У Черкасах укотре «вшанували» поета Василя Симоненка. І знову на тій самій вулиці Хрещатик, де міська влада вже 20 років безрезультатно силкується звести пам’ятник автору відомих рядків «Можна все на світі вибирати, сину...».

...Уперше працювати з папером Ася почала ще в десятирічному віці. З легкої руки своєї мами — черкаської художниці Анни Чуприни. «Тоді наша Ася захворіла й сиділа вдома. Мені треба було йти на роботу й, аби дитина не нудьгувала на самоті, я взяла білий папір, маленькі ножиці й показала їй, як потрібно вирізати витинанки», — розповідає «УМ» Анна Юріївна. Вона пригадує, як розгорнула папір, на якому з’явилося тонке та мальовниче мереживо: очі в малої аж засяяли від здивування. А ввечері, коли мама повернулася з роботи, біля ліжка Асі вже лежала ціла гора паперових витинанок. Анна Юріївна дотепер зберігає ті перші доньчині роботи. Тоді вона не думала, що дитяче захоплення зіграє немалу роль у виборі Асею майбутньої професії. Утім, певно, по–іншому й бути не могло у дитини, батьки якої є художниками і котра змалку пропадала в Черкаській дитячій школі мистецтв, де вони працювали.

Упродовж двох років у Черкасах та області діяла банда «чорних» рієлторів, яка викрадала одиноких людей літнього віку та вивозила їх за місто, утримуючи в неволі й змушуючи переписати на себе свої квартири. Міліції відомо про тридцять таких випадків, п’ять з яких вже доведено. Ватажка банди на прізвисько «прокурор» та активних її членів заарештовано, решту правоохоронці активно розшукують.

У місті Сміла викрито приватне підприємство, яке три роки наживалося на людських болячках. Один із місцевих підприємців, одержимий легкою наживою, вирішив штампувати тренажери Євмінова. Чоловік орендував склади, на яких обладнав пилораму. І справа успішно пішла.

Невідомо хто перший додумався встромити «на щастя» копійку в кору старезного дуба–довгожителя, що росте в Холодному Яру Чигиринського району Черкащини, але нову «традицію» миттю підхопили й інші туристи. «Вже приблизно рік, як така мода з’явилася. Звісно, що для здоров’я дуба шкода від того дуже велика. Бо тріщини в його корі, куди люди встромляють копійки, розсихаються ще більше. Але ж наші заклики цього не робити на туристів зовсім не діють», — обурюється екскурсовод філіалу Холодний Яр національного історико–культурного заповідника «Чигирин» Людмила Калініченко.

«Ввечері повернувся з роботи втомлений, тож незабаром заснув на дивані. Дружина з сином у сусідній кімнаті дивилися телевізор. Мене розбудив її крик. Думав, щось вибухнуло в хаті», — розповідає про напад на свою оселю житель села Білозір’я Черкаського району 46–річний Алігусейн Гусейнов.

Двох зарізаних людей — 63–річну Валентину Боймот і її 17–річного онука Юрія Зайченка — знайшли вранці у власній хаті по вулиці Молодіжній, 13 у селі Сунки Смілянського району тамтешні мешканці. В іншій кімнаті люди побачили зв’язану та трохи не до смерті замучену дочку й матір убитих — Наталку. Селяни й викликали правоохоронців.

У черкаському парку «Ювілейний», котрий розмістився на живописних дніпровських схилах, закладено символічний камінь Дерева Любові. «Виросте» воно триметрової висоти, а крона в діаметрі сягатиме близько чотирьох метрів.

Мешканці села Іскрене, що в Шполянському районі на Черкащині, не можуть натішитися своєю знахідкою: в дамбі, що на краю ставка, на 12метровій глибині вони виявили німецький танк «Тигр». Це не перший трофей селян: як уже повідомляла «УМ», 2004 року тут витягнули німецький танк «Пантера».

Це старе фото датоване 1929 роком. На ньому сфотографовані мої дід Микола й баба Марія (крайня праворуч) Стригуни, котрі жили в селі Самгородок Смілянського району Черкаської області. Молоді, закохані, щасливі, із донькою–первістком на руках, у яких попереду все життя, вони дивляться в камеру фотооб’єктива й не відають, що доля складеться не так, як мріється. У 35 років Микола Климович Стригун піде на війну з німцями та навіки зникне безвісти. А Марія Іванівна самотужки виховає й поставить на ноги трьох малих дітей і півстоліття, до кінця свого життя, виглядатиме чоловіка з тієї страшної війни. Така гірка доля моїх прадідів тісно переплетена з історією та стражданнями України...