ХРОНІКА
Анi року без обстрілу!
Цими вихідними над головами селян знову свистіли снаряди — втретє за останні 28 місяців! Люди підозрюють військовиків у свідомому нехлюйстві: у такий спосіб, мовляв, хтось «замітає бізнес-сліди»! Практичні селяни міркують по-простому: чи ж багато треба (грошей, мізків), аби не складувати на сонці зібраний найнебезпечніший боємотлох? Боєприпаси починають димитися — навіть тоді ніяких піднавісів ніхто не влаштовує. Ось і знову бабахнуло.
Полковнику ніхто вже не напише...
Дива не сталося. Не виправдалися сподівання керівництва МВС, що полковник міліції Роман Єрохін, якого викрали наприкінці липня, ще живий. Труп 44-річного начальника підрозділу боротьби з незаконною конвертацією грошових коштів УБОЗ МВС України правоохоронці знайшли в Київській області у суботу — саме напередодні Дня пам'яті загиблих співробітників внутрішніх справ. Це підтвердив «Українським новинам» начальник Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури Василь Драган.
За схемою Тимошенко
Як тільки Янукович став прем'єром, Президент та інші лідери колишнього «помаранчевого» табору нібито зникли з інформаційного поля країни. Можливо, це не випадковий збіг обставин — Ющенко і Ко зробили ставку на те, що будь-який Прем'єр українського уряду робить грубі помилки пропорційно своєму бажанню що-небудь робити.Спочатку така версія — що Ющенко вирішив заманити Януковича у пастку прем'єрства і там «спалити» — здавалося надто наївною. Але не слід забувати, що нинішній Прем'єр, незважаючи на свою нелегку біографію, може з ким завгодно помірятися в ступені наївності та інфантилізму.
Навздогін по одній колії
Плеханова — у відставку!
Учорашня акція сумського студентсва під Кабміном, як це не гірко, вкотре засвідчила, що провідний політикум втратив довіру суспільства, а саме суспільство реагує на нинішній стан речей (Янукович та інші «донецькі» на чолі уряду) вкрай кволо.
Градусник для самосвідомості
Аби завчасу виявити небажані патології гуманітарного розвитку, культурне тіло нації потребує діагностики так само, як людині потрібні регулярні профілактичні медичні огляди (коли не щороку, то раз на п'ять років — конче). П'ятирічні плани (і обов'язковий аналіз їх виконання) не були винаходом радянської системи — це запозичення досвіду західного середньострокового планування, яке зазвичай збігається з каденцією головного обранця, президента чи прем'єра. В новій Україні жоден уряд не відбув своєї п'ятирічки — що ж дивуватися занедбаному здоров'ю нашої економіки. У тому числі й економіки культурної, до якої належить книжковий ринок.
«Той, хто пробудив Кам'яну державу»
Довгоочікуваний пам'ятник В'ячеславу Чорноволу таки з'явиться у столиці — його обіцяють відкрити в переддень 15-ї річниці Незалежності України, 23 серпня. У такий спосіб влада збирається вшанувати Героя України, лідера Народного руху В'ячеслава Чорновола. Місце для монумента готується на розі вулиць Грушевського і Музейного провулку. Як повідомила «УМ» керівник прес-служби партії Народний рух України Світлана Русин, уже погоджено всі документи на розміщення пам'ятника. «Аби відобразити дух правди Чорновола, який жив у його розумі та серці, пам'ятник представляє собою стіну, із якої виходить В'ячеслав Максимович, — йдеться у прес-релізі прес-служби НРУ. — Iдея пам'ятника — розкрити незламність духу В'ячеслава Чорновола як людини, яка здатна подолати найскладніші перешкоди на шляху до кращого майбутнього. Героїчна постать пробиває мур життєвої сірості, одноманітності, долає перепони на власному шляху».
Медовий місяць
Сьогодні, 19 серпня, в Україні відзначається День пасічника. По всій країні ярмаркуватимуть бджолярі, пригощаючи людей своєю продукцією. А напередодні професійної «солодкої» дати «УМ» завітала туди, де медом цікавляться не лише у свята, а й у будні — до Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. Прокоповича» УААН. Цікаво, що його територія зовсім не схожа на територію звичайної державної установи. Варто перетнути задушливу трасу і зайти за ворота Інституту, як потрапляєш у зовсім інший світ — з квітами, вуликами, вирізьбленими дерев'яними персонажами, музеєм і навіть новенькою церквою, освяченою минулого року у свято Спаса.
«Тут у нас, як село. А яке ж село без церкви? Якщо церкви не було, то його називали «дєрєвня», — усміхається директор Інституту Леонід Боднарчук. Проте це сьогодні виблискує на сонці золота баня церкви і дивує багатством експонатів Музей бджільництва. А наприкінці 80-х років на цій території була... карантинна ферма, де тримали тварин, призначених для виставки досягнень народного господарства. «Ще у СРСР було прийнято рішення створити в Україні Інститут бджільництва. Бо наша держава входить у першу п'ятірку країн-виробників меду у світі. У СРСР був один Інститут бджільництва в Рязанській області, а в республіках були станції, організовані ще у 20-х роках минулого століття», — розповідає Леонід Боднарчук. Разом із колегами-однодумцями йому таки вдалося розчистити авгієві стайні ферми, корпуси якої стояли з вибитими вікнами та прогнилою підлогою, й розпочати нову сторінку в історії українського пасічництва. І сьогодні Інститут бджільництва — це маленький дивосвіт, де можна відчути як подих історії, так і побачити лабораторії, де вчені розробляють сучасні технології в бджільництві, зокрема й нові види лікувально-профілактичних препаратів та харчових композицій. На базі інституту діє Спілка пасічників та Асоціація апітерапевтів України, Національна асоціація пасічників України «Укрбджолопром», фонд Петра Прокоповича. Працює наукова бібліотека Інституту, в якій є ціла низка рідкісних видань з історії бджільництва, технології бджоловедення, переробки продуктів бджільництва. А також Україна є членом міжнародних організацій пасічників — Апімондії та Апіславії.