає про нього чимало таємниць — як проходити безкоштовно в метро, наприклад. Де він жив увесь цей час? «Самі знаєте де...» — каже Сергій і опускає очі. «Тільки не на вокзалі! Там небезпечно — можуть побити або ще й гірше...» — розповідає хлопець. Збирав пляшки, люди щось давали поїсти. «Лише Харківський масив! І тільки. Там я жив, — запевняє Сергій, — там спокійно».

Звіт про успішне завершення першого етапу випробування вакцини, яка, можливо, зможе врятувати людство від пандемії пташиного грипу, днями був опублікований у журналі The Lancet. Співробітники Центру контролю і запобігання захворювань (Атланта, Штат Джорджія), довели, що винайдений ними препарат на 100 відсотків захищає організм мишей та щурів від різновидів вірусу N5Н1, виявлених у В'єтнамі та Гонконгу.

Що б там не казала реклама, нежить найкраще лікувати народними засобами, а не медичними препаратами. Річ у тім, що жодні краплі не знищують інфекцію, а всього лише знімають набряк слизової оболонки і допомагають нам не гундосити. Для того щоб це зрозуміти, достатньо уважно прочитати інструкцію до використання того ж «Нафтизіну» чи «Глазоліну». Крім того, більшість цих препаратів можна вживати тільки протягом 3-4 днів — далі настає звикання, а в окремих випадках розвивається самостійне захворювання носоглотки (порушується тонус судин). А народні методи, особливо на початку захворювання, не тільки полегшують дихання, а й ефективно борються із запаленням. І жодних побічних ефектів!

Не встигли українці трохи відійти від двотижневої морозної атаки, яка звела в могилу близько шести сотень людей і послабила імунітет решти, як нас знову накрило крижаною хвилею. За нею може прийти епідемія грипу (поки що звичайного людського, а не пташиного) та ГРВІ, а хворіти ой як не хочеться...

Iсторія — це постійний рух подій, дат, імен, фактів. Історія — це комунікація a priori. Але щоб вир не перетворився на хаотичний броунівський рух, щоб комунікація не зазнавала поразок, народжуються генії, яскраві, самобутні, часом незрозумілі, завше індивідуальні. Складається враження, що всі ми перебуваємо під їхнім впливом. Наша історія — це велика ідіосинкратична спіраль, але саме індивідуальність формує естетичні, філософські, культурологічні, соціально-політичні параметри розвитку. А наша пам'ять вибудовує різні форми зв'язку поколінь, адже ці феномени і після своєї фізичної смерті визначають екзистенціальні параметри історії.

Феномен Брітні Спірз іще потребує прискіпливого вивчення психологами, культурологами й фахівцями з піар-технологій. Подумати тільки: дівчина вже два роки як не виступає, на людях з'являється у вельми далекому від звичного «гламурного» вигляді й невідомо, чи повернеться взагалі на сцену й у форму, а за кількістю фанатів і згадок у пресі продовжує впевнено лідирувати. Шанувальники американської поп-принцеси із завмиранням серця відстежують кожен її крок, засипають Брітні листами зі словами підтримки й активно шпетять на інтернет-форумах її чоловіка Кевіна Федерлайна, який, на їхню думку, недостатньо дбає про молоду дружину і їхнього маленького синочка.

Роббі Уїльямсу не раз пропонували знятися в рекламі. Звісно, не безкоштовно, а за дуже й дуже пристойні гонорари. Наприклад, будинок «Келвін Кляйн» дуже наполегливо кликав поп-зірку стати «обличчям» нової колекції спідньої білизни для «справжніх чоловіків». Однак незважаючи на таке підходяще для солодкоголосого улюбленця жінок із іміджем мачо гасло Роббі відмовився, хоча й ставиться до «КК» з великою симпатією. Що вже й казати про інші, менш звабливі пропозиції. Зрештою «круті» марки вже втратили надію зробити Роббі своїм рекламним «обличчям» і просто перестали звертатися до нього з такими пропозиціями.

Заспокойтеся і не метушіться: просто дайте команду своїй кухні, а вона про все подумає сама. Прикине, які продукти «завалялися» в холодильнику і що з них можна приготувати. Нагадає, коли в морозилку «закинути» шампанське. І навіть порадить, у які фужери ліпше його розлити. Звучить, як фантастика. Насправді, десь так воно й є. Але над цією фантастикою уже зараз працюють фахівці — один із підрозділів відомої компанії General Electric презентував концепцію кухні майбутнього.

— Так ти кажеш, що я для тебе і пальцем не поворухну? — промовив чоловік і натиснув на курок.