«Перечекавши» в теплих краях зимові холоди, з початком тижня вітчизняні клуби елітного дивізіону почали повертатися на рідну землю, аби в майбутній уїк-енд знову поринути в національну першість.

Оцінюючи за кількістю та якістю медалей виступ української біатлонної збірної на чемпіонаті світу-2017 в австрійському Хохфільцені, інтерполюючи таким чином здобутки «синьо-жовтих» на майбутню Олімпіаду, в якийсь момент можна трохи розчаруватися.

Без сумніву, індивідуальний спорт — не та сфера діяльності, де можна постійно перебувати на піку форми. У командних дисциплінах постійне й довгострокове перебування «в тонусі» забезпечується потужними фінансовими та кадровими резервами.

Наприкінці минулого року заступник міністра молоді та спорту та водночас президент федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул у дуже наполегливій формі просив народних депутатів прийняти необхідні законодавчі акти для посилення боротьби з допінгом у спорті.

Після того як у великий теніс, народивши первістка, повернулася Катерина Бондаренко, перед кожним поєдинком Кубка федерації керівництво жіночої збірної України змушене вирішувати доволі непросту задачу.

Перед стартом чемпіонату світу президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак доволі чітко окреслив свої очікування на головний старт сезону: «Жодних конкретних задач на ЧС не ставимо».

У нинішньому сезоні національна збірна України дуже активно тестує свої сили на міжнародній арені. На домашньому чемпіонаті світу в дивізіоні ІА, який пройде 22—28 квітня в Києві, від підопічних Олександра Савицького чекатимуть достойного виступу.

Учора в південнокорейському Пхенчхані свою роботу розпочав олімпійський годинник, у зворотному відліку відбиваючи наближення наступної зимової Олімпіади, старт якої заплановано на 9 лютого 2018 року.

Одним махом дуже тяжко осягнути всю глибину кризи, в яку занурився олімпійський спорт після того, як Всесвітня антидопінгова агенція почала системно розкручувати допінгову проблему.

Добре відомо, що змусити лебедя, рака та щуку рухатися в одному напрямку неймовірно складно. Водночас спорт — чи не єдина сфера життя, де можна об’єднати абсолютно різних за поглядами людей.