Цьогорічна премія миру викликала багато суперечок і навіть міжнародний скандал ще до оприлюднення прізвища лауреата. Після оголошення рішення Норвезького Нобелівського комітету суперечок не поменшає. Звичайно, прізвищ претендентів не розголошують, але було відомо, що їх 197, тобто на 16 більше, ніж минулого року, і що головними претендентами на нагороду вважалися китайські дисиденти та російські правозахисники, зокрема чеченська правниця Лідія Юсупова та борець за права біженців Світлана Ганнушкіна. З огляду на це Китай вдався до безпрецедентного тиску на Нобелівський комітет і на Норвегію загалом, заявивши, що вручення Нобеля «китайським кримінальним елементам» буде розцінюватися як «втручання у внутрішні справи Китаю з усіма можливими наслідками для Норвегії». Кремль також удався до певної дипломатії, хоча, на відміну від Китаю, швидше, тихої та закулісної. Схоже, що російські та китайські «засоби переконання» подіяли на норвежців. Отож лауреатом Нобелівської премії миру було проголошено 71–річного дипломата, екс–президента Фінляндії Мартті Ахтісаарі.

Учора в Будапешті в рамках неформального саміту міністрів оборони НАТО відбулося окреме засідання Комісії НАТО—Грузія щодо надання допомоги у відновленні грузинських Збройних сил після російської інтервенції, повідомляє «Франс прес». Це було перше таке засідання на міністерському рівні. Міністр оборони США Роберт Гейтс наголосив, що Тбілісі отримає від Вашингтона «всю можливу підтримку, на яку розраховує».

Учора, на день раніше запланованого терміну, Росія вивела всі свої війська з так званих буферних зон у районі грузино–абхазького конфлікту, повідомив помічник командувача Колективними силами з підтримання миру в зоні конфлікту (так у Росії називаються окупаційні війська) підполковник Олександр Новицький. Територію постів передано представникам грузинської влади і спостерігачам від ЄС та ООН. Глава МВС Грузії Шота Утіашвілі підтвердив інформацію про виведення Росією військ із зон безпеки біля кордонів Абхазії та Південної Осетії.

Запущений американською космічною агенцією НАСА космічний зонд «Мессенджер» вдруге підійшов до найближчої до Сонця планети — Меркурія. Зонд рухається по еліптичній орбіті, і вперше наблизився до Меркурія в січні цього року. Цього тижня «Мессенджер» підійшов на найменшу відстань до планети — лише 200 кілометрів — і зробив серію фото, які передав на Землю. Камерам відкрилася приблизно третина поверхні Меркурія, якої вчені ще ніколи не бачили. З’ясувалося, що Меркурій вкритий скелястими виступами висотою до двох кілометрів та кратерами.

Цьогорічна Нобелівська пре­мія з літератури дісталася французькому письменнику Жану–Марі Гюставу ле Клезіо. Нобелівський комітет у своєму обґрунтуванні називає його «автором нових напрямів, поетичних пригод і чуттєвого екстазу, дослідником людської натури за межами пануючої цивілізації і всередині неї». Ле Клезіо став першим французом з 1985 року, який отримав Нобелівську премію з літератури.

Генеральна Асамблея ООН позавчора підтримала запропоновану Сербією резолюцію про подання позову до Міжнародного суду в Гаазі щодо легітимності одностороннього проголошення Косовим незалежності. За цю резолюцію проголосувало 77 країн світу, шість висловилося «проти» та 74 утрималося. Проти голосували лише США та Албанія в компанії з такими екзотичними карликовими державами, як Маршаллові острови, Мікронезія, Науру і Палау.

Нобелівськими лауреатами з медицини та фізіології названі німець Гаральд цур Хаузен за відкриття зв’язку між вірусом папіломи людини і раком шийки матки та двоє французьких учених — Франсуаза Барре–Сінуссі та Люк Монтаньє за відкриття вірусу імунодефіциту людини. Це лише сухе інформаційне повідомлення. Що принесуть ці відкриття людству?

Цього року Нобелівський комітет узяв курс на «масовість» і призначив нобелівські премії в галузі медицини, фізики та хімії відразу трьом ученим. Залишається сподіватися, що завтра під час оголошення нобелівського лауреата в галузі літератури пролунає лише одне прізвище. Цьогорічними лауреатами «хімічного Нобеля» стали троє американців за громадянством, але лише один із них за походженням: Осаму Сімомура, Мартін Чалфі та Роджер Тсієн. Кожен із лауреатів отримає третину від грошового додатку до премії у розмірі 10 млн. шведських крон.

Російські військовослужбовці у так званій буферній зоні на території Грузії продовжують демонтувати свої блок–пости та готуються до остаточного виходу за межі міжнародно визнаної території Грузії, повідомляє «Євроньюз». Відповідно до плану Саркозі—Медведєва, вони мають остаточно залишити свої пости на південному кордоні зони безпеки до завтра. Втім, вочевидь, росіяни не залишать Південної Осетії та Абхазії — республік на території Грузії, незалежність яких РФ визнала всупереч нормам міжнародного права.

Учора виповнилася сьома річниця з дня введення до Афганістану військ міжнародної коаліції на чолі зі США. Метою інтервенції було відсторонити від влади радикальний ісламський рух Талібан, ліквідувати терористичну мережу «Аль–Каїда», яка звила гніздо в цій країні, та заарештувати її лідера Осаму бен Ладена. Талібан удалося усунути від влади, але не знищити. «Аль–Каїду» не знищено, а бен Ладена, якщо він таки живий, так і не спіймано. Досягнення Америки та Джорджа Буша, який зробив війну з тероризмом своїм пріоритетом, більш ніж скромні.