Столична влада вирішила подбати про безпеку листонош: як повідомляє прес-служба Київської міської держадміністрації, цьогоріч місто виділило Головному управлінню транспорту, зв’язку та інформатизації 200 тисяч гривень. Ці кошти мають піти на купівлю «товарів та засобів для листонош». До цього переліку входять: сумки, спеціальні жилети, газові балончики та ультразвукові відлякувачі собак. Розпорядження підписане, зазначають у КМДА, аби забезпечити належні умови праці листонош у Києві для виконання ними своїх безпосередніх обов’язків.

Минулої суботи в Парижі вручені премії «Сезар» — найпрестижніші кінонагороди Франції, які, починаючи з 1976 року, щороку присуджує Національна кіноакадемія. Тріумфатором церемонії був фільм 53-річного французького кінорежисера Жака Одіяра «Моє серце битись перестало», який мав десять номінацій, а в підсумку здобув вісім «Сезарів», зокрема і в головній категорії «Кращий фільм року». Сам Одіяр отримав почесну статуетку як кращий режисер.

Одразу після найсуровіших за останні 60 років морозів керівництво місцевого МінАПК робило припущення, що, мовляв, майбутній урожай загалом бодай частково вдасться зберегти правильною обрізкою лози. Проте аналізи, проведені буквально днями в спеціалізованій лабораторії Сімферопольського державного проектно-конструкторського технологічного інституту «Плодмашпроект» (також ситуацію моніторить інститут «Магарач» і кафедра виноградарства Кримського агротехнологічного університету), остаточно перекреслили ці сподівання.

Цього тижня задоволеними мають бути всі. Жінки — бо їм забороняється працювати, а пропустити чарочку-другу не тільки можна, а навіть потрібно! Чоловіки — бо столи цілий тиждень ломляться від смачних вареників та оладок. Діти — бо в ці дні їх ніхто не тримає вдома, а надворі стільки розваг — «кизлики», «ковганки», «громаки», «жорна», «репалки» та інші ігри! Молодь — бо без неї зима не зникне, а отже, належить зробити з соломи опудало, яке у неділю спалять або втоплять у річці. І навіть тещі в ці дні щасливі, бо зяті їм годять, як ніколи, — у п'ятницю частують, жартівливо приказуючи: «Пийте, люди, по повній, щоб у моєї тещі горло не пересихало!», а потім катають вулицями.

Фразою, винесеною у заголовок, 57-річний російський бізнесмен Олег Орлов відреагував, коли дізнався від наших конвоїрів, що з Чехії його буде екстрадовано саме в Україну. Як розповів «УМ» начальник відділу конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних Внутрішніх військ В'ячеслав Карплюк, який особисто брав участь у екстрадиції торговця крилатими ракетами, складалося враження, що пан Орлов до останнього не знав, якій саме країні його видадуть, тому дуже здивувався, побачивши українських правоохоронців. Ще б пак! Адже на пана Орлова «претендували» й інші країни, де він встиг наслідити протягом свого життя. Але саме українське Нацiональне бюро Інтерполу змогло довести, що злочини, у скоєнні яких на території нашої держави підозрюється росіянин, вагоміші, тож питання його видачі саме Києву остаточно вирішилося близько місяця тому. Цікаво, що, за словами полковника Карплюка, упродовж перельоту з Праги до Борисполя Олег Орлов допитувався в українського конвою, якими є умови перебування у наших тюрмах, просив зняти наручники та дати випити горілки чи вина. Звісно, ці забаганки росіянина лишилися непочутими.

Якщо хтось відчуває ностальгію за старими добрими часами дідуся Кучми — ласкаво просимо до Луганська. Хто забув — пригадає все, починаючи від суцільної «голубизни» телеекранів і закінчуючи примусовим відстоюванням «трудових колективів» на такого ж кольору мітингах. Щоправда, є й певна відмінність: народ уже не відчуває колишнього страху перед уламками старого ладу. А тому, скажімо, останній «мітинг» під гаслом «Народ і Тихонов — єдині!» особливого враження не справляв. Ані чисельністю, ані темпераментом тих, кого зігнали під стіни облради. До того ж картинку «одностайності» псували доволі численні — як на досі ще напівсонну Луганщину — помаранчеві прапори «Нашої України» і жовті — «Пори». Ці партії до того розперезалися, що висунули «альтернативне» гасло: «Тихонова — на нари!». А вхідні двері адміністративної будівлі заклеїли папірцями із «порадою» народним обранцям: «Кримінальні депутати, не ховайтесь за мандати».

Здається, таки втік продавець квітів від жандармів. Але не тільки він, а ще десятки героїв італійської історії й театральних сцен зійшлися недільного вечора на колишньому «Стадіо Комунале» — віднині «Стадіо Олімпіко». А соло на церемонії закриття олімпійського свята під ліхтарями прожекторів виконував білий клоун із фільму класика кінематографа Федеріко Фелліні. Допомагали йому актори й волонтери, які намагалися яскраво відобразити девіз Олімпіади «Пристрасть живе тут» і водночас — обстановку карнавалу, що останніми днями гуляв Італією. Щоправда, розгледіти сюжет у розгульних сценах феєрії було доволі непросто.

Наша газета повідомляла, що нещодавно на острові Тузла однойменна прикордонна застава подарувала Прем'єр-міністру Юрію Єханурову теж Тузлу — 4-місячне цуценя німецької вівчарки. Журналістам у Сімферополі він відверто зізнався, що, мовляв, найбільше зрадіє маленькій Тузлі його внука. І ось «УМ» вдалося дізнатися, що до подарунка опосередковано причетний і давній знайомий нашої газети Микола Альошин, підполковник, начальник кінологічної служби управління Кримського територіального командування Внутрішніх військ МВС України. Адже колеги-прикордонники знайшли Тузлу саме у його розпліднику.

Мешканцям портового міста Іллічівська у ці дні ніякі зоопарки не потрібні. Достатньо дiстатися до моря, приміром, на той же Сухий лиман, де зимує перелітне птаство.