Пророк і провокація

Пророк і провокація

Про справжню релігійну війну між мусульманським світом та Європою, яку спричинили карикатурні зображення пророка Мухаммеда, надруковані у данській газеті «Юландс постен», «УМ» докладно писала у минулих номерах. Християнський світ не на жарт переляканий агресією ображених мусульман (за їхніми релігійними канонами, будь-яке зображення пророка заборонене) — напруження не спадає. Тим часом, поки європейські посольства палають у мусульманських країнах, десятки тисяч гостей пакують валізи й виїжджають на батьківщину з неспокійних держав, прем'єр Данії Андерс Фог Расмуссен приносить публічно свої вибачення, а європейці-пацифісти влаштовують мирні акції з плакатами «Пробачте нам», українська преса теж не стоїть осторонь релігійного скандалу. Днями, приміром, газета «Сегодня» надрукувала «ті самі карикатури», через які ображені мусульмани трощать все на своєму шляху.

«Наші» наступають

Мабуть, недарма кажуть, що в нас люблять ображених. Адже після численних нападок на уряд Єханурова та спробу його відставки через парламент рейтинг виборчого блоку, який очолює Прем'єр-міністр, зріс. Ба, «Наша Україна» навіть упритул наблизилася до лідера виборчої кампанії — Партії регіонів, чия першість уже не виглядає такою беззаперечною. Принаймні про це свідчать дані чергового соціологічного опитування, проведеного Національним інститутом стратегічних досліджень.

ГЕС на річці-невеличці

Терміном «мала гідроенергетика» прийнято називати сукупність невеликих ГЕС, які працюють на малих та середніх річках. Але якщо підійти з іншого боку і глянути на масштаби в цілому, то так звана «мала» гідроенергетика потенційно може не лише тягатися з «великою», а й випереджати її за сукупним показником виробленої електроенергії. А вже разом вони здатні відчутно потіснити на ринку головних конкурентів, які працюють на ядерному та звичайному паливі, а найперш — на природному газі.

Політичні партитури

Політичні партитури

«Мільйонну аудиторію ми вам забезпечили, а погода — це вже ваша парафія», — зніяковіло намагалися «виправдатися» польські можновладці перед тодішнім Папою Римським Іваном ІІ, який, приїхавши до Варшави, мусив зустрічатися з людьми під страшенним дощем. «Ви перебільшуєте мої зв'язки зі Всевишнім», — скромно відповів Папа.

Привіт, П'ємонте!

Привіт, П'ємонте!

Уже післязавтра в Турині — адміністративному центрі італійської області П'ємонт — відкриються ХХ білі Олімпійські ігри. Сюди потроху підтягуються вболівальники, гості та учасники головних зимових стартів чотириріччя.

Отримуй, БЮТ, гранату!

У Черкасах минулого тижня в одній із багатоповерхівок по вулиці Благовісній пролунав вибух: у квартиру на першому поверсі, де мешкає родина голови Придніпровської районної організації партії «Батьківщина» Олега Кудактіна, невідомі глупої ночі вкинули гранату.

Попереду «генерали». За ними «майор» із плівками

Попереду «генерали». За ними «майор» із плівками

Донецький обласний осередок партії «Народний союз «Наша Україна» визначився із виборчим списком кандидатів у депутати облради (тієї самої, де в абсолютній більшості зараз — «Регіони» на чолі з сумновідомим Борисом Колесниковим). Найбільші дискусії точилися тільки навколо того, який із «генералів» — вугільний чи політичний — має очолити список. Нарешті вибір зробили на користь голови обласної організації НСНУ Антона Клименка, і «номером один» став молодий політик. За ним розташувалися відразу двоє авторитетних і знаних у регіоні керівників-вугільникiв — директор шахтоуправління «Південнодонбаське №1» Михайло Бугара (керівник фракції НСНУ в нинішній облраді) та генеральний директор ДП «Донецьквугілля» Валерій Захаров.

Сало — сила. «Третя»?

Дві фактично взаємовиключні тези стосовно справжньої ролі Михайла Поплавського у «головці» виборчого списку партії «Третя сила» висловив днями у Полтаві її (партії) фундатор і лідер Василь Гаврилюк. Відповідаючи на запитання кореспондента «УМ», пан Василь не погодився зі сприйняттям «співаючого ректора» тільки як шоумена.

Олександр Ващенко: Корупцію породжують нинішні політичні правила

Олександр Ващенко: Корупцію породжують нинішні політичні правила

Останнє опитування Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова принесло несподіванку: до групи лiдерiв парламентських перегонів — тих, хто набирає щонайменше піввідсотка голосів, — несподівано потрапив блок «Влада народу». Коаліція, очолювана Олександром Ващенком, розташувалася в рейтингу між розкрученим «Вічем» та Блоком Лазаренка. «Влада народу» ще не починала активної виборчої кампанії, тож її порівняно високий рейтинг, правдоподібно, пояснюється вдалою назвою блоку. Про це розмовляємо з лідером «ВН» Олександром Ващенком.

Донбас: не вугілля, а газ

Донбас: не вугілля, а газ

Збираючись на останні канікули, Верховна Рада, в проміжку між передвиборчими акціями та провокаціями, встигла прийняти надзвичайно очікуваний промисловцями Закон «Про газ (метан) вугільних родовищ». Документ, авторами якого виступила група депутатів, пов'язаних із вітчизняним вуглепромом (Леонід Байсаров, Геннадій Астров-Шумілов та ін.), визначив правові, економічні та екологічні засади діяльності в специфічній сфері супутнього видобутку метану на вугільних копальнях, а також відрегулював його подальше використання. Зокрема, документом передбачається «залучення метану вугільних родовищ в енергетичний баланс країни з метою зниження залежності України від імпортованих енергетичних ресурсів», що у світлі недавнього україно-російського газового конфлікту звучить більш ніж актуально.
Новий закон передбачає також, що через кілька років українські шахти муситимуть в обов'язковому порядку утилізувати весь метан, що утворюється в процесі видобутку вугілля, а не викидати його, як зараз, нишком в атмосферу. Експлуатацію ж копалень, неоснащених системою дегазації, взагалі в майбутньому буде заборонено.
Випадково так збіглося чи (швидше за все) ні, але практично водночас із прийняттям закону Агентство з торгівлі та розвитку США виділило Україні грант розміром 600 тис. доларів на фінансування підготовки техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) видобутку шахтного метану на Донбасі. Повноважний посол США в Україні Джон Гербст, що передавав символічний чек «губернаторові» Донеччини Вадиму Чупруну, красно говорив на телекамери про те, що ось — споконвічний ворог шахтарів починає, зрештою, служити інтересам українського суспільства. І з цим, зрозуміло, ніхто з присутніх на церемонії не сперечався.