Хто «почистив» «Мистецький Арсенал»?

Хто «почистив» «Мистецький Арсенал»?

Донедавна зі стану музейного комплексу «Мистецький Арсенал» надходила винятково позитивна інформація: меценати є, проект уже схвалено, робоча група працює... Аж ось раптом маємо і прикру новину: за кілька днів Головне контрольно-ревізійне управління планує оприлюднити результати перевірки державного підприємства «Мистецький Арсенал»

«Розірвати Україну не дамо»

«Розірвати Україну не дамо»

Дніпропетровськ, звісно, не Львів, але й не Донецьк iз Луганськом. Серед усіх південно-східних областей тут, вважається, регіон найдемократичніший. Зокрема, за помаранчеві ідеали в 2004 році у краї проголосувало значно більше людей, аніж у козацькому Запоріжжі чи першій столиці — Харкові. Отож не дивно, що саме Дніпропетровщина є областю визначальною — у сенсі оцінки того, куди схильна повернути стрілка політичного барометра. І коли подекуди проголосили російську мову так званою регіональною з посиланням на «притягнуту за вуха» Європейську хартію регіональних мов, тут, подумалося, такий номер не пройде. 24 травня четверо молодих людей розташувалися прямісінько біля входу до міськради, один iз них — прив'язав себе до дверей мерії символічним ланцюгом. Акція триває донині.

Євген Пашковський: Час довбневчень закінчився: люди сприймають серцем і не переносять на дух лицемірства!

Євген Пашковський: Час довбневчень закінчився: люди сприймають серцем і не переносять на дух лицемірства!

Розмови про двомовність в Україні, які паразитують останнім часом, зачепили за живе члена Спілки письменників та лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка в галузі літератури Євгена Пашковського. Він розмовляє з «УМ» про еталонність мови та її чистоту, про об'єднання країни з допомогою мови, а також виступає за першочергове створення Академії словесності — інституції для охорони мови.

Був Шева «червоно-чорним», став «синім»

Був Шева «червоно-чорним», став «синім»

Минулого місяця ймовірний перехід українського форварда Андрія Шевченка з італійського «Мілана» до англійського «Челсі» набув статусу мильного серіалу. Інформація у пресі поширювалася й одразу ж спростовувалася ледь не кожного дня. Але в середу ввечері те, про можливість чого говорили останні півтора року, нарешті таки сталося — Шева підписав контракт iз чемпіоном Англії двох останніх сезонів.

Дніпровський щезник

Уже четвертий день водолази шукають у Дніпрі в Києві, у районі акваторії будмайданчика Воскресенсько-Подiльского мосту, затонулий катер. За даними прес-служби МінНС України, теплохід «Ріверест-2» прямував угору по течії з пасажирами на борту.

Доспіли вишні в саду у дяді Вацлава

Доспіли вишні в саду у дяді Вацлава

Президент Чехії Вацлав Клаус 30 січня призначив чергові парламентські вибори на 2 і 3 червня. За традицією, вони мали б відбутися наприкінці місяця, але президент врахував побажання чеських політиків, щоб вибори не збіглися у часі з Чемпіонатом світу з футболу.

І створив Бог мавпу

І створив Бог мавпу

Протягом останнього часу тривають бурхливі дискусії про те, що слід вивчати в школах: еволюційне вчення чи Закон Божий. «Дарвіна сьогодні всі критикують. І це зрозуміло. Адже дивно було б, якби хтось із сучасних біологів брав за теоретичну основу своїх досліджень погляди Дарвіна, опубліковані майже 150 років тому», — каже один із провідних українських біологів-теоретиків, професор Юрій ВЕРВЕС. Він визнає, що більшість еволюційних гіпотез, які є у шкільних підручниках, «ніхто не вивчає, бо школярам це не цікаво», а шкільна програма «перевантажена другорядним матеріалом». Що ж до питання «Людину створив Бог, чи вона походить від мавпи?», то, на думку професора Вервеса, така дискусія є заздалегідь безглуздою, бо в ній плутаються біологічні, філософські, теологічні поняття та створюється своєрідний «мікс» науки з релігією. І ніякої істини в такий спосіб знайти неможливо, оскільки наука вивчає об'єктивний матеріальний світ, а основою релігії є віра в нематеріальне начало Всесвіту, зокрема й усього живого. «Минув час, коли про те, є Бог чи немає, писали в підручниках. Кожна людина має сама шукати дорогу до Бога, а що стосується її світогляду, то можу лише сказати, що чим більше виходити за межі суто побутових проблем, читати наукову та науково-популярну літературу, тим цікавіше жити», — каже Юрій Григорович. Про еволюційні гіпотези Ламарка і Дарвіна та героїзм Робінзона Крузо — наша розмова з професором Юрієм Вервесом.

Саша Ніколаєнко та Інна Цимбалюк: Ми узгодили жорсткий контракт — протягом року «Міс Всесвіт-Україна» не має права зустрічатися з хлопцями

Саша Ніколаєнко та Інна Цимбалюк: Ми узгодили жорсткий контракт — протягом року «Міс Всесвіт-Україна» не має права зустрічатися з хлопцями

Приводом для нашого інтерв'ю стала розгромна стаття в «УМ» під назвою «О панно Інно, панно Інно», яка вийшла на початку травня і викривала всі недоліки національного відбору на конкурс «Міс Всесвіт». Проводили його канал «Інтер» і найвідоміша учасниця конкурсів краси від України Олександра Ніколаєнко, а переможницею стала 20-річна Інна Цимбалюк — тендітна модель, студентка Поплавського, скромна дівчина, дочка заможних батьків. Рецензію журналіста «УМ» на цей проект юристи каналу «Інтер» назвали «замовною статтею», яку підготували й оплатили конкуренти пані Ніколаєнко. До речi, батьки Сашi читають «УМ», а в Iнни за нашою газетою регулярно слiдкує бабуcя. Хоча в нашої газети й гадки не було, що матеріал можна сприймати в такому світлі. Погодившись подати думку «протилежної сторони» на життя-буття вітчизняних красунь, ми запросили Сашу та Інну в редакцію, де й поспілкувалися на різноманітні теми. Вийшло, здається, цікаво, місцями навіть гостро й ексклюзивно. Чи були дівчата цілковито щирими — судіть самі. І враховуйте при цьому, що в індустрії конкурсів краси та в модельному бізнесі — свої канони. І хай там як, а 23 липня ми всі вболіватимемо за скромну худорляву панну Інну, яку — вже натреновану й підготовлену — повезе на конкурс «Міс Всесвіт» у Лос-Анджелес її сувора «дуенья», ненабагато старша панна Олександра...

Берестечко без дзвону

Берестечко без дзвону

Протягом століть передаємо з уст в уста перекази, легенди про Берестецьку битву, про подвиг останніх 300 козаків і останнього захисника Берестецького поля битви, якого народ називає Іваном Нечаєм. Залишившись одним серед живих, він не здався ворогові і загинув як герой на невеличкому озерці, яке дивом збереглося до наших днів. Основну ж частину українського війська (близько 90 тисяч) вивів тоді з оточення через болотисту річку Пляшівку наказний гетьман Іван Богун... У 1844—1845 роках історик Микола Костомаров записав тут від селян низку переказів, легенд, пісень. Він ще застав на полі битви залишки земляних укріплень, які описав у своїй науковій праці.