Кому — на лаврах, кому — в менти...

Кому — на лаврах, кому — в менти...

Майдан Незалежності потроху порожніє. Учора вслід за Блоком Тимошенко та «жовтою» «Порою» згорнула свої намети УНА-УНСО. Нібито затяті революціонери, радикали й націоналісти заявили, що, за наказом головнокомандувача УНСО Юрія Шухевича, йдуть з Майдану, оскільки стояли там не за дострокові вибори, які «завершилися б повним програшем усього українського», а за розпуск парламенту і введення бодай на рік прямого президентського правління.

Вакцина від смерті

Вакцина від смерті

Про стрімке поширення раку по планеті сьогодні не знає хіба що маленька дитина. Як і про те, що традиційні (дорогі до запаморочення) протипухлинні препарати все частіше «дають осічку» в лікуванні хворих, а медики все частіше втрачають пацієнтів, які, за всіма постулатами, прописаними у підручниках, мусили одужати... Тим часом може статися так, що два електроди, під'єднані до джерела мікроструму (винахід китайців), тоненька трубочка червоного лазеру чи, скажімо, препарат на основі канадських хробаків зможуть боротися з раковими клітинами набагато ефективніше, ніж звичайні уколи та пігулки. Біда в тім, що вивчати ефективність цих методів у нас нема кому — за винятком окремих ентузіастів. Так, доктор медичних наук, професор Валерій Тарутінов має на замітці близько 15 таких нововведень у галузі онкології, які треба детально вивчати, вдосконалювати та запроваджувати у практику. «УМ» подає розповідь відомого онколога про те, як працює створена в Україні вакцина проти раку, про «ауру» пігулки, про «зручного лікаря», привезеного з Китаю, і не тільки.

«Вічнозахоплююча дика дорога» графа Пальфія

«Вічнозахоплююча дика дорога» графа Пальфія

Приїжджий люд, який уперше потрапляє в невеличке, «на краю світу», гірське село Осмолода, де постійно мешкає лише тринадцять сімей, захоплено називає цей куточок українських Карпат мало не земним раєм. Самі ж осмолодці, зважаючи на певні труднощі щоденного побуту, не схильні ідеалізувати власне середовище існування, хоча не без гордощів підтверджують, що їхня річка Лімниця і настояне на ялицево-смерекових фітонцидах повітря — найчистіші в Європі. Аби для аргументації цієї тези не вдаватися до складних формул «животворящих» хімічних елементів, місцеві мешканці наводять дуже переконливий факт, який стався з одним чиновником нафтогазової галузі. Кажуть, що звичний до стабільно загазованого міського повітря начальник, коли приїхав подивитися на роботу бурових веж у надвірнянській стороні, вийшов з легковика і відразу знепритомнів, захлинувшись тутешнім гірським озоном. Бідолаха нібито прийшов до тями лише після ковтка вуглекислого газу з вихлопної труби автомобіля.
І хоча в наведеній оповідці, звісно, не обійшлося без лукавого перебільшення, проте місцевість довкола Осмолоди справді створена Всевишнім для неквапливого очищення від стресів сучасної цивілізації.

Підручники-заручники

Підручники-заручники

Цьогорічні шестикласники приречені до закінчення школи брати участь в експерименті. Минулого року вони вперше вчилися за щойно надрукованими і спецiально написаними підручниками для п'ятого класу 12-річної програми навчання. Цього року вони оцінюватимуть «свіжі» підручники для шостого класу. І так до дванадцятого, книжок для якого ще взагалі не існує. Часу на апробацію підручників для 12-річної школи (це коли підручники друкують невеликим тиражем та дають школам однієї чи кількох областей для того, щоб потім змінити текст відповідно до зауважень вчителів) у нас немає, адже дітям треба вже цього року вчитися за новими програмами, тому маємо експеримент на рівні країни.
Саме тому вкрай важливо, щоб якість цих підручників, які передрукувати чи змінити зможуть лише через п'ять років, була якомога кращою. А для цього громадськість має стежити за тим, як проходить конкурс підручників та куди йдуть немалі державні кошти.

Позика «на халяву»

Позика «на халяву»

Повертаючись удруге з місць позбавлення волі, куди двiчi довелося потрапити за участь у грабежах та розбоях, Олександр Ващук зав'язувати з кримінальним минулим не збирався. А от змінити злочинну кваліфікацію молодик був не проти. Що там не кажіть, пограбування завжди пов'язані з ризиком нарватись на опір, після якого самим нападникам буде непереливки, до того ж покарання передбачене суворе. Врешті-решт, у результаті можна роздобути зовсім мізер, коли в потерпілого раптом не виявиться при собі цінностей. А є ж люди, які не ризикують волею та здоров'ям, усе життя мають справи з папірцями — і водночас живуть, ні в чому собі не відмовляючи.

Не водолази ми...

Правопорушники на Луганщині навчилися шкодити рідній державі не лише на землі й під землею. Співробітники Управління Служби безпеки України в Луганській області викрили махінації, що здійснювалися... під водою! Що доволі складно, враховуючи посушливий клімат і дефіцит водоймищ у степовій зоні. Проте голова однієї селищної ради вкупі з мешканцем Слов'яносербського району області примудрилися понишпорити у бюджетній скарбниці саме в «підводний» спосіб.

«Пірат» на півтора мільйона

Незаконне виробництво аудіо- і відеопродукції, а також компакт-дисків з використанням брендів дванадцяти відомих зарубіжних торгових марок (ТДК, «Сонi», «Самсунг» та ін.) виявили співробітники кіровоградського міськвідділу податкової міліції в ході операції «Контрабанді — стоп». Що й казати, приватний підприємець просто вдома, на сучасному обладнанні — верстатах для монтажу плівки та для нанесення маркування — виготовляв компакт-диски, відео- і аудіокасети.

Музей для... кілерів?

Унікальний домашній арсенал вогнепальної і холодної зброї виявили співробітники Запорізького УБОЗу в 29-річного мешканця Комунарського району обласного центру. У приватному помешканні молодик зберігав як шпаги лицарської епохи чи боєприпаси часів Великої Вітчизняної війни, так і сучасні пістолети та револьвери з глушниками (їх вилучено аж тринадцять), гранати та карабін «Сайга»; на сотні йде лік набоїв до всього стріляючого «добра»...

Із хрестом і ножем...

Цей заголовок більше личив би войовничим антиклерикальним памфлетам у стилі Ярослава Галана, однак нові часи наповнили його новим змістом. На 28-річного молодика, який чимчикував у своїх справах вінницькою вулицею, міліціонери патрульно-постової служби не могли не звернути уваги: нетверда хода явно вказувала на те, що він устиг добряче підживитися оковитою. Можливо, цього було б замало, щоб викликати серйозний інтерес охоронців правопорядку, якби погляд одного з них не зачепився за підозрілий предмет, що випирав із сумки й здалеку нагадував руків'я ножа.

Найболючіше — зрада комуністів...

Найболючіше — зрада комуністів...

Якось, проходячи між старими похованнями на Тернопільському цвинтарі, я натрапив на гробівець з написом на широкій плиті: «Генерального штабу генерал Євгеній Васильович Мєшковський, род. 13 лютого 1882 р. лицарсько поляг 9 липня 1920 р. від ран, одержаних у жорстокому бою з ворогом 6 липня 1920 року під Чорним Островом». У результаті пошуків виявилось, що це могила видатного військовика, соратника Симона Петлюри. Його дружина Єлисавета пройшла війну поряд iз чоловіком, будучи медсестрою українського війська. На еміграції в Парижі ініціювала створення бібліотеки ім. Симона Петлюри...
За словами співробітника української бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі, історика Василя Михальчука, пані Єлисавета в колі знайомих дуже часто згадувала, що найбільш болючою темою її чоловіка була зрада українського народу Юрія Коцюбинського та інших комуністів, які допомагали російській армії окупувати Україну. На початку січня 1918 р. Юрія Коцюбинського було призначено головнокомандувачем т. зв. Збройних сил Української Радянської Республіки, і на думку Мишковського, він є основним винуватцем злочинів Михайла Муравйова під Крутами та розстрілів багатьох українців у Києві. В дискусіях на цю тему Мишковський твердив, що «Коцюбинського та інших перевертнів москалі використають, а потім викинуть на смітник історії».