Мерські перегони у Львові закінчилися, і львівська громада чекає оприлюднення офіційних результатів голосування. Та навіть підрахунок половини голосів показує — міським головою, швидше за все, стане Андрій Садовий, відомий бізнесмен і лідер громадського об’єднання «Самопоміч», член «Народного союзу «Наша Україна». Його перемогу засвідчують паралельний підрахунок голосів у виконанні виборчих штабів самого Садового і навіть його головного суперника — Василя Куйбіди, члена Народного руху.

Однією з головних особливостей цьогорічної премії «Київська пектораль», так уже складалася ситуація, мав стати той факт, що проходила вона наступного дня після виборів. Тобто можновладцi, які раніше досить охоче відвідували церемонію нагородження, цього разу переймалися зовсім іншими проблемами: відстежували підрахунок голосів, надзвонювали колегам по блоку і мчали на екстрені наради партій. Тож політики минулого понеділка Театр Франка своєю присутністю не шанували. «Це ж якби церемонія проходила напередодні виборів, — дозволив собі помріяти начальник управління культури міста Олександр Биструшкін, — усі б тут були. Та ви що — стільки телекамер, хто ж таке пропустить? А ми б їм відразу про спонсорський внесок натякнули...» Та мріям Олександра Павловича збутися не вдалося. Що, до речі, зовсім не означає, що «Київська пектораль-2006» вийшла принципово аполітичною.

Свого часу визначення «візантійська політика» в устах тодішньої опозиції звучало як критика на адресу дій тодішньої влади. «Візантійство» — це, якщо спрощено, кулуарні домовленості та інтриги, що не завжди враховують дійсний стан речей і творять нову владну реальність. Чи саме з візантійською політикою ми маємо справу після виборів — питання, відповідь на яке може бути й невтішною. Почалися переговори та консультації, вони обіцяють бути впертими, виснажливими й «багатосерійними». І чи не знівелюють ці «базари» реальне волевиявлення українців?

Весняна вода додала турбот мешканцям населених пунктів, прилеглих до великих водних артерій. Ось уже третю добу поспіль тернопільські рятувальники виносять майно та відкачують талі води із людських осель у п'яти населених пунктах у Бучацькому, Підгаєцькому, Монастириському, Теребовлянському та Підволочиському районах області. За інформацією тернопільських «міненесників», талі води підтопили близько півсотні садиб, особливо напружена ситуація склалася у Монастириській центральній районній лікарні, де вода потрапила в овочеве сховище та підвальне приміщення хірургічного відділу.

Траур iз приводу смерті 85-річного Лема — не тільки в Польщі. Книги цього всесвітньо відомого письменника перекладені більш ніж 40 мовами світу, сукупний тираж його творів перевищує 27 мільйонів екземплярів, а ті, що не спромоглися прочитати «Солярис», «Едем», «Повернення з Зірок», «Непереможного», «Глас Господа», «Мегабітову бомбу» та ін., напевне бачили екранізації його романів. Дуже важко повірити в смерть людини, яка майже століття була сучасником сущих, весь цей час гуманно і мудро провіщала майбутнє і писала знакові тексти.

Беззубий рот не лише позбавлений можливості виконувати найголовнішу функцію — відкушувати та подрібнювати їжу. Пригадаймо екранізовані казки: чи можна уявити підступну Бабу Ягу та її бісівське кодло без шамкаючого рота з одним-двома підточеними карієсом іклами? Відсутність зубів у негативних персонажів дозволяла без зайвих коментарів асоціювати їх із силами зла. На жаль, у позаказковому світі зубо-щелепні аномалії вражають людей без розбору — добрих і злих, бідних і багатих. Останнім, щоправда, завдяки товстому гаманцеві проблеми порожнини рота вирішувати набагато простіше. А тим, хто живе від зарплати до зарплати, очевидно, варто прислухатися до порад доктора медичних наук, професора Зіновія Ожогана, ім'я якого відоме у вітчизняній ортопедичній стоматології завдяки вагомому творчому доробку. Автор понад 100 наукових праць, 14 патентів України на винаходи та десятка рацпропозицій розповів «УМ» про те, коли треба вчити дітей правильно чистити зуби і чому важливо гризти сиру моркву.

Так із висоти пташиного польоту деякі місцеві сільгосппідприємства підживлюють аміачною селітрою свої озимі. Адже через негоду це не вдалось зробити, як, власне, розгорнути широкий фронт весняно-польових робіт звичними сіялками ні у традиційні лютневі «вікна», ні у ці весняні дні. Задоволення не із дешевих — 40—45 гривень за «авіаційний» обробіток одного гектара, тому, зрозуміло, це собі можуть дозволити лише великі й заможні господарства.

Сільгоспвиробники Запорізької області весною цього року планують засіяти 1036,1 тисячі гектарів (з урахуванням пересіву озимих культур). Варто зазначити, що з 303 тисяч гектарів озимих культур у задовільному стані — 209,3 тисячі гектарів, або 69,1 відсотка від загальної посівної площі. Пересіяти ж необхідно 23,8 тисячі гектарів — близько 8 відсотків, повідомляє компанія «ПроАгро» з посиланням на прес-службу Запорізької облдержадміністрації.

У Анатолія Юхимовича Левицького, завідувача сектором лісовідновлення та лісорозведення Черкаського обласного управління лісового господарства, у лісі трудився ще його дід — Іван Митрофанович. У графині Малишевої, котра мала тут землі, Левицький — найстарший, який став засновником цієї трудової династії, свого часу працював лісником.