Майже «Оскар»
Південноамериканська красуня Шарліз Терон, якій цього року не вдалося отримати свого другого «Оскара» (у номінації за найкращу жіночу роль її випередила Різ Уїзерспун), таки піднялася на сцену кінотеатру «Кодак» за відзнакою. Щоправда, не так кіношною, як соціальною: минулої суботи Шарліз отримала почесну нагороду «Альянсу геїв та лесбіянок проти наклепів».
Живуть же мавпи!
Шимпанзе Чіта, мабуть, найвідоміша мавпа у світі, починаючи з 1930—40-х років. Чорно-білий фільм «Тарзан» давно став класикою розважального кіно, шалену популярність ця стрічка мала і в Радянському Союзі. Відтоді спливло багато часу. Юні шанувальники того, першого, «Тарзана» вже давно виросли й мають онуків, а більшість акторів, які свого часу були їхніми кумирами, відійшли у кращі світи. А весела мавпа Чіта, яку дресирував Тарзан, живе й досі. Хоча тепер до нього (взагалі то Чіта — самець) треба звертатися тільки на «ви» й дуже шанобливо. Адже днями старожилові шимпанзячого світу виповнилося 74 роки. Це і для людей вік вельми поважний, а для шимпанзе — справжній рекорд. Недаремно ж Чіту навіть занесли до Книги рекордів Гіннесса (у природі мавпи його породи доживають максимум до 40 років, а в неволі попередні рекордсмени дотягували до 60).
Землю, де чатував маніяк,
Чого тільки не продають на аукціонах у всюдисущій мережі інтернет — від старих шкарпеток знаменитостей до найраритетніших витворів мистецтва. А ще у всесвітньому павутинні вигідно купувати нерухомість. Не так за ціною, як за тією самою раритетністю: ну де б ви ще могли придбати, скажімо, землю, яка належала одному з найвідоміших у світі маніяків? А в інтернеті — нема проблем.
Анекдот
«Нафтогаз» «газує»!
На вчорашній прес-конференції Віктор Ющенко, відповідаючи на питання журналістів, влаштував заочний прочухан керівникові «Нафтогазу» Олексію Івченку. Річ у тім, що його відомство нещодавно придбало супердорогий автомобіль: «Мерседес» S-500 із масажними кріслами, холодильником, DVD-програвачем та купою інших «прибамбасів» коштує більше мільйона гривень. Мало того, що це занадто великі «представницькі» витрати як для державного відомства, так варто ще й зауважити, що «Нафтогаз України» після підписання газових угод із Росією перебуває не в найкращому фінансовому стані.
Усі винні, але не «біло-сині»
За рік із хвостиком керування Донеччиною Вадима Чупруна «звільняли» з посади багато разів. Більше свого часу «йшли» тільки його попередника Віктора Януковича, який, попри всі розмови про відставку, просидів у керівному кріслі ОДА цілу п'ятирічку. Утім подібний стаж Чупруну вже не загрожує — в ході засідання Кабміну стало відомо про написану ним заяву на звільнення.
Ви знову в армії!
Склад майбутнього парламенту суттєво оновиться. В ньому буде значно більше «дебютантів», аніж тих осіб, які зараз доношують у своїх кишенях депутатські посвідчення IV скликання. До наступної Верховної Ради переобралася лише третина чинних нардепів — 167, хоча бажаючих було значно більше. Якщо взяти у процентному відношеннi, то склад парламенту «провітриться» на 62,89 відсотка. Ступінь оновлення Верховної Ради є навіть більшим, ніж у 2002 році: тоді в українському «конгресі» засіло 181 переобраних нардепів.
Кінці з кінцями
Навіть вибори не змогли притлумити інтерес публіки до судового процесу над колишнім співробітником міліції В'ячеславом Синенком, що триває в Донецьку. Екс-правоохоронця, зокрема, звинувачують в організації вибуху на стадіоні «Шахтар», який у 1995 році забрав життя президента місцевого футбольного клубу Ахатя Брагіна. Вже на першому засіданні обласного апеляційного суду, як повідомляла «УМ», відповідач зробив сенсаційну заяву, звинувативши у замаху на своє життя відомого підприємця, одного з лiдерiв Партії регіонів Ріната Ахметова. Пізніше Синенко почав стверджувати також, що «ліквідацію» Брагіна провели зовсім не ті люди, яких офіційно названо винними (а декого навіть засуджено) за той кривавий злочин.
Але й надалі сюрпризи від нинішнього майора донецької міліції не скінчилися. У судовій залі Синенко заявляє: відомий журналіст Ігор Александров заїжджав до нього в лікарню влітку 1998 року, коли звільнений iз правоохоронних органiв оперативник потрапив у центрі міста під автоматні черги кілерів. Мовляв, розуміючи, що з лікарняної палати, у разі повторення спроби замовного вбивства, йому пряма дорога до моргу, Синенко передав оглядачу незалежного телеканалу незаперечні докази зрощення донецької влади з найбрутальнішими представниками місцевої кримінальної «братви». Саме ці матеріали Александров нібито планував використати в підсумковій програмі свого циклу викривальних репортажів, та не встиг.