Я люблю їздити у відрядження у волинську глибинку. Вирвавшись із міста, абстрагувавшись від реальності та політичних трагікомедій, біля простих людей і землі стаєш чистішим і правдивішим. Проходить трохи часу, й суворі реалії знову повертають у рамки та умовності часу, в якому ми всі живемо, але від людського спілкування, від інших цінностей, якими живуть люди глибинки, залишається завжди приємний слід у душі...
Хто ж із наших уболівальників відмовиться зайвий раз подивитися гру своєї улюбленої збірної напередодні її дебюту на чемпіонаті світу? Проте, коли пішли перші кадри трансляції товариського матчу Україна - Лівія, стало сумно. Це нагадало наші колгоспні свята, коли місцева команда грала із зірками-ветеранами. Та й то там трибуни бували значно більшими, ніж навколо цього поля сумнівної якості на тлі мальовничого пейзажу швейцарського села.
Минулих вихідних у столичному Палаці «Україна» відбулася унікальна акція. Увійти в історію «мистецькому серцю» держави дозволив не, скажімо, одночасний спів усіх тенорів Європи на нашій національній сцені, і не щось масове соціально-політичне. На цей раз глядачі також побачили красу, але в гармонійному поєднанні з силою. А досягти цього можна завдяки «мистецтву побудови тіла».
Кожен актор мріє отримати «Оскара», але статуетки дістаються тільки най-най-талановитішим. Решта задовольняється менш значущими, але від того не менш цікавими нагородами, якими щедро наділяють зірок глянцеві журнали, радіо- й телеканали. Як, скажімо, на щорічній церемонії MTV Movіe Awards, яка минулих вихідних пройшла у Каліфорнії.
У світі знаменитостей триває бебі-бум. Цього разу лелека прилетів у родину британської актриси Рейчел Вайс та її чоловіка режисера Даррена Аронофськи. Про поповнення в сім'ї повідомила агенції «Рейтер» прес-секретар актриси, але вона була лаконічною - «Всі здорові і щасливі». Тож подробиць про зоряне маля небагато, відомо лишень, що воно з'явилося на світ 31 травня в одній із клінік Нью-Йорка. Наразі щасливі батьки сперечаються про те, як назвуть свого синочка.
Вам траплялося нишпорити у кишенях чи сумочці, зачувши дзвінок чужого мобільного телефону? А десь у транспорті чи в театрі здавалося, що дзвонить телефон? Тоді я вас вітаю - ви теж стали жертвою нової мобільної фобії.
- Поглянь, Чебурашко, яка дівчина!
- Гено, ти чого!? Вона ж страшна, як крокодил.
Я познайомився з ним наприкінці п'ятдесятих років минулого століття, коли він переїхав з Харкова, де закінчив художній інститут, до Києва, одружившись із чарівною киянкою Ілею (яку я називав «античною жінкою» за класичні риси вольового обличчя).
Розпаньканий київський театрал від цьогорічного фестивалю «Київ травневий», чесно кажучи, спершу був не в захваті. Бо звик до зірок, бо такий уже рефлекс у нього виробився: хоч би там що, а Кужельний має вписати в афішу свого фестивалю гучне, впізнаване прізвище. Цього року сталося інакше. З упізнаваних була хіба що Євгенія Симонова, яка відкривала фестиваль своїм бенефісом «Три високі жінки».
