Україна з Росією досягли значного прогресу в переговорах щодо демаркації міждержавного кордону. Як заявив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко на черговому засіданні підкомітету з міжнародного співробітництва українсько–російської міждержавної комісії, яке відбулося минулої суботи в Одесі, «польові роботи» з демаркації можуть початися вже в другому півріччі поточного року.
Залишившись без свого шампанського, коньяку та портвейну, Україна й надалі зможе споживати власний кагор. Такої згоди дійшли наші переговорники, які намагаються узгодити питання, пов’язані з приєднанням нашої держави до зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
П’ятого липня минає рік, відтоді як поет і громадський діяч Борис Олійник удруге очолив Шевченківський комітет. Але цю річницю червоним чорнилом Борис Ілліч у своєму щоденнику обводити не збирається. В останньому номері тижневика «Дзеркало тижня. Україна» вміщено статтю Олійника «Первородний гріх?», в якій він заявив про своє бажання якнайшвидше залишити цей пост і пояснив причини такого рішення. Голова Комітету визнає: його уявлення про те, що вище за будь–які нагороди мають цінуватися совість та порядність, сьогодні виглядають застарілими. Не називаючи прізвищ, автор статті розповідає, як до Шевченківського комітету навідувалися певні «гості», як дехто погрожував судом, якщо і цього разу залишиться без відзнаки, як привид того чи іншого претендента раз по раз виринав під час обговорення кандидатів...
Сьогодні вчорашні випускники розпочнуть свою боротьбу за місця у найкращих українських вишах: 2 та 3 червня вони писатимуть тести з української мови та літератури. Український центр оцінювання якості освіти нагадує, що в день тестування кожен учасник ЗНО повинен мати при собі паспорт (або свідоцтво про народження), Сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання та запрошення–перепустку для участі в ЗНО. Без них потрапити на тестування буде неможливо. (Якщо з якихось причин ви не отримали поштою запрошення–перепустку, то його можна роздрукувати з персональної інформаційної сторінки, розміщеної на офіційному сайті УЦОЯО). Також радять взяти з собою дві–три капілярні чи гелеві ручки з чорнилом чорного кольору та маленьку прозору пляшку з питною водою. Варто пам’ятати, що Зовнішнє незалежнє оцінювання розпочнеться об 11.00. Але допуск до пункту тестування триватиме з 10.10 до 10.45.
30 серпня президенти України та Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський разом віддадуть шану жертвам Волинської трагедії. Як повідомляє із посиланням на власні джерела Польське радіо, в селі Острівки Волинської області глави обох держав відкриють меморіальний комплекс полякам, убитим бійцями Української повстанської армії цього самого дня 1943 року. А в селі Сагринь, що в Люблінському воєводстві Польщі, — українцям, яких навесні 1944–го закатували солдати польської Армії крайової.
У Гонконзі з’явився власний Робін Гуд, причому — жіночої статі, та ще й інкогніто. Ця особа ночами вбирається в чорний одяг і виходить на вулиці, де роздає жебракам гроші, а також консерви і локшину швидкого приготування. Свою місію китаянка виконує в масці, що приховує її обличчя.
Одним із рушіїв світового мистецтва завжди був принцип «Не завдяки, а всупереч». На власній практиці довелося переконатися в цьому композитору, музикознавцю та фольклористу Леопольдові Ященку. Закінчивши Київську консерваторію та аспірантуру при Інституті мовознавства, фольклору та етнографії, з експедиціями він об’їздив усю Україну, збирав народні пісні (Леопольд Ященко — упорядник збірників та наукових праць «Українське народне багатоголосся», «Українські народні романси», «Буковинські народні пісні» та iн.). А після того, як поставив свій підпис під колективним листом–протестом із приводу закритих судилищ над інакодумцями, у рідному інституті йому вказали на двері. У1968 році це звільнення розцінювалося як вирок, але Леопольд Іванович зовсім не збирався миритися з таким розвитком подій. Уже за рік на громадських засадах він заснував етнографічний хор «Гомін». І взявся за відродження народних звичаїв та свят. Історія цього колективу, власне, як і його керівника, рясніє безліччю маловтішних сторінок (у 1971 році, наприклад, влада ліквідувала «Гомін», обізвавши його «збіговиськом українських буржуазних націоналістів», а самого Ященка виключила зі Спілки композиторів). Але, витримавши ці і багато інших «аперкотів» від влади, Леопольд Ященко та «Гомін» зберегли одне одного. Сьогодні цей хор — один iз найвідоміших українських музичних колективів. «Слава Богу, народ створив таку величезну культуру, що гріх було б нам, якби ми нею не скористалися, — вважає Леопольд Ященко — ...У нас пісні є такі, яких у Києві, крім нас, ніхто не знає. А хотілося, щоб їх знали люди, адже покоління змінюються».
На пішохідному — з нагоди вихідних — Хрещатику встановили 40–метровий подіум, який під час шоу розмальовували графітчики, і ті, хто робив по головній вулиці святковий променад, могли побачити ще й химерно–яскраві, зелено–нахабні творіння молодих українських дизайнерів. До київського подіуму добралися 19 учасників — їх вибрали з понад 100 претендентiв ще на етапі ескізів.
Президент Віктор Янукович доручив уряду скоротити витрати, передбачені на святкування 20–річного ювілею країни. Як повідомляє УНІАН, таке доручення він дав під час координаційної наради, присвяченої підготовцi до Дня незалежності. Серед головних заходів, які підлягають скороченню, — парад військ на Хрещатику. Нагадаємо, що наприкінці квітня мінiстр оборони Михайло Єжель просив на проведення параду 320 млн. гривень — безпрецедентно велику суму. Вже тоді глава уряду Микола Азаров заперечував: такий кошторис непідйомний для держбюджету. Позавчора ж, говорячи про «парадні» плани до ювілею України, Президент висловив упевненість, що «скорочення коштів — це буде правильно», і порадив «залучити до святкувань 20–річну молодь». В якому «державницькому флеш–мобі» будуть задіяні ровесники незалежності — невідомо. У будь–якому разі, якщо Президент сказав — то їх залучать, і ясно кожному, що це обійдеться дешевше, ніж марш нових українських танків Хрещатиком.
Учора голова Київміськдержадміністрації Олександр Попов представив план розвитку столиці до 2025 року. Головна мета, за його словами, — наблизити Київ до рівня розвитку європейських країн. Для цього столична влада залучила іноземних фахівців, котрі брали участь у подібних проектах, проте — «робили» нове обличчя Берліна, Санкт–Петербурга, Гонконгу. «Наша столиця відстає від темпів розвитку головних міст СНД на 10—15 років. А ще 20 років тому все було навпаки», — поскаржився напередодні в інтерв’ю муніципальній газеті «Вечірній Київ» Олександр Попов.
