«За Януковича!» не садять...

«За Януковича!» не садять...

Служіння Різницької «донецьким господарям» набирає нових ганебних форм. Виявляється, відтепер не можна заарештовувати криміналітет, якщо у нього в кишені депутатський мандат певної політичної сили. Звісно, обирати запобіжний захід затриманому — компетенція Феміди, але про яке взяття під варту на період слідства може йтися, якщо прокурор не бачить зібраних міліцією доказів? Утім, може, це міліція помилилася? Спробуємо розібратися.

«...Любив Сестринівку незвичайно...»

«...Любив Сестринівку незвичайно...»

Із тих місць, які справили найсильніший вплив на формування особистості Михайла Грушевського, село Сестринівка (нині Козятинського району Вінницької області) відіграло особливу роль. Звідси була родом його мати, тут понад півстоліття займав парафію його дід Захарій Оппоков, і сюди не раз батьки привозили малого погостювати у родинному гнізді. Перший такий приїзд відбувся у 1873-му, коли Грушевському йшов тільки сьомий рік, а оскільки сім'я тоді мешкала на Кавказі в іншомовному та іншоетнічному середовищі, хлопчика глибоко вразило перше усвідомлене особисте знайомство з Україною. Згодом він приїжджатиме сюди ще сім разів — і як учень Тифліської гімназії, і як професорський стипендіат Київського університету. Востаннє він побуває тут у 1895-му, відвідавши діда за кілька місяців до смерті.

«Червоний півень» клює заповідне

Усі вихідні кримські рятувальники витратили на боротьбу з лісовим «червоним півнем», який усе ніяк не хотів здаватися. Поблизу Ялти, на території Лівадійського лісництва Ялтинського гірсько-лісового заповідника, горить ліс: площа пожежі — 18 гектарів. Як розповіли «УМ» у прес-службі Головного управління МНС у Криму, загорання сталося ще у суботу, і на час, коли верстався номер «УМ», у понеділок, вогнеборці третій день намагалися загасити полум'я. Горів, за повідомленням рятувальників, частково молодий ліс, кущі та лісова підстилка. Жертв та постраждалих немає.

Перш ніж поховати, слід ще пошукати

Фахівці й досі намагаються з'ясувати причини катастрофи літака Ту-154, який 22 серпня розбився за 45 кілометрів від Донецька. На борту лайнера, що летів з Анапи до Санкт-Петербурга, перебували 160 пасажирів та 10 членів екіпажу, і всі вони загинули. На місці трагедії невдовзі навіть встановили пам'ятний меморіал жертвам авіакатастрофи. Однак відтепер пошуки останків загиблих буде відновлено, оскільки днями тут несподівано виявили фрагмент тіла одного з потерпілих.

Уночі дешевше

Таке розпорядження видав Кабінет Міністрів 28 вересня. Як повідомляє прес-служба секретаріату уряду, це дасть змогу вигідно використовувати дешеву нічну електроенергію від АЕС, зменшуючи навантаження на енергомережі в денні години «пік», і таким чином заощадити природний газ, мазут та вугілля, ціни на які мають світову тенденцію до зростання. Стимулом при цьому має стати значна різниця між тарифами денного, нічного та пікового споживання електроенергії. Електроопалювальні системи вмикаються переважно вночі, коли тарифи на струм у чотири рази нижчі за денні. При цьому використовується надлишкова енергія від АЕС, яку в цей час нема де подіти, бо атомні реактори, на відміну від інших генераторів, зупинити неможливо.

Чекай закон про виконком

Прем'єр-міністра України Віктора Януковича у рідному Донецьку подекуди зустрічали майже як в отій приказці, персонаж якої, ревно взявшись Богу молитися, спересердя навіть лоба розбив. Приміром, у кафедральному Свято-Преображенському соборі під час Божої літургії появу набожного глави уряду та його дружини віруючі(?) зустріли... оплесками. Тому на цьому тлі гриміння духового оркестру, буяння партійних прапорів і неабияке піднесення радих звільненню від пар студентів біля приміщення облради та обладмінiстрації, погодьтеся, виглядали вже дещо банально.

Право на «болючу» таємницю

Місяць тому вінницька лікарка Світлана Побережець перемогла державу й домоглася через столичний Печерський суд заборони вказувати в лікарняних листках діагноз пацієнта. Де-юре законне рішення набуло чинностi, але де-факто, як стверджує позивач, ситуація мало змінилася. Так, у Києві хворі продовжують отримувати старі бланки для «лікарняних», на яких медики продовжують заповнювати графу «діагноз». На Вінниччині та в низці інших регіонів хворим замість «лікарняних» видають незрозумілі довідки, які, з одного боку, містять повну інформацію про болячки пацієнта і порушують права людини, а з іншого – не гарантують виплату «лікарняних» грошей, бо за такими папірцями бухгалтерія відмовляється робити нарахування. Друкувати нові бланки без «совдепівських» граф теж ніхто не поспішає. Виникає питання: коли ж нарешті припиниться ця тяганина?