Сумна статистика свідчить: у Чернівцях мешкає 747 сімей, у яких виховують 759 дітей із обмеженими можливостями. І більшість із цих родин зі своїми бідами бореться самотужки. У таких сім'ях, як правило, найважчу ношу беруть на себе жінки — це вже довело життя: чоловіки бояться відповідальності та проблем, пов'язаних із хворою дитинкою, і воліють створити нову сім'ю.

Держава серйозно взялася за реформування системи усиновлення — для цього нещодавно навіть внесли зміни до Сімейного кодексу України. Відтак за державних дітей відповідатиме не «освітянське» міністерство, як було раніше, а міністерство «сімейне». Саме у складі Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту до травня 2006 року створять Державний департамент із усиновлення та захисту прав дитини. Він замінить Центр усиновлення дітей, що працював при Міністерстві освіти і науки. Департамент, окрім вирішення проблем з усиновленням сиріт, займатиметься ще й пошуком найкращих форм догляду за дітьми та захистом їхніх прав.

Як розповідає сам Леонід Кононович, десь до чотирнадцяти років він був щиро переконаний, що у Лєніна була перша жінка, у якої росла борода, і звалась вона Карла Марла. Саме вона тричі вистрілила Лєнінові з нагана у груди отруєними кулями. Це сталося після того, як Лєнін прийшов п'яний із Кремля, й Карла Марла видалася йому така гидомирна, що він вирішив її круг хати поганяти. Жінка й не витримала.
А недавно письменник знайшов записи, які зробив іще школярем. Вони називалися «Народ про Лєніна. Кононович Л., учень 6-б класу. Радянський Союз». «Ти не уявляєш, які це люди були, ті українські баби, народжені в кінці XIX на початку XX сторіччя! — розповідає Леонід. — Радянська влада не могла на них психологічно вплинути. Ці люди мали про все власні уявлення й не вірили ніяким агітаційним байкам».
Головний редактор видавництва «Кальварія» Петро Мацкевич, який видав найбільшу кількість книжок Леоніда Кононовича, любить повторювати, що твір, подібний за силою до нового роману «Тема для медитації», може з'явитися в літературі певного народу не частіше, ніж раз на п'ятдесят років. Зрозуміло, що видавцям не завжди можна довіряти щодо компліментів на адресу своїх авторів. Але з романом Кононовича маємо саме той випадок, коли цю думку поділяють і критики, і читачі, і видавці, і, що трапляється не так уже й часто, самі письменники.
Так чесно і страшно про роз'ятрену рану нашого народу, геноцид українців, влаштований комуністичним режимом Совєцького Союзу, як Леонід Кононович у «Темі для медитації», висунутiй Черкаським університетом ім. Б. Хмельницького на здобуття Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, не писав іще ніхто. Так само, як ніхто з вітчизняних письменників середини XX початку XXI сторіччя досі так глибоко не досліджував питання злочину і кари на українському грунті, не проектував його на національну психологію.

Світську левицю Періс Хілтон, здавалося б, уже нічим не здивуєш — ця краля «пройшла Крим і Рим»: поміняла безліч бойфрендів, брала участь у різних скандальних вечірках, вчиняла п'яні дебоші, разом із мільйонами інтернет-користувачів мала нагоду переглянути у «всесвітньому павутинні» свою приватну відеозйомку в стилі «м'яке порно», розміщену на одному з сайтів ображеним хлопцем знаменитості, тощо. І це далеко не повний перелік «подвигів» буйної панночки. Однак коли Періс дізналася про те, що на аукціоні в Лос-Анджелесі можуть продати її щоденники, де розбещена дівуля описувала свої інтимні переживання і враження, то була просто шокована. Причому є підозра, що хвилюють її зовсім не фото, прикладені до щоденників — і в дошку п'яну, й оголену міс Хілтон у різних позах завдяки тому ж інтернету й без того вже бачили всі, кому не ліньки.

Коли президентом США був Білл Клінтон, американці часто жартували, що насправді Білл — тільки заступник президента, а справжнім керівником Білого дому є його дружина Хілларі. Звісно, це тільки жарт, але частка правди в ньому немала — без розумної, кмітливої й спритної Хілларі трохи «гальмований» у молоді роки Білл навряд чи колись би навіть додумався боротися за президентство. Тому коли після його відходу з посади прекрасна половина Клінтона вирішила боротися за місце в Сенаті, це анітрохи нікого не здивувало. Як, власне, й те, що своїх конкурентів Хілларі легко перемогла. Власне, від неї можна чекати навіть більшого. Недарма ж відтоді, як місіс Клінтон з'явилася на політичному небосхилі США, у Новому Світі дедалі частіше заходить розмова про те, що президентом Сполучених Штатів колись має стати перша жінка...

Газові» проблеми, виявляється, можуть турбувати не лише Україну та інших залежних від Росії споживачів «блакитного палива» а й, здавалося б, далекий від нашої «паливної війни» Таїланд. Там, щоправда, біда має мало спільного з нашою. У південній провінції країни, Сонгхла, в понеділок зупинився завод із перекачки зрідженого газу. А винуватцем простою і, відповідно, втрати коштів, став... пітон.

Їде чоловік на машині за містом, раптом його на шаленій швидкості обганяє мотоцикліст. Ну чоловік їде далі, тут бачить — стоїть мотоцикл на узбіччі, пацан із нього руками махає, фарами моргає. Автомобіліст зупинився.
— Ви бачили, що я вас обігнав?
— Ну...
— У мене позаду баба була?

Учора міністр економіки Арсеній Яценюк оприлюднив урядове рішення щодо цінової політики на ринку енергоносіїв для різних категорій споживачів. Кабмін визначив для них граничну ціну на газ у 110 доларів за тисячу кубометрів. Це означає, що національна комісія з регулювання енергетики (НКРЕ) не має права встановлювати вищий рівень ціни на «блакитне паливо» для будь-яких категорій споживачів, серед яких — металургійні та хімічні підприємства. Термін, протягом якого діятиме ця норма, — п'ять років, починаючи з дня прийняття цієї постанови.

Учора під стінами посольства Російської Федерації в Українi молочники із Вінничини влаштували акцію примирення. По цій провiднiй аграрній області «молочна війна» між Росією та Україною i вдарила найбільше. На складах вітчизняних підприємств накопичилося понад 10 тисяч тонн твердих сирів (а це майже місячна норма їх споживання в державі), нереалізованими залишилися 540 тонн масла, ціна молока впала з 1,3 гривні за літр до 90 копійок. Якщо так піде і далі, то селянам вигідніше буде просто вирізати корів, ніж доїти молоко, яке є дешевшим за воду (у магазинах літрова пляшка «газировки» коштує 2 гривні). Для більшого ефекту селяни над палкою вінницької ковбаси тримали портрет корови у траурній рамці з написом «Мене звали Малюля».

Розслідування вбивства редактора «Української правди» переживає чергове «дежа вю»: засідання знову було закритим, його знову перенесли, і знову — через клопотання підсудного Олександра Поповича, який поскаржився на стан здоров'я і вимагав часу для повного медичного огляду. Його прохання підтримали і адвокати підсудного, представники обвинувачення.