Можливо, ця «кругла» дата й лишилася б непоміченою, якби не випадковість. «Моє село — козацьке, — розповідає «УМ» меценат Андрій Дрофа, який є генерал–отаманом Білоцерківської січі Українського козацтва. — Мені захотілося увічнити цей факт. Відтак вирішив до Покрови, коли традиційно вшановують козаків, спорудити на в’їзді до Кищенців пам’ятний знак. Коли ж дещо уточнював у істориків, вони й звернули мою увагу на дату, яку збиралися викарбувати на стелі — 1629–й, рік заснування села. Та ж Кищенцям цьогоріч 380 років виповнюється! Ну як пропусти такий ювілей? Тим більше що жодне село в районі таких поважних дат ще не святкувало!»

Делегація українських фахівців у галузі екології та гідрології щойно повернулася з Білорусі, де брала участь у громадських слуханнях, що проходили в Малоритському районі сусідньої з Волинню Брестської області. Йшлося на них про вплив промислової розробки Хотиславського піщаного кар’єру на довкілля обох держав. Нагадаємо, що в Малоритському районі в Хотиславі (це всього 26 кілометрів від озера Світязь) приватні фірми розпочали відкритий видобуток крейди. Поклади піску та крейди тут вважаються найбільшими не лише в Білорусі, а й у Європі.

Ще кілька років тому місцеві монахи–францисканці прославились серед тернополян тим, що на Різдво почали облаштовувати у своєму храмі чи не найкрасивішу шопку з рухомими персонажами і живими тваринами, подивитись на яку з’їжджалися люди з усіх кінців міста. Потім Тернопіль облетіла новина, що монахи з масиву «Сонячний» обладнали у себе на подвір’ї спортивний майданчик, де не тільки самі після служби м’яча ганяють, а й хлопців із навколишніх вулиць запрошують.

Освітлення тернопільських вулиць, за винятком хіба що центру, залишає бажати кращого. І хоч наприкінці жовтня виконком Тернопільської міської ради ухвалив рішення про виділення додаткових коштів для покращення вуличного освітлення, ті 50 тисяч гривень призначені, знову ж таки, на вирішення проблеми в центральній частині міста — зокрема, пішохідній історичній частині та парку імені Тараса Шевченка. Однак нещодавно обласний центр здобув можливість справді кардинально покращити освітлення своїх вулиць і навіть дворів та міжбудинкової території.

Перший камінь у його фундамент закладено в донецькому мікрорайоні Текстильник. Підприємство під робочою назвою «Вікінг» має розпочати переробку сміття вже у 2012 році. З його допомогою місцева влада планує позбутися продукованого городянами сміття, переробивши його на теплову та електричну енергію. Фахівці заявляють, що це стратегічний проект для країни, який, окрім покращення екології, допоможе забезпечити їй енергетичну незалежність.

Перша група із сорока священно­служителів Коломийсько–Чернівецької єпархії УГКЦ розпочала перепідготовку з дворічним курсом навчання у щойно відкритому в Коломиї Інституті богословської освіти імені єпископа Павла Василика. Новий духовний заклад, як повідомили «УМ» в єпархіальному управлінні, функціонуватиме у приміщенні Коломийського дяківсько–катехетичного коледжу.

Черкаський районний суд таки позбавив батьків­ських прав 40–річну Наталю Хабарову, жительку села Тіньки Чигиринського району. «УМ» розповідала про те, як ця жінка голодувала, протестуючи проти попереднього рішення Чигиринського райсуду, котрий ще в червні позбавив її батьківських прав на дворічну доньку Женю, звинувативши матір у пристрасті до спиртного і недогляді за дитиною. Та історія одержала великий резонанс у пресі й наробила чимало галасу. Оскільки в Черкасах відразу знайшлися бажаючі усиновити дитину, то батьки дівчинки заявляли про те, що їхня донька могла стати жертвою торгівлі дітьми.

До семи черкаських родин, котрі мають по 12 дітей, додалася ще одна — Анжели та Олександра Кулі з села Демки Драбівського району. Недавно 36–річна Анжела, мати 10 дітей, народила двійню. Донечок назвали Ангеліною та Наталею. «Дівчатка почуваються добре, ми з дружиною щасливі, — каже «УМ» Олександр Куля. — У нас тепер п’ятеро дочок та семеро синів, найстаршому з яких — 14 років». Олександр розповідає, що двійня в їхній сім’ї народилася вперше, хоча в історії його батьківського роду таке траплялося.

Проект переведення котелень Тлумача на використання соломи замість дорогого природного газу, розроблений місцевими фахівцями, Кабмін України схвалив як вдалу альтернативу традиційним вуглеводням. Проте фінанси на його реалізацію обсягом 4,6 мільйона гривень, передбачені урядовою постановою, десь застрягли в Києві.

Днями керівник Полтавщини Валерій Асадчев звернувся до Прем’єр–міністра України Юлії Тимошенко з листом, у якому виданий 12 листопада ц. р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища наказ №601 про припинення діяльності дочірнього підприємства «Полтаванафтогазгеологія» НАК «Надра України» «у зв’язку з неприбутковою діяльністю і відсутністю перспектив розвитку» назвав «не тільки безпідставним, а й злочинним». Водночас у згаданій «чолобитній» міститься прохання передати це держпідприємство Полтавській облдержадміністрації в оперативне управління задля його «збереження та відновлення стабільної роботи».