Нарікати на Президента модно. Дехто має рацію, але більшість необгрунтовано вішає на нього власні надії, обломи і марення. Сотворивши з нього кумира, намагаються дошкульно поцiлити в нього, влучаючи в усіх нас. Бо ж проекція нашої віри і є нами справжніми.
Ющенко не відійшов кудись. Не змінився. І не продався. Щоправда нас, українського народу, за ці півтора року так і не постало, хай ми й побунтували у 2004-му зо два місяці. А Віктор Ющенко все так само стоїть без власної команди, зі жменькою друзів, озвучений кількома співаками й оздоблений десятком пришийхвіст-чиновників. Самітник у ранзі Президента.

Уся потужна пропагандистська машина «біло-блакитних» на Луганщині не займалася критикою своїх «помаранчевих» опонентів — вона просто півтора року поспіль, по кілька годин на добу, готувала населення до соціально-економічного апокаліпсису. Тому коли в травні поточного року промисловість краю вперше за багато місяців продемонструвала суттєвий приріст (6,5 відсотка в порівнянні з травнем попереднього року), головні «теоретики» обласної ради сприйняли цей статистичний феномен як особисту образу. Інакше важко пояснити, для чого було радниці голови облради Валентині Татарчук скликати термінову прес-конференцію і півтори години переконувати представників «четвертої влади» в тому, що той незрозумілий приріст — абсолютна випадковість. І намічений на осінь економічний колапс відкладати не стала.

...Великий комбайн упевнено зарулює в помідорні міжряддя і починає закидати у своє «черево» стиглі томати. Я, переглядаючи відео, очам своїм не повірила — адже це дуже делікатний овоч, який потрібно збирати якомога акуратніше. А після комбайну це буде суцільне томатне пюре. Австралійський фермер Луїс Чірнсайд усміхається і заспокоює — не буде. Помідори на кущі достигають практично одночасно, і комбайн збирає за раз увесь урожай. У багатьох країнах світу зараз використовується механічне збирання томатів. От і підприємтво «Чумак» купило два такі комбайни, якими цьогоріч зберуть перший «механізований» урожай. Допомагає освоїтися з технікою і новими технологіями херсонцям уже згаданий пан Луїс...

Якби існував мартиролог цінних, але незаслужено забутих починів, то ідея акліматизації та промислового вирощування в Україні женьшеню, напевно, стояла б у ньому на перших позиціях. Сьогодні ж від женьшеневого проекту, який з великим успіхом започаткували 1979 року у Вінницькому ботанічному саду під керівництвом тодішнього директора Івана Глазкова, не залишилося «ні ріжок, ні ніжок».

Люд пер до Гуляйполя звідусіль. За шансом позбутися нудного офіціозу і в День незалежності «відтягнутися» на відведеному для перформенсів стадіоні «Сільмаш». Зібралися самі українці. Першого ж дня надвечір у цьому впевнилася купка «агресорів», що мала намір пропхатися в центр фестивального дійства з червоним прапором СРСР, та ще й саме тоді, як полтавська група «Трансформер» виконувала шевченківську «Калину». Логічно, що не обійшлося без «історичних синців» — зате більше нікому не кортіло заробити тумаків. «Не для того я пішки добирався з Маріуполя, аби мені тикали під ніс стяг неіснуючої держави», — обурювався, зокрема, Вадим Джувага.

Кольоровий сон може побачити лише творча людина. А відобразити відому поему «Сон» Тараса Шевченка у несподіваних червоних тонах із тінню-маревом двоголового російського орла здатен тільки дуже обдарований художник.У Національному музеї імені Тараса Шевченка відбулася презентація творів живопису заслуженого художника України Євгена Манишина «Стежками Тараса Шевченка». Це уже не перша персональна виставка львівського митця у Києві. Особливістю цієї є її всеохопленість: майстер станкового живопису репрезентував цього разу портрети, пейзажі, філософські та історичні картини.

Згідно з указом, який Президент Віктор Ющенко підписав увечері Франкової рiчницi, ім'я Каменяра впродовж найближчих років буде активно популяризуватися і глибше вкарбовуватися в національну пам'ять. Для цього передбачено цілу серію заходів. Так, Президент зобов'язав уряд започаткувати всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Я син народу, що вгору йде».

Село Косино (по-мадярськи — Косонь) знаходиться на самому кордоні з Угорщиною. Йожеф Борат, до якого я приїхав, живе на крайній вулиці — Барабашській. (Барабаш — перше угорське село з того боку кордону). І саме тут, в Косині, можна відчути дух мадярської глибинки, дух меншини, яка вже понад півстоліття живе поза межами своєї держави.

Ужгородці можуть тішиться тим, що їхня землячка отримала титул віце-міні-міс на всесвітньому конкурсі краси у Бразилії. П'ятирічна Дарія — онучка керівника Ужгородської районної державної адміністрації Анатолія Колібаби, яка представляла Україну на конкурсі «Міні-міс нації», вже сьогодні увечері повернеться додому.

Офіційна статистика — річ уперта, і вона, між іншим, свідчить, що в Україні з кожним місяцем зростає середня заробітна плата. Як повідомляє Державний комітет статистики, у липні середня зарплата збільшилася на 1,4 відсотка у порівнянні з червнем і тепер становить 1079 гривень на місяць. У порівнянні з липнем 2005 року середня зарплата цьогоріч виросла на 28,8 відсотка, або на 241 гривню. Найвищі заробітки традиційно у Києві — в середньому 1785 гривень (ця сума, до речі, не змінилася суттєво у порівнянні з попереднім місяцем). Найменше заробляють на Тернопільщині — там середня зарплата ледве сягає 731 гривні на місяць.