Що й не кажіть, а приємно чути й бачити, як раз по раз в повідомленнях світових інформагентств одне за одним з'являються прізвища українців. За минулі вихідні на чемпіонаті Європи з водних видів спорту, що закінчився в неділю в Мадриді, наші спортсмени подарували Україні чимало приводів для радощів, у кінцевому підсумку завоювавши перший рядок командного заліку.

Три з чотирьох матчів другого міжнародного турніру пам'яті Валерія Лобановського завершилися з рахунком 1:0, і лише фінал виправдав сподівання глядачів побачити «живий» футбол. Перед численною вболівальницькою аудиторією «динамівці» продемонстрували молдовському чемпіону урок футболу. Звичайно, не той, який проводять у наших школах, а значно вищого гатунку. Особливо порадував 18-річний Олександр Алієв. Молодий півзахисник вирізнявся на полі бажанням грати й продемонструвати всім свою швидкість, техніку, вміння грати в пас. Саме з його навісних передач, причому з різних флангів, було забито перші два м'ячі. Гості з Молдови намагалися знайти свою контргру, але, крім двох ударів Іванова повз ворота та потилицю Гіоане, що врятувала київські ворота від небезпечного пострілу, важко щось і пригадати.

Останнім з п'ятірки найсильніших європейських чемпіонатів кращу команду виявляє французький. Незважаючи на поразку в Парижі, «Ліон» фактично забезпечив собі золоті нагороди. Команда Поля Ле Гуена випереджає «ПСЖ» на три очки, але має різницю м'ячів +35, в той час як парижани +21. Завадити «Ліону» стати кращим у Франції втретє поспіль може тільки щось аномальне. Фіналіст Ліги чемпіонів «Монако» зазнав на домашній арені сенсаційної поразки від «Ренна», тим самим залишивши мрії про золоті медалі.

До півфінальних пар потрапили справді найкращі команди 68-го чемпіонату світу. Дещо несподівано організатори змінили порядок матчів, і першими на льоду найкращої хокейної арени Європи — празької «Сазки» — з'явилися збірні Словаччини та Канади. У першому періоді суперники продемонстрували обережну й часом сумбурну гру. Словаки намагалися грати у властивий їм комбінаційний хокей, канадці ж діяли на свій лад — швидко й агресивно. Втілити небезпечні моменти в гол на початку другої третини першими вдалося словакам. Вони виграли вкидання у центральній зоні, Штрбак «вистрілив», шайба зрикошетила від борту, Шатан як гриб після дощу з'явився перед голкіпером канадців Луонго й переграв його. Загалом, більшу частину часу суперники займалися тим, що не давали грати один одному, замiсть того щоб безпосередньо конструювати свою гру, і намагалися використати чисельну більшість. Вдалося це представникам Країни Кленового Листя: воротар наших сусідів Лашак, закритий своїми й чужими гравцями, не зміг зреагувати на влучний постріл Бріера. На початку третьої 20-хвилинки Хара влучив у штангу воріт канадців, на що ті відповіли голом, який спричинив дуже багато суперечок. Канадський хокеїст підчепив ключкою голкіпера словаків, коли той виїхав до борта, внаслідок чого Лашак не зміг вчасно зайняти свою позицію, і Хоркофф швиденько зорієнтувався на «п'ятачку». Після відеоперегляду арбітр зі США шайбу зарахував, а на лід із трибун полетіло сміття.

Зрозуміло, що головна подія чи не для всіх чеських ЗМІ в ці дні — чемпіонат світу з хокею. Тому поразка національної збірної, складеної з без п'яти хвилин національних героїв, ще на стадії чвертьфіналу приголомшила всю країну. Наступного дня після поразки Чехії доволі скромним американцям місцеві газети вийшли із заголовками на перших шпальтах про сльози та нездійсненну «золоту» мрію. І хоча чехи у своїй більшості тепер підтримуватимуть колишніх співгромадян — словаків, відразу стало помітно, що інтерес до першості з їхнього боку значно впав. Чвертьфінальні матчі четверга в Празі вже не змогли зібрати повну «Сазка Арену».

Після двох групових турнірів чемпіонату світу, коли ще можна було дозволити собі помилятися, для найсильніших збірних надійшла пора вирішальних матчів. До фіналу лишається всього пара кроків і, аналізуючи гру команд, можна зробити деякі висновки та поворожити на тріумфатора.
Звичайно, в центрі постійної уваги перебуває збірна господарів чемпіонату, яка користується просто шаленою підтримкою своїх співгромадян. Жеребкування груп виявилося дуже сприятливим для чехів — напередодні чвертьфіналу в шести матчах вони зустрілися лише з одним топ-суперником — канадцями. Повна зірок команда демонструвала в основному комбінаційний і видовищний хокей, але варто зауважити, що їй це дозволяли суперники, які сприймали запропоновану гру, та й арбітри не обходили господарів своєю прихильністю. Дзвіночки-попередження пролунали вже в зустрічах з австрійцями і швейцарцями, які змогли вчинити серйозний спротив місцевим «левам». Можливо, чехи не звернули уваги на застереження, заглушені фанфарами своїх ЗМІ, а може, просто не було змогли покращувати свою гру.

Так званий «релегейшн раунд» — турнір за збереження прописки у вищому дивізіоні — на відміну від першого групового за рівнем суперників нарешті надав українцям можливість почути після матчу переможні акорди «Ще не вмерла...» Від матчу до матчу на старті світової першості наша збірна, як кажуть, «здувалася» (0:2 — зі словаками, 1:5 — із фінами, 1:7 — з американцями), тож перед «війною» зі слабаками були нехороші передчуття. Але все добре, що добре закінчується: «синьо-жовті» лишаються у «вишці» на сьомий рік поспіль. Ми вижили, й це тішить, бо значить, що хокей як вид спорту вищого рівня ще житиме в нашій державі. Але сигнал SOS лунає все гучніше: стан хокейного господарства вимагає активних дій і серйозних змін. І очки, набрані в «групі животіння», не повинні вводити спортивних керівників в оману...

Про такі матчі хочеться розповідати менше за все. Вони спустошують душу вболівальника, не надихають і фахівця, на деякий час відбивають бажання дивитися хокей взагалі. Але на щастя, існують команди, які повертають нам радість і приносять насолоду від великої гри. Того ж вечора феєричний поєдинок словаків і фінів нікого не міг залишити байдужим в забитій вщерть фанатами «ЧЕЗ Арені», хоча й породив біль за своїх та купу питань «чому»? Відповіді шукатимемо пізніше. Бо зараз, аби хокей як явище не зник в Україні, нашим гравцям треба зробити все можливе, щоб утриматися у вищому дивізіоні. Отже, панове, переходимо з «групи смерті» до групи бажаючих вижити.

Формула чемпіонату світу з хокею випрацьована таким чином, що на першомі етапі, який добігає кінця в Празі та Остраві, не багато матчів серйозного рівня. Сильні команди тільки-но завершують комплектування складів, награють ланки, їхні заокеанські профі звикають до європейських особливостей. Наскільки це важливо, підтвердив головний тренер шведів Харді Нільссон, провівши на остравському льоду позапланове тренування для своїх хокеїстів саме для того, аби гравці з НХЛ якомога швидше звикли до більших розмірів майданчика порівняно з вузькою енхаелівською «коробкою». Але, як усі розуміють і підкреслюють в інтерв’ю, головне — в якій формі команди підійдуть до вирішальних матчів. А вони, по суті, розпочнуться тільки з чвертьфіналів. Наразі ж найприємніше враження як повноцінний колектив однодумців справляє повна зірок НХЛ збірна Чехії (букмекери також вважають її головним фаворитом першості). З прибуттям із-за океану кількох легіонерів підсилилися шведи. Поки що особливо не вражають канадці, фіни й словаки, але час, аби набрати ходу, в них ще є.

Ішла середина третього періоду матчу Фінляндія — Україна. За рахунку 3:1 на користь скандинавів гра плинула в доволі спокійному руслі, але несподівано команда в жовто-синій формі активізувалася, можна сказати, пішла ва-банк. І, о диво, шайба після кидка Романа Сальникова влітає у ворота суперника! Здається, рахунок скорочено до мінімуму, вибухає радістю невеликий український фан-сектор, а разом з ним і майже всі інші прихильники хокею в заповненій на сто відсотків остравській «ЧЕЗ Арені», яка позавчора була здебільшого на боці українців. Але що це? Німецький рефері Шутц не зараховує шайбу!.. Він навіть відмовляється дивитися повтор епізоду. Проходить деякий час, поки суддівській бригаді таки вдається щось пояснити українським гравцям і заспокоїти їх. Як з'ясувалося вже після матчу, гол скасовано на підставі того, що Тимченко начебто атакував голкіпера фінів. Сам же Олег сказав, що навіть не торкався Маркканена, а фінський захисник навмисно заштовхував його на синій лід — до воротарської зони. Саме так бачив цю ситуацію і наш капітан Валерій Ширяєв, який спробував поговорити з рефері, але принциповий німець був невблаганним.